Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50955
Рецензій: 95696

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Реанімація української міфології

(Рецензія на твір: СТРІТЕННЯ, автор: Наталя Тисовська)

© Ігор Скрипник, 19-04-2007
Справді чудове оповідання з використанням персонажів української міфології (а точніше демонології, бо мова йде про “заложних“ покійників). Чесно кажучи, введене етнографом Зеленіним слово “заложний“ для позначення цієї категорії покійників мені українською милозвучніше звучало б як “закладний“ або “заставний“, але менше з тим. Дуже сподобалося поєднання містики і сучасності (а якщо правильно зрозумів – недалекого майбутнього або паралельного світу). Не знаю, чи спеціально Наталія маскувала цю паралельність, наприклад я спершу подумав, що події розгортаються в період ІІ світової війни, і навіть почав підкреслювати не властиві тому часу ляпсуси, але згодом я все зрозумів : ) .

Суттєвих зауважень не маю, лише декілька незначних:
- для мене не зовсім незрозумілою залишився факт підміни дітей: в принципі з дівчинкою здається все ясно (?) – хтось із батьків невчасно пом’янув “дочку незлим тихим словом“, включивши в це словосполучення якусь нечисть, а хлопцем трохи заплутаніше: ніби не утопленик, але хто? І хто то був такий: “Коло вогню навпочіпки сидить маленький, пелехатий і підманює його. Хихотить зловісно, волохатими ручками поплескує. А замість пальців у нього ― пташині кігті...“? На водяника мало похожий, хіба що вирник. А може волосатик?
- як на мене, не потрібно було переводити це до супутників і зон, якби показати це готичне кохання поміж на фоні подій ІІ світової війни – було б набагато містичніше. Але це так… нерозбірливе бурмотіння : ).
- дещо дивує, що вони відразу не побачили справжню суть один одного. Але нічого. І таке буває.

І ще…
плашет – планшет
“ніхто перепусток видавати ( і ) збирався ― навіть головлікар“ – напевно “не“
маріння – марення
Віддуваючись – відсапуючись
“до себе праву її ногу, розтер так, зо шкіра запалала“ – мабуть “до себе її праву ногу, розтер так, що шкіра запалала“
пчихання – чхання, чихання
“Під подлубався у наплічнику“ – “він подлубався у наплічнику“.

Файно!!!
Із задоволенням рекомендую іншим!

Щиро І.С.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.7772958278656 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …