Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2466
Творів: 44255
Рецензій: 86415

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Партизани на підпільній стежині пристрасті

(Рецензія на твір: Одержимість (11). Частина I: Вектор - Північ , автор: Viktoria Jichova)

© Юрій Кирик, 15-05-2014
Знайшов тут значно менше підтексту й надтексту ніж у минулих розділах. Хоча тут і малюєш пікантно-еротичну сцену. Та у минулому розділі коли тих сцен іще не було і амант підійшов до героїні із заду, ситуація була набагацько бентежніша своєю невизначеністю, двозначністю і я б сказав перверзійністю. З психології знаємо, що в кожній людині сидить наче двоє людей, кожна з окремою уявою: денна людина - дозволена й нічна - недозволена. Отже тоді читач мав можливість домислювати оте укрите, "нічне"...

Не добре, кори оперуєш цифрами - виглядає дуже вже інформативно, репортажно. Можна усе це сказати словами.

Трохи одруківок.

одні серед перших - одні з перших;
Мдя, (?) чеха сюди у ці краї не виженеш..;
партизанами на нашой (нашій) підпільній стежині пристрасті;
Бачиш ці змари (хмари) з-заходу?;
чердак (горище, стрих);
запах від барв (фарб).
Гараздів!
Ю.

Юрію! Ой таке тут наговорив, таке мене тут нахвалив, що вже не знаю куди очі сховати (але якщо дуже пошепки - це мені дуже приємно! :))) Але ж не можна так викормлювати людське Еґо - може і спихнути (від слова "пиха" :))) Сам бо же знаєш, що гординя - це зимне пекло.

Зацікавили мене темою про Є. Новосельського. Мушу знайти якісь інформації про нього. Здається, він був лемко?

А з тією учителькою - маєш повну рацію! Інколи одне-єдине слово від щирого серця (хай і не звжди приємне) важить більше, ніж тисяча чудових, зате фальшивих.

З теплом,

Віка

© Viktoria Jichova, 17-05-2014

Віка! Пишу, те, що пишу і більше ніц! "Нє змислюй", як кажуть поляки, не писав, що У ТЕБЕ написано без мистецтва. Лишень казав, що писати про еротику - це високе мистецтво. Отже, коли пишеш, планку слід ставити дуже високо.
Я теж не теолог, звісно ж не думаю, що профан в богослов'ї. Коли б не заглиблювався у того ж Новосельського, було б мені важко передати інший вимір поза реальним, а також виразити внутрішній досвід. Він шокує свободою мислення. Дуже високо ціную його малярство і його філософію. Він сприймає брахманізм і християнство. Богослов найвищого європейського штибу. Звісно, його не сприйматиме наш неграмотний клір, як, скажімо не кожен сприйме те, що пишеш ти. Та цим радше треба гордитися. Ти - на вищому щаблі. Тебе мусять осягнути й досягнути. Пригадую шкільна вчителька моїх дітей, видала за власний кошт книжечку своїх віршів. Зробила презентацію у великому залі запросивши учительський колектив і батьків. Сама написала сценарій. Звісно мала купу оплесків. Коли ж мене запитала, якої я думки про цю дефіляду, відверто сказав їй, що якби бодай один справжній поет сказав їй, що один вірш із написаного не безнадійний, мала б на багацько більшу сатисфакцію...

© Юрій Кирик, 16-05-2014

Юрію, дякую, що відгукнувся. Оцінюю, що пишеш поради. Ти чи не єдиний наразі читач, хто мене взмозі читати - і це для мене велика честь. Знаю, моя писанина не для широкого кола читачів - мій стиль і розповідь не кожноному до вподоби. Я й не намагаюся про те. Але якщо моя оповідь зацікавила таких людей як ти, то для мене це дуже цінно. Значить, не дарма.
А тепер щодо еротичних сцен. Знаєш, в минулих частинах і справді були лише так сказати дитячі "цьомки-бомки" (до речі, у парку, де ходять люди ст. акт неможливий - чи, може, для когось так, але, як на мене, це вже величезний екстрим :))). То аж тепер, у попередній частині моя героїня спокусилася відвідати забороненого плоду - який, сам знаєш, найсолодший, коли є перепони (такий парадокс психіки). Ну от, це, здається, щодо пояснення еротичних ситуацій все. Лише мене трішки бентежить, що з твоїх зрозуміла, що у мене це написано "без мистецтва". Не знаю. Наразі мені так не здається. Хотілося навпаки, щоб описи не застрягали на деталях і не розтягувалися - хотілося чуттєвої експресивності. Гадаю, що мені це вдалося. Але ще подумаю над тим, що ти мені сказав. Адже твір ще у "процесі" - і все ще може докорінно змінитися. Просто вже самій хочеться поскоріше добратися його фіналу - а тоді вже будуть "правки".

Ще раз дякую, Юрію, за увагу.

ПС: над твоєю пропозицією подумю. Але наперед хочу викласти у своїм "писанні" свої світські аматорські погляди на "суще", а вже пізніше більш ґрунтовніше дискутувати про Біблію.Я ж бо не теолог.

З теплом,

Віка

© Viktoria Jichova, 16-05-2014

З перших рядків твого відгуку зрозумів, що прочитала його дуже в поспіху. Той уривок мені сподобався. Стосовно ж еротики, то повів тобі, що в перших розділах вона була емоційно сильнішою. Виписування еротичних сцен - велике мистецтво, навіть в описі статевого акту, аби він був мистецько цікавим, треба змушувати читача ДОМИСЛЮВАТИ, адже життя тіла так чи інак САКРУМ, хто сказав, що в акті немає святости? Але аби те відчути, написане має бути справжнім мистецтвом.
Питаєш чи усі рівні перед Законом. Перед Богом усі рівні. Це точно.
Мало що можу сказати про Закон. Після приходу Христа христові більше не живуть під Законом. Вони - під Благодаттю.
В тілі жінка чуттєвіша за чоловіка. Вона вміє сумувати за дотиком, що чоловікові не дано. До того ж епідермісом (котячим місцем), Бог обдарував саме жінок... Ментальні переживання у чоловіка зачасти сильніші. Але Закон тут ні до чого.
Напиши на мою пошту: kyryku@ukr.net в приваті годен більше сказати.
Гараздів!

© Юрій Кирик, 16-05-2014


Дякую, Юрію!Не знаю, як ти це зараз сприймеш, Юрію, якщо чесно, я таку твою реакцію очікувала.
Знаю, що текст контроверсійний. І що натяки завше приваблюють. Але тоді це були не натяки, але справді - у попередніх розділах була ще так сказати "цнотлива" еротика (погляди-доторки-цілунки - і все!) і тут не треба було нічого іншого домислювати. Аж у цьому розділі відважилася дати героїні більше свободи. І коли б це я не зробила, так би було нереалістично. Усвідомлюю, що описувати еротичні сцени легше мужчині - через призму українського консервативного сприйняття. Інша справа, коли жінка описує жінку, її "еротику" - це вже щось з розряду "геть сором втратила". Зауважила, що багато жінок-письменниць краще візьмуть на себе роль мужчини і з цієї позиції допускаються більшої відвертості в інтимному плані, аніж би зображали кохання зі сторони жінки і її сприйняття. Знаєш, мені це видається трішки несправедливим: чому мужчина-коханець - це здобуток і перемога, а жінка - це її поразка і після того, коли дійде до "цієї" ситуації, то вже представляє собою щось другорядне, бо втратила "святість", бо лише її "тілесна цнота" вартує уваги... Гм.. не знаю, що на те сказати. Хотілося би трішки більше толерантності - адже і мужчина, і жінка - всі Божі створіння і всі рівні перед Законом Божим. Якщо ні - тоді годі сперечатися. А як ти на це питання дивишся?

ПС: дуже дякую за вказані помилки і одруківки - пишу, як завше у поспіху. Повиправляю! В голові ще багато матеріалу сидить (і з підтекстом і з надтекстом - у комплексі, не по частинах), отож поспішаю.

То що, мені ще продовжувати, чи геть з твором, аби не псувала мораль?

З теплом,

Віка

© Viktoria Jichova, 15-05-2014

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.48064303398132 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Огляд книги Ельчіна Сафарлі «Про море мені розкажи»
Просто живіть, посміхайтеся і любіть. Це не складно. Ельчін Сафарлі «Про море мені розкажи» Відверто …
Огляд роману Сергія Жадана «Інтернат»
Сергій Жадан написав роман, на який чекали три роки. Чекали хоч і з нетерпінням, проте мовчки. Чекали …
10 рекомендацій із книги «Самостійна дитина, або як стати „Лінивою мамою“»
Одним із найбільших страхів майже кожної матусі є страх, що її назвуть «лінивою мамою». Проте можна …
Між двох вогнів: Огляд нової книги Світлани Талан
Новий роман письменниці Світлани Талан цілком виправдовує свою назву — «Ракурс», оскільки пропонує читачеві …