Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2686
Творів: 51062
Рецензій: 95789

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Повість "Одвічний Дух Десни" 29, автор: Володимир Ворона)

© Михайло Нечитайло (130.185.37.—), 05-10-2014
Ця частина повісті мені, як ніяка інша, близька. Справа в тім, що я виріс сред лісів і все дитинство пройшло, так би мовити, поміж грибів. Це вже потім я преребрався (чи доля закинула) у степову зону і мої навики грибника з часом затухли серед одвічного нашого бігу в пошуках копійки для прожиття. Колись навідався у рідні місця, як грибник, і з жахом відчув, що багато навичок утратив, а деякі гриби, то й відвик вирізняти. Ганьба і жах. Але що є, то є. Проте постеріг деяку відмінність між Вашими лісами і моїми. У нас білі росли чомусь тільки в листяних лісах, а сосняки оминали десятою дорогою Про польські я тоді не чув. Рижиків було - не пройти. А ще мене подивувало, що Ви не згадали такий суто сосновий гриб, як маслюк. У нас він був найшанованішим, бо дуже схожий вареним на печериці - такий же тугий і хрумкий. А піддубні ми збирали теж масово - їх у нас називали лісовим м'ясом. Підберезники ми збирали, але в пошані вони не були - розварювалися до слизу. В шанобі були підосичники, майже на рівні з білими. А ще були такі гриби, я так і не знаю, як вони звалися по-науковому, як синяки. Зріжеш, а він синіє на зрізі. Були рідкісні, але дуже смачні. Ліси від села були за три кілометри, але місцина моєї батьківщини дуже порізана ярами та балками, засадженими і природою засіяними всіляким деревом та кущем. Тепер дещо про заздрість грибника, котра й Вас осідлала в повісті - еге, то ще дрібниці, ми, пацанва, навіть билися по тій причині, що хтось, на думку іншого, його гриба стяв - частіше за все бої були з-за білих чи синяків. Та годі про згадки, бо я з-за них і про твір пару слів сказати не встигну. Та що там казати - твір, як і завжди, чудовий, а ще як любиш природу, то просто добротний і прекрасний. А ще нарешті мені дійшло значення вислову в одній з рецензій на мій твір - "Ох уже ці Галі". Виявляється, ім'я Галя для Вас - святе.
З повагою М.Н.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 2.5569581985474 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …