Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51599
Рецензій: 96027

Наша кнопка

Код:



Рецензії

"Останній день останнього тепла..."

(Рецензія на твір: У парку, автор: Євгенія Люба)

© Yephrem Patsyukevitch, 01-09-2010
(Внутрішнє) мовлення і хвиля ритму. З поєднання цих воно ж і починається - "свій голос", так би мовити? І читача затягає в текст, бо він "хоче, щоби це писалося в ньому всередині", як той каже.
Тече як олія. Явно перевірено своїми губами. Мимоволі починає читатися вголос.
Якщо розбирати хвилю:
5-й ямб. аBаB, жіноча в парних, але це ви знаєте, пані Євгеніє. :)
1.3 (строфа, рядок). "... для". Ага. І вільний рух, і заманює увагу далі.
2.1-4. А коли хвиля промовляє, певно сам і виникає звукопис? (Як ви знаєте.) "І погляда розморений патруль..." - побічний "ерний" мотив в основному "пешному", як двуголосся, скажімо.
3.1-2. І далі дзвінка бабця, викінчена "есами".
Не про те веду, що "А - чорне, біле Е, червоне І, зелене..." - просто приємно, що воно грає і в цьому регістрі. Але ви знаєте про це. :)

Тут є, здається (на жаль маю тільки "термін для особистого вжитку") - хід у "досконалу фразу"? Ну... кристалізований вислів, якщо завгодно. Те що, можливо, стає потім і "візиткою" вірша.
- "Міського серпня у двадцятих числах." Від живого розмовного на додачу.
- Як-от, можливо, "своїй пернатій сотні". Звукове коло.
- Або ще точніше: "Останній день останнього тепла..." Як казав Дремлюга, награваючи Бетховена студентам: "О, чуєте! Це ж як Гагарін у космос полетів!" :)
Єдиний сумнів у динаміці (певно, це приватне) - тут:
"Поблажливо на постать наркомана" - "Зіщулена, як постать наркомана."
Я не кажу, проведено точно. "Повтор мусить бути варійовано". "Один раз - випадок, двічі - вже задум". Але (в цьому разі, або це суто моя дурня) чи дещо не послаблює фінал?.. Бо вже було, і в сильній позиції рими, тому це не один вир, що дотягнув одним потоком, але все-таки (якісний, добрий, але...) рефрен. Вже не одна лінія, а помітно поділку. Не один довгий подих (якщо не обійтися без аналогій), а два коротших. Але це таке діло, не зважайте.
Щиро дякую - і не кажіть мені, що у вас тільки й було, що ці два вірші, бо таке не виникає з доброго дива. (:
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.044320106506348 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати