ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 805
Творів: 12186
Рецензій: 18747

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Закоцюбило карк!

(Рецензія на твір: Ковток війни, автор: nfmnk)

© Олесь Бережний Статус: *Гуру*, 05-05-2007
Заклякло в горлі!
Кров, сльози і... сперма...
Майже як Черчіль обіцяв британцям на початку 2-ї Світової.
Ач ні, на планеті Сосо Сталіна про це мовчали мовчки. І вмирали, мовчки. Ковтаючи власні сльози, кров чи ...сперму живого мерця! Бр-р-р-р-р!

Моторошно! Прочитав і відверто не знав як реагувати на цей текст. Адже він мене збентежив, спантеличив, засмутив і налякав. Ще й дотепер не знаю, чи сподобався мені цей твір чи ні. Але я певен, що це вельми непересічний твір. Утім, тільки подальші твори цього автора зможуть допомогти мені вирішити більш однозначно.

Текст надзвичайно густий, щільний. Коли читаєш, виникає таке відчуття, ніби сам ковтаєш ту війну - розтоплений шоколад, пластилін, бите скло, кокосовий сік... Навіть склалося враження. буцім це переклад з... таджицької?

Наразі кілька предметних зауважень.

Люди занадто покладаються на недосконалість пам’яті.
Які люди – всі чи деякі? Про кого йдеться? Я, наприклад, буцімто теж людина, але на «недосконалість пам’яті» ніколи не «покладаюся», тим паче «занадто»! Починати твір таким реченням дуже ризиковано. Чи не ліпше говорити про конкретну людину – замість ось такого невдалого узагальнення?

У свої сімдесят з лишком
У свої сімдесят з гаком

переповняюся тим, чим для мене була війна
переповнююся спогадами про те, чим

Тоді мати годувала мій дев’ятий рік
Що годувала мати?

Мати втекла туди в тридцять третьому році, вважаючи, що, не знайшовши харчів, зможе їсти принаймні будяки, яки катарактою мучать очі таджикських піль цілий рік, бо де й дівається в тій Азії зима.
Задовге речення – стає незрозумілим десь після третьої коми, або четвертої, що не дозволяє зрозуміти, щo те, що, вважаючи, було потім, пов’язано з тим, що буде раніше туберкульозом, яко страждає зулуський вельт у тій Африці!

вона простягла банкноту (відтоді вже розмінну) власної честі
вона простягла совєцький рубль? Чи галицький гонор? Чи незайману цноту?

В тридцять четвертому я вперше відкрила очі, і одразу зрозуміла, що буду для матері нічим іншим як відірваним корінцем квитка.
А от я, на відміну від неї, не зрозумів у цьому реченні нічого. До речі, на початку речення варто ставити прийменник «У» замість прийменника «В» і чергувати їх залежно від голосних/приголосних, як наприклад у наступному реченні:

В Таджикистан, в місце,
У Таджикистан, у місце,

До речі, хоч назва є вельми влучною і привабливою, але псевдонім є, нмсд, абсолютно неоковирним, невиразним і геть непривабливим. Адже я нібито зацікавився автором (авторкою?) - а натомість отримав дулю з маком. Треба з ніком щось робити! Або розширити інфу про автора!

Насамкінець, раджу підчистити текст, аби він став яснішим і стрункішим. Адже цей твір має чималий потенціал щоб засяяти всіма непересічними алюзіями й метафорами. Якщо в автора буде бажання – залюбки продовжу оці свої буквоїдські прискіпування.

Бажаю успіхів! Будь ласка, пишіть ще!

Щиро,
Олесь Б

статтю у розділі "критика"...:)
редакція

© анонім, 06-05-2007

1. щодо першого речення, нмсд, якщо його тихенько викинути й друге речення зробити першим - твір тільки виграє! Нмсд! вступ, тобто перші кілька речень треба обдумувати найретельніше, бо вони є запрошенням до прочитання решти твору, або навпаки - тобто "мейк іт ор брейк іт"!
3. запозичений вислів з "Хозарського словника" насправді ви запозичили не від Павича, а від перекладача, якому б я на вашому місці аж так не довіряв (можливо попервах тому, що сам роками займаюся перекладами й відтак маю законне право бути скептичним :)
4. складність речення не залежить від мозку читачів. надію можете мати, звичайно. але варто ставитися до цього реалістичніше. і з більшою повагою до читачів! вимагати від читача вмикати мізки не варто. адже замість вашої поради ваш відштовхнутий читач може чудово застосовувати свої мізки на иншому тексті иншого автора. ясність тексту, вміння писати просто і зрозуміло - це навички, які не даються легко. над цим треба тяжко працювати - самому включати мізки при написанні кожного речення, кожного слова...
5. тоді для чого заплутувати читача дужками з розмінними банкнотами? ні, на жаль я паралелі не зрозумів. утім, може мізки я тримав вимкненими коли читав? :)))
6. з моменту народження вона щось зрозуміла про стосунки до матері та квитки? народилася вже зі знанням конценпції квитків.
7. вичитувати тре завжди!!!
8. думки про переклад у мене виникли під враженням штучної побудови кількох речень. деякі неоковирности здалися неорганічними для укрмови. тому варто неодмінно вичитати ще кілька разів, аби все задзвеніло й розклалося по поличках у самому тексті, без додактових пояснень.
9. не сприймаю.
останнє, статтю в розділі "публіцістика" обіцяю почитати, але рецензію обіцяти не можу.
бажаю успіхів!
щиро,
Олесь Б :)

© анонім, 06-05-2007

та-а-а-а, ви маєте виправданий статус. обожнюю констурктивність. спробую все розкласти по поличках.
1. щодо першого речення, вступ взагалі необдуманий був. припускаю, що його слід відредагувати, але пізніше. поки ще текст таки рійдний, що огріхи самотужки побачити складно.
2. сімдесят з GAKом - це точно.
3. годувати котрийсь рік - крадене формулювання із М.Павича. Це "Хазарський словник", Зелена Книга, стаття "Аль бекрі Спаньярд". я не гребую засобами.
4. щодо складності речення про катуракту піль, то мене не бентежить його складність. згадаймо, заради чого працювали "Гроно пятірне" чи там Гонкури. нехай читачі вмикають мізки. це готує до сприйняття всіляких там Ортег-і-Гассетів, Орвелів і т.д., якщо, звичайно, хтось з них претендує на цей рівень. маю надію
5. незаймана цнота - вірний варіант. думаю, це стає зрозумілим, коли встотуєш загальну тематику оповідання. а тим паче тоді, коли проведено паралель "купюри" дочки із "купюрою" матері.
6. в реченні про 34р. йшлося про народженя - "відкрила очі". думаю, про корінь квитка зрозуміліше.
7. евфонія - так, тут є огріхи. тре вичитати.
8. народилася авторка в Душанбе, але таджикською знає кілька слів, бо незабаром там почалася громадянська війна. твір не перекладний.
9. не сприймайте це за популяризацію власної творчості, але нік вже рошифровано. прошу, http://www.gak.com.ua/review/7203
останнє, була б дуже вдячна за рецензію на статтю в розділі "публіцістика". вважаю, що нам буде про що листуватися, чи то пак рецензувати та відгукуватися.
дякую. щиро дякую.
nfmnk

© анонім, 05-05-2007

  Додати свій відгук
 
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.204550027847 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif