Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2685
Творів: 51027
Рецензій: 95767

Наша кнопка

Код:



Рецензії

ГАК: "елітний клюб" чи всенародний читацький майдан?

(Рецензія на твір: Чого вартий вхід в ігровий зал „Література”? , автор: Did)

© Віталій Кривоніс, 07-04-2007
Заздалегідь перепрошую за неприємні речі, які можуть образити когось із читачів. Я істота дика, неврівноважена і нарвана…
Одразу хотів би попередити, щоб убезпечитись від можливих нарікань з боку адміністрації та лідерів місцевої тусовки: я тут, на ГАКу, віднедавна, тож іще не дуже призвичаївся, що тут і до чого, вибачайте коли що не так… Мені – певно, як і багатьом – є з чим порівнювати, оцінюючи плюси і мінуси різних літературних (чи пак псевдо літературних) ресурсів безмежних просторів Інету. Не казатиму про інтерфейс, про управління розділами авторів, про незручності спілкування – про це либонь казали і без мене. Хотів би звернути увагу на інформаційних, іміджевий аспект ГАКу.
Останні два тижні лунають розпачливі слова про те, як мало тут пишуть і ще менше – читають. Так, певна частка відповідальності за низький рівень читання лежить і на авторах («Чукча…») (це анекдот, нічого особистого), але чи створені на сайті умови для зручного користування текстами? Обговорюється здебільшого нове, свіженьке, а тоді рушить до бездонних глибин архіву. І текст лежить там, вкриваючись віртуальним пилом, і навряд чи хто з новоприбулих авторів його прочитає…
Було б непогано провести щось на кшталт дискусії про функції сайту і роль читача. Я так і не втямив, для кого ж насамперед працює ресурс: тільки для авторів (от який я гарний, талановитий, цікавий, помилуйтеся…) чи й для потенціальних читачів також? А то таке враження, що «скрипач не нужен» (з кф «Кін-дза-дза»).
Звичайно, не можна формально підходити до таких визначень – кожен автор має відчувати себе й читачем, готовим працювати з доступним матеріалом. Але ж і матеріал має бути доступним!
Стимулювати читання проектом на кшталт «рейтинг критики» означає також проявити чисто формальний підхід. Не казатиму, що на ГАКу не так уже й багато вправних критиків (більшість рецензій витримано в дусі сподобалось - не сподобалось, та ще помічають механічні помилки). Просто якщо запровадити таку методику стимулювання читання, почнеться безглузде змагання, причому аж ніяк не критики, ні, - авторитетів, з обов’язковим переходом на особистості. В кращому випадку кілька аксакалів змагатимуться між собою не знати за що.
Взагалі мене як читача жахає перспектива перетворення цього чудового ресурсу на черговий «елітний клюб». Жахає з багатьох причин. Так, може «клюб» справді є іміджевою штукою, але перед ким сяяти своїм блискучим іміджем? Яка потенціальна аудиторія? Чергова псевдо інтелектуальна «тусовка», «свій до свого по своє»? Тоді можна одразу ж розпрощатися з приростом авторів у 100% на рік.
Також, звичайно, авторів віднадить грошова плата («клюбні внески»), що є необхідною складовою функціонування «елітного клюбу». Люди добрі, та покажіть же нарешті ту «еліту»! Наявність зайвих грошей є ознакою приналежності до інтелектуальної еліти? Тоді «пацани з Донецька» - просто-таки вершки інтелігенції, інтелектуальні монстри… Про таку еліту йдеться?
І чого місцеву громаду лякає масова аудиторія, масові жанри? В Україні наразі не існує масової літератури як такої, а тим не менш вона потрібна, щоб там не казали «елітарні інтелектуали». ГАК має потенціал, щоб стати фундаментом майбутньої літератури для широких читацьких мас – то чи треба ховати цю перспективу заради незрозумілого хизування?
А те, що склався стереотип «масове=дурне», не на нашому сумлінні. Інша справа, що подолати це стереотипне уявлення не так і легко – та, в принципі, не неможливо.
Посприяло б підвищенню читання структурування текстів за жанрами. Це зорієнтувало б потенційного читача. Хтось любить «порно у вишиванці», а комусь до вподоби історична проза; «проза» і «поезія» як такі орієнтири не дуже зручні, зважаючи на еклектичність цих визначень. У кожній академії має бути бібліотека, хіба ні?
Ще було б непогано відображати наявність рецензій на твори, не відкриваючи їх для читання – це посприяло б поліпшенню спілкування.
Та ви, люди добрі, не зважайте, то я просто бурчу. Люблю побурчати, тим паче що і привід є…



  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.78635501861572 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …