Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2686
Творів: 51034
Рецензій: 95780

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Морок над Кременецьким замком. Морок над Україною!

(Рецензія на твір: Досвітні вогні, автор: Камаєв Юрій Статус: *Історик*)

© , 14-04-2007
Традиційно мої рецензії та твори Юрія Камаєва починаються з вихвалянь на кшталт того, що буцімто оце є дійсно найкращий твір цього автора, що я читав дотепер! Гм, що ж робити цього разу? Складно побороти традицію! ;-)

Насправді цей твір мені дуже сподобався. Особливо - блискуче поєднання й сюжетне сплетіння минувшини й сьогодення. Крім того, у цьому творі міститься хіба не увесь набір смаколиків авторського стилю Юрія. Він дотримується свого стилю майже релігійно. Тут і "вкладення у вкладення", яке відзначив М. Гоголь, тут і "симбіоз сивої давнини і недалекого минулого", який запримітив Ігор Скрипник. (Не помітив я хіба того, на що нарікав Кока. Але це вже напевне результат моєї власної упереджености :)

Сюжетних чи структурних недоліків я не помітив. Ну хіба волів би дізнатися дещицю більше про особисте життя Яреми. Чи мав він коханку, дружину, дітей – адже якби його дружина була того ж роду, що і лях-побратим (а це можна припустити з огляду на те, що Ярема довгі роки служив з ляхами) – тоді б сюжетний вузол закрутився б ще напруженіше. Тоді б і питання лояльности чи вірности тому чи иншому таборові було б значно гострішим. Адже автор повідомив, що «Із юнака став сивим чоловіком Ярема», але ми не знаємо що саме малося на увазі, крім кольору волосся. Адже мусили бути в житті Яреми жінки, які докллися до процессу його перетворення з юнака на чоловіка! :) Утім, з огляду на малу форму твору, припускаю, що заглиблюватися в сімейні обставини чи шлюбний стан Яреми можливо було б і не доцільно…

Якість цього тексту майже бездоганна - не знаю навіть до чого прискіпуватися. Зазначу лише кілька дрібничок, які викликали в мене певні сумніви.

новітня татарва на автівках і мотоциклах
Спершу я подумав, що йшлося про москалів чи радянців, які також завжди приходили зі Сходу, як і татарва. Німці у моїй уяві не пов'язуються з татарвою. Радше з хрестоносцями, закутими у лати, у залізних шоломах тощо

чи йде знову сюди переможне українське військо
По-перше, чому воно «переможне»? Адже, за сюжетом, Кременецький замок вони таки програли й віддали ворогам. По-друге, чому «українське»? Адже якщо події відбувалися «у сиву давнину, ще до часів козацтва і славних гетьманів», то й самого слова «українське» ще не було, принаймні в нашому сучасному розумінні.

– від степів Таврії до Карпатських гір –
Це цілком може бути, але припускаю, що колишній січовий стрілець міг сказати радше "від Сяну до Дону". Загалом, з цим висловом можна було б трохи погратися, з огляду на те, як тоді (у часи кобзаря) сприймалися українцями межі українських земель, коли про державність тільки мріялося. Наприклад: «від Волині до Кубані», чи «від гір Карпатських до гір Кавказьких». Утім, я не забув, що це розповідь кобзаря про лицарські часи – коли ще не було масових українських поселень на Кубані й Північному Кавказі. Утім, розселення русичів з часів Київської Русі сягали аж до Тмутаракані – старовинної назви нинішньої Тамані…

ті німаки були не вельми хоробрі і більше полюбляли шукати партизанів там, де їх немає
Якщо йдеться про німецькі тилові частини, різні допоміжні резервні чи охоронні підрозділи, що найбільше потерпали від нападів партизанів – то вони дійсно «були не вельми хоробрі». З иншого боку, вони самі не «шукали партизанів», адже цим займалися б або каральні частини місцевої поліції чи шуцманів, або елітні єгерські чи есесівські частини, характерною рисою яких саме була хоробрість у бою. До речі, далі згадується, що перекладачка «встигла двох есесманів з пістоля на місці положити.»

Епізод з перекладачкою мені дуже сподобався. Утім, я не зрозумів, що «чорні зболені дівочі очі» в останньому реченні твору натякали саме на неї. Власне, я спершу навіть здивувався чому дух Яреми наприкінці ожіночився й дивився на сучасну Україну «дівочими очима»…

Насамкінець, Юрію, мені дуже подобається, що в тебе вимальовується тематично певний «Кременецький» струмінь – це надзвичайно цікаво!
Пиши ще! Пиши цікаво і багато!

Щиро,
Олесь Б :)
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.92577314376831 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …