Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51599
Рецензій: 96027

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Передчуття старості...

(Рецензія на твір: Літа як сон, автор: Леся)

© Yephrem Patsyukevitch, 24-09-2010
... (дуже) молодої (але явно обдарованої) авторки. (Якщо я правильно реагую на тематичну лінію, спираючись на своє писане, "впізнаючи себе в іншому" - це, мабуть, неминуче?) Не стільки передчуття, скільки спроба уявити інший (цілком, начебто, відокремлений вік) = "серпанок по скронях", "літа відлітають у Вічність"?
За цим (вибачайте мене, наскільки змога, пані Леся) іде моє типове.
- Я пробився через фізіологічну реакцію, що перший рядок - штучний і "надутий". "Вічність" - ооо. "Безкінечність" - ааа. Ой, ох. Далі йде - оце-да, і дуже добре, приємно і дивна несподіванка - жива мова, що пливе та міниться, і висловлена зграбно.
- Але зворотні "ся" та "сь" нагромаджують у тексті (мені здається) зайве. Тому - найгірше, мабуть, що я можу зробити - хоча панянки досі мовчать, занадто гречні:

Журавлиним ключем відлетіли назавжди літа
Чи то жив , чи проспав, чи то так під дощем прохитався.
Що забув, що сказав, кого знов уві сні не впізнав,
Розлюбив, згордував, у коханні кому не признався,
Що не встиг, що зробив, а про що вже дізнався запізно,
Повернути назад вже не в змозі ні вітер , ні сніг,
(Повернути не може ні вітер, ні злива, ні сніг)
Плаче осінь за часом тужливо, пронизливо-слізно,
І туман вже по скронях легеньким серпанком проліг.
(І туманом по скронях невидний серпанок проліг)

- Пояснюю для занадто розумних. :)) Якщо "повернути", то й коню ясно, що "назад". (Не сприйміть, що це до вас іронія, пані Леся, бо на цьому тижні довелося мати справу з дохтором шо пробивав твори своєї дружини, де була фраза "Час рухався вперед.")
- Чому вставлена від мене "злива"? Бо далі у вас - плаче осінь, а це - прозаїчно кажучи - дощ.
- Чому "назавжди" в першому рядку, а не вічність. Тим більше - ""ВІЧНІСТЬ", з великої літери. Бо всі мруть, і не ви перша це відкрили. Тому спокійно. Чим стриманіше - тим краще. Без паніки, Маня - ми всі помремо.
- Чому зворотні "ся" та "сь" - зайві, послаблюють твір і перетворюють його з трагічного скрику на теоретичні сюсі-мусі. Без них - це вже минуле й невиправне. Не "щось" - а все. Геть усе. І виходу нема. А з ними - теоретизування підлітка.
Вам вибирати.
З пошаною,
Єфрем



  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.027112007141113 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати