Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2599
Творів: 47334
Рецензій: 92092

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Покута, автор: Олеся Сімон)

© Михайло Нечитайло (130.180.221.—), 18-07-2014
Мова добра, жива, а от щодо сюжету маю зауваження.
Розумію, яка болюча зараз зачеплена Вами тема, і все ж...
От не вірю я в каяття ката-сепаратиста. Чи то Ви не до кінця висвітлили його мотиви до того, чи то я такий недовірливий, але не вірю, і все.
На Сході проти України, помимо всякого дріб'язку воюють дві категорії людей - найманці й ідейні. Ви вірите в каяття найманця, котрий за гроші вбив сотні? Та він за ті гроші свою душу купив, аби мовчала, або ж продав, щоби не мучила. А якщо той чоловік ідейний, дарма, що наш ворог, навряд чи він розкається, якщо ідеєю просякнута його душа.
А раптом то заблудлий, він не через десятиліття карати себе мусив, а ще в день страти, бо просто так убити людину може лише вбивця, інші ж усі мучаться або того ж дня, або ж не мучаться зовсім, переходячи у стан убивць.
Героїня Ваша - мені жаль її, патріота нашої Вітчизни. Але з-за того патріотичного кліше я так і не побачив живої людини з душею.
Не ради голої критики пишу рецензію, а виключно тому, що Ваш твір горнувся до душі, але так і не зміг зігріти її, щоб стало їй тепло й затишно, як на сповіді.
А спокута, вона має йти з душі, бо якщо тільки зі слів та сліз, вона половинчаста.
Ще раз прошу вибачення за відвертість, але хвалити ради похвали тільки не хочу й не буду. Образитесь - що ж, так і буде, переступите через неї - буду радий.
З повагою М.Н.

О, я зворушена Вашою великодушністю, пане Михайле! Знаєте, мене вчора на вулиці якийсь чоловік вдарив кулаком у живіт. Просто так, мабуть, не міг розминутися зі мною. Так я ж не ображаюся на нього ні крапельки. Чого ж маю ображатися на Ваше враження :))) Єдине, воліла б прочитати більше власне про твір, а не абзац пояснень та щирих (не маю сумніву!) вибачень (чи то пак, вибачення). Читаю: ЩЕ РАЗ прошу вибачення. Але попереду наче не просили. От і задумалась: чи то Ви справді чуєтесь винним, чи то аж надто запопадливі у своїх добрих намірах. А ще вразила Ваша обізнаність у людських душах. Це ж треба, знати, хто і коли кається, мучиться і відчуває провину.

© Олеся Сімон, 19-07-2014

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.2548480033875 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …