Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2599
Творів: 47334
Рецензій: 92092

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Добрий задум,

(Рецензія на твір: Острівець, автор: Олеся Сімон)

© Юрій Кирик, 28-03-2014
хоча, як на мене, в оповіданні фабула - не основне. Коли автор подобається, маєш до нього завваги, які іншим, можливо, й не висловив би. Бо це нюанси. З ними можна посперечатись, та тоді авторові жодного хосену з того не буде.
"Їхня хода легка і вільна, і здається, що вони не торкаються ногами землі, пливуть у повітрі, мов привиди" і одразу наступне речення: "Вони врізаються в натовп, прямують назустіч його течії, як криголам, що розсікає холодні хвилі північних морів". Відчуваєте дисонанс? Які різні настрої - "пливуть у повітрі" і "врізаються як криголам". Коли важкий криголам проломлює кригу, звук такий, що краще його нікому не чути...
А от "Самотність – це твоя ручна вовчиця, яку ти виплекав із щеняти" - чудове порівняння, свіже й дуже на місці.
Філософська кінцівка - зайва. Передовсім, їй не віриш - так може дозволити собі говорити в своєму розмислі Автор, але не дівчина яка тільки-но вийшла з коми. Зрештою, не зрозуміло, можливо це слова Автора. Все рівно вони недоречні. Адже усе відбувається на чуттєвому, емоційному плані, ви ж усюди включаєте голову...
Матеріал сирий. Йому треба відлежатись. Коли у вас самої пройде почуття закоханості в текст, тоді й вийде цукерочка...
Закралась блішка: "але в наша доходяга"
Гараздів!
Ю.

Тішуся, що приймаєте критику. Ми усі тільки вчимось. Це додає оптимізму. Нещодавно мав розмову з Іваничуком. Каже: "Юрку, якось перечитав своє "Черлене вино" й аж взлостився - хіба можна так писати?.." В нашому ремеслі має шанс лише той, хто приймає критику.
Гараздів !
Ю.

© Юрій Кирик, 30-03-2014

Дякую за слушні зауваги, пане Юрію! Прозріла, бачу. Я не хотіла додавати філософську кінцівку, відчувала її зайвість, але вирішила спробувати й переконалася, що перше відчуття було правильним. То не мав бути монолог дівчини – саме авторські "розтіканія мислію по древу". Та очевидно, що й вони непотрібні: навіщо третій поміж двох? Все й так ясно.
Матиму над чим подумати в подальшому, тут треба працювати, вилучати алогізми, на зразок тих, які Ви навели, шліфувати текст.
Я – не письменник, я тільки вчусь :)
Усяких благ, Вам, високоповажний пане Юрію!

© Олеся Сімон, 28-03-2014

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.87756896018982 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …