Земля залишиться! Урочисто обіцяю! :-)))) Дякую, ти мене розсмішила...
На початку думалось, що буде невеличке оповіданнячко на три-чотири сторінки, вийшло потім втричі більше, а ти мене штовхаєш на розширення?! :-) Ні-за-що! Тільки не повість, благаю... Ні, не дописуватиму про кар"єрний ріст Влада у організації, хай уже. :-)
Міністр зовсім не важливий для розвитку подій, то так, для антуражу, щоб передати атмосферу страху.
Здається, дрібніша нечисть його зовсім не хвилює. Треба запитати, як Влад до неї ставиться. :-)
Щодо антиутопії... Знаєш, Тало, важко визначити жанр цього тексту, справді. Ніби й не антиутопія, і не горор чистий, і не зовсім фентезі - мене спіткали труднощі, коли довелось обирати, подумала, що найбільше пасує жахлик, от... Зрештою, може це горор-фентезі з елементами антиутопії? :-)
Чи міг Владар радіти другові, так схожому на його маму? Питання до психологів, інтуїція нашіптує мені тихо: "Так..."
Не маринуватиму із завершенням, гадаю, що в понеділок-вівторок виставлю - спасибі за цікаві запитання, зауваження і підштовхування до роботи!
З повагою,
Наталка
