Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2685
Творів: 51032
Рецензій: 95776

Наша кнопка

Код:



Рецензії

FAQ

(Рецензія на твір: Знак, автор: koka cherkaskij)

© Кока Черкаський , 12-03-2007
"Сама розповідь сподобалась, кінцівка не очікувана, але і не зовсім зрозуміла. На початку згадується: ", траплялося, викопували і гільзу від снаряда, чи навіть і щось посерйозніше"
Тому в принципі зрозуміло, де люди (чи все ж таки привиди дітей загиблих, як подумав пан Ігор?) знайшли і як встановили вибухівку. Але коли у дворі стояла вибухівка, як їздили не "чужі" машини? Чи на вибухівці стояла надсучасна система, що безпомилково розрізняла хто "свій-чужий"?:)
З повагою, Ворін."


Пан КамЮ єдиний, хто на цей момент вірно здогадався, що то була не просто вибухівка, а фугас. Фугас спрацьовує від певної ваги, тобто від маси людини чи від легкового автомобіля він не спрацював би. Крім того, фугас закладений не у самому дворі, а вже на території полігону, на колії, яку вантажівки проклали у грунті.

ну і свої не їздили, бо знали з чуток, що там щось заклали....

"“покинутий танково-артилерійський полігон, розташований майже у центрі міста“ – мені здається це трохи дивним, щоб танково-артилерійські полігони знаходилися взагалі у місті. Ніякої безпеки для жителів. Хоча якщо під Києвом радянська влада розмістила АЕС, то це не здається таким неймовірним. Можливо автор зустрічався з реальним прототипом?"

Скажу коротко : так. Хочете побачити на власні очі ? :)

На початку твору “штраф був би сімнадцять гривень, не більше, а він ці сімнадцять гривень економить кожні три-чотири дні“, а при самому кінці – “ Ну добре, сьогодні він об”їде цей придуркуватий двір, втратить десять-двадцять гривень, а далі буде видно....“ і “нього вийшов страшенний перерозхід солярки, перевитратив щось більше, ніж сто гривень. А сто гривень сьогодні на дорозі не валяються.“ - суми не стикуються.

Величина сум залежить від частоти вивезення сміття. Сьогодні більше, завтра менше...
Якщо це на Вашу думку важливо для художньої цінності твору - запропонуйте ваш варіант :)
НМД, значення конкретних сум не було суттєвим ; ця людина жадібна , алчна, вдавиться за копійку ; немає значення - економить гривню чи сто, головне - знаходить привід, щоб оправдати порушення правил ;

понаввозив – понавозив
ні, саме понаввозив, від дієслова "ввезення", а не "возіння" ;
зі стовбчиком згідний ;

Кінцівка – якщо я правильно зрозумів, то міну поставили привиди загиблих дітей? (“саморобна табличка з дитячими каракулями: „В”їзд чужим машинам заборонено!”). Чи все-таки жителі?

Пане Ігоре, не демонізуйте Коку Черкаського :) Якби мова йшла про привидів, то я би відніс цей твір до жанру "містика", а так це просто оповідання ; хоча - хто його знає ?? якщо смисл оповідання змінюється лише від того. до якого жанру його віднести, то може це і є Воно ???
пане Ігоре, Ви гарно читали М.В.Гоголя, і у вас виникло правильне запитання, що трапилося з Хомою після того, як його помітив Вій , і це надихнуло Вас на створення цікавого сюжету, змусило пововтузитися вашим звивинам , це ж чудово , чи не так ??? А що було б, якби М.В.Гоголь однозначно написав, що так, мовляв, і так , Хома потрапив після цього всього у психлікарню, де і благополучно помер, а його попіл розвіяли за вітром з Чернечої гори у Каневі ?? Відразу би всі питання відпали, не було би продовження "Вія" і т.п.

"Добрий твір!
Але в кінці, на мій погляд, потрібно трохи більше.. ммм... катарсису. Якось буденно написано закінчення. Сильніші б слова підібрати."


Дякую, постараюся додати жару...

Ось тільки дитячі каракулі трошки фальшивлять у тексті. От якби напр, у того чоловічка не було б там пальця чи двох, то це б могло б трохи прояснити минуле цього героя і кривий почерк.
Дитячі каракулі.. дитячі каракулі.... Скільки в радянські ( та й не тільки) часи було написано анонімок саме дитячими каракулями .... Чому ? Бо так важче знайти анонімщика : поки вийдуть на бажаний слід, у тої дитини уже й почеркприроднім чином зміниться ; а якщо і знайдуть - що з тої дитини візьмеш ? її і допитати не можна без батьків і адвоката....
"Жаль... жаль, шо нам так і нє довєлось услишать начальніка транспортного цеха"

Взагалі, автор на момент написання твору чомусь вважав, що не суть важно, ХТО саме підклав міну ; головне - "награда нашла гєроя" :)

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.89367508888245 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …