першу вікову кризу літератора - півроку після опилюднення творчості, вже проминула. тож теер шанс кинути усе це, на щастя, стрмко зменшується. "На щастя", бо ми у відповідальності за своїх читачів. :)
Щодо скупого місячного світла, що падає на персонажів -гарно. От тільки, як місяць уповні, буває, що він просто заливає усе білуватим світлом, тоді можна побачити чимало цікаво, на що не звертаєш уваги вдень. :)
Я ж не закликаю тебе писати оповідання для недільнї школи про гарних хлопчиків, що дістають винагороду, і про поганих, що завжди отримують покарання. :) Та й Марк Твен блискуче свого часу розправився із такими забобонами.
Звісно, пітьма, у кого більше, в кого трохи менше, є майже у всіх. Єдине, що - можна жити у створеному світі, перейматися болем персонажів, чи счтояти трохи збоку і вправно розповідати моторошну історію. Який шлях його -кожен письменник вирішує для себе.
З повагою,
Тала Владмирова
Перепошую за вибрики інтернету, викинув посеред відповіді, та ще й із реєстрації теж.
Т. В.
Консуело, я вже, грішним ділом, думала, що період, коли треба переконувати тебе у тому, що ти - не графоманка, у минулому. Що, починати знову про здорове нахабство творця? :) Статистика, врешті, вперта річ, порахуй, як буде вільний час, кільксть рецензій і тих, хто відніс тебе і твої твори до улюблених. Доста перейматися. По-твоєму, оті усі, хто пише реци, тебе не читають? :) Чи справа у тому, що ти вже виосла із ГАК і варто білдьше уваги приділяти спробам пристроїти оповідання у паперові видання? А не писати ти вже не зможеш: пеперший
Ой, Талочко - ти навіть не уявляєш, як порадувала мене своєю рецою)))) Дякую і за вітання, і за такий концептуальний, я б сказала, розгляд моїх опусів. Пригадується, колись ти вперто переконувала мене, що я не графоманка, а я вперто продовжувала стверджувати, що є нею)). Зізнаюся відверто, я й досі себе тако.ю вважаю - але зовсім не писати не можу. Тішить, що хтось може ще й читати оте, що я понаписую))
Якщо серйозно - справді дуже тобі вдячна. За браком часу дуже мало пишу і мало читаю. Про твої зауваження-поради подумаю - проте чи не на ГАКу мені радили уникати моралізаторства і залишати читача робити власні висновки?)) Врешті, світлі персонажі і щасливі завершення - то не моє. Мої герої живуть в тіні. Вони можуть бути тільки більш або менш чорними - залежно від того, скільки скупого місячного світла на них впаде)))))
Залишаюся щиро твоя,
К.
