Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2507
Творів: 45260
Рецензій: 88579

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Тантра ......

(Рецензія на твір: Небесні шлюби, автор: Юрій Кирик)

© Росткович Олег, 01-04-2010
Почитав цей текст, який згодом може стати священним.
З одного боку - все ніби красиво, логічно та правильно. А з іншого боку - як це співвідноситься з довколишньою реальністю? З нашим особистим досвідом? Звісно, було би добре літати самотужки по небу - не треба було би громадським транспортом користуватися. Скільки кожен з нас половинок попереприміряв і ще скільки примірить?
На мою думку - завдання кожного з нас - за час свого життя якомога ближче наблизитися до відповідності терміну "Людина", щодня вдосконалювати свою особистість, ставати кращими. "Покращуючи" щодня себе - ми водночас даємо передумови щоб ставали кращими оточуючі нас люди, наші діти, родичі. А питання - скільки в цьому процесі зміниться "половинок" -жодної, одна чи ....десять то не є принциповим. А те, що ви пишете - просто красиві кальки з давно відомих теорій та істин - які на жаль лишаються тільки теорій. "Возлюби ближнього - як самого себе" - здається так казав засновник християнства? - і не треба жодних теорій біоенергетичних, ведичних та всякої іншої, на мою думку, херомантії.
Вибачайте - що висловився в розріз з вашим ученням))))

ПиСи: Дивно - чому славне ГАКівське жіноцтво не обурилося: "Він - допомагає розвинути у ній інтелектуальну сферу")))

Минуло багато часу від усіх попередніх коментарів, може він вже непотрібний.... Нажаль, не можу знайти собі половинки. По-перше, не шукаю, тому що викладацька робота в технічному ВУЗі забирає багато часу і енергії. По-друге, нецікаво мені з мужчинами - їх інтелектуальний рівень набагато нижчий мого. Я постійно мушу професійно розвиватись, а ще маю високі вимоги до мужчин щодо їх моральності і духовності. Я - дуже чесна людина і всесторонньо розвинена з різними інтересами - музика, спорт, мистецтво, техніка, космос, суспільні науки і т.д. А ще - важкою працею мушу заробляти собі на хліб, щоб утримувати сім’ю - маму і дочку. Не бачу у своєму оточенні відповідного мені мужчини. А вони - хочуть веселої, безтурботної, милої жіночки, трохи дурненької, хитренької і багатенької без матеріальних проблем. Ну що ж, я змушена бути сама собі цілим, бо напевно, не існує моєї половинки....

© анонім (91.124.37.—), 20-02-2011

Думав достоту як ви.
- Хіба так буває?
- Хіба можлива гармонія в подружніх стосунках?
Це самозаспокоювало - живу як усі - не краще й не гірше!
Тоді й насправді не бачив, аби хтось жив інакше, відтак, не вірив, що це можливо...
Замисліться - чому такі понівечені долі митців, геніїв пера, пензля, знаменитих співаків?
Господь дав їм талант, та вони так і не зуміли налагодити стосунків зі своїм Благодійником. І ніхто, ніхто з них не був щасливим, не зрозуміли простої існини - бути щасливим без Бога - не можливо.
Тільки з Богом, на тридцятому році нашого співжиття з дружиною, ми врешті віднайшли сімейне щастя, і розуміємо що загубили тих 30 років, намагаючись кожен на свій лад змінити один одного, та з того нічого не виходило, й ми лишень озлоблювались...
Як тільки намагаюсь перебрати на себе не властиві мені функції, обов'язково терплю життєве фіаско. Коли звернулись до Бога - Він змінив нас обох, відкрив, що любити один одного не давало нам наше немірене его, кожен вважав, що партнер негідний його любові...
Лише коли опала з очей пелена, зрозуміли, ворог роду людського посміявся з нас, нас же використовуючи...

© Юрій Кирик, 08-04-2010

Бачив Ваш допис та ніяк не міг сформулювати гідної відповіді))) Перш за все дякую за запрошення та пропозиції. Хто зна - може колись і пощастить зустрітися))) А щодо пошуку половинок - то в мене з цим проблем нема, жінка ще якось мене терпить, а я її ))) Виховуємо дочку Софійку - 6 років. Звісно - не можу сказати що все ідеально в житті, та й хіба так буває? кажуть, що навіть на сонці є плями )) Щодо відносин з Господом - на жаль не можу похвалитися надмірною релігійністю. Перефразвуючи слова доктора Хауса, який казав що "я тільки на свята атеїст, решта часу як усі" - можу сформулювати - що я тільки на святв віруючий - а решта часу як усі. Не знаю добре це чи погано) Не хочу тут вдаватися до різних єретичних чи атеїстичних думок, які би пояснювали таку ситуацію чи мене б виправдовували, але на даний час я ще далекий від релігійності. Так що отакі справи)) Дякую за розповідь про свій досвід. Але як кажуть, щоб не робити помилок треба набиратися досвіду, а щоб набиратися досвіду треба робити помилки)
Всіялких Вам благ та успіхів))!

© Росткович Олег, 08-04-2010

Христос Воскрес!
Саме з того часу, відколи Син Божий й прийшов на цю землю з єдиною метою - нас грішників спасти, і дав нам Новий Завіт, Християнська конституція ніколи не мінялась. Вона не застарівала, проблема була лише в людях які й гадки не мали її дотримуватись, або дотримувалися лише тих положень, які їм були вигідними... Лишаючи собі свої такі милі, маленькі грішки. Якби й не казав Ісус.
- Кара за гріх одна - смерть!
Я не теолог і не ідеолог, кажу лиш те, що в чому переконався сам. Це було в моєму житті, це мій життєвий досвід.
Коли був номінальним християнином (це коли Бог живе у храмі,й ти виділіяєш Йому на спілкування зі собою в кращому випадку годинку на тиждень), далі тобі, Господе, зась! Далі у мене приватне життя, де я сам собі суддя й бог, а іще найвищий авторитет...
Господь звільнив мене від пияцтва, паління, гріховного життя, а в сім'ї одначе не клеїлось, й ми з дружиною подумували, що буде набагато чесніше розірвати наш шлюб, якого фактично давно не було. Ми так остогидли одне одному, що виходячи вряди-годи, кудись разом, (навіть коли спільно треба було здолати лише квартал), обов'язково сварились і до пункту призначення приходили поодинці.
Наші діти, (молода пара, у них двійко дітей), на той час давно відвідували християнську спільноту "Домобудівничих" і запросили нас на конференцію тієї спільноти, що проходила у Львові (це міжнародна спільнота започаткована у США).
Я відвідав хіба з сотню різноманітних конференцій, але з тієї ми з дружиною вийшли зовсім іншими людьми - зрозуміли, що все в своєму сімейному житті робили неправильно, що й поняття не мали, як правильно треба будувати сім'ю!
З того часу ми ходимо на побачення, влаштовуємо романтичні вечірки, а головне - любимо один одного...
А як радіють з цього наші діти, хоча всі вони одружені, та виявилось, їм цілком не байдужі стосунки їхніх батьків...
Усього досвіду, що його отримував роками, звичайно, не зможу передати вам в такому форматі, та коли зацікавитесь, радо допоможу літературою, та й підкажу найближче місце де збираються "Домобудівничі". Впевнений - другої половинки шукати не доведеться.
Зі щирою до вас повагою,
Юрій.

© Юрій Кирик, 04-04-2010

Вітаю Вас із Святом Воскресіння Христового))
Але якщо повернутися до нашої дискусії, пане Юрію, то думки мої є зовсім не святковими.
Для початку - подякую Вам за добрі слова про мій твір. Багато що в ньому можна було би покращити - не в сенсі вчинків та думок героїв, а в плані якості написання. Все ж я не є письменником, ані не маю філологічної освіти.
Щодо критики Вашого твору. Можливо - я й занадто різко висловлювався. Однак, маю сумніви у сучасності наведених в ній рецептів/концепцій досягнення щастя. Дозволю собі сформулювати навіть таку думку, що орієнтація виховання людей на сповідання отих традиційних цінностей - є однією з причин того, що люди зіткнувшись з реальністю виявляються беззборйними перед жорстокістю та несправедливістю цього світу. Може ви мене поправите, але в значній мірі - в цьому корені появи бомжів, алкоголіків і т.д. На жаль, не маю рецептів того, в якій "консерваторії" та що саме треба поправити. По суті, в сучасному житті - аналогічно з перегонами коли ти зупиняєшся на червоне а твій конкурент ні. Відповідно, як в такому випадку розраховувати на перемогу. А Ваш твір, якщо розвивати цю аналогію, це щось на зразок порад дотримуватися правил дорожнього руху. Звісно, дотримуватися їх добре: але як тоді в наших конкретних умовах влаштуватися на роботу, прогресувати в карєрі, розвивати бізнес? Тому, на мою думку, необхідно дати людині таку доктрину, яка б при збереженні християнських цінностей дозволила б їй протистояти викликам сучасного життя. Дала б їй розуміння, що гроші не абсолютна цінність. Що після зради коханої людини життя не закінчується. Щоб людина розуміла що вона Людина, яка керує своїм життям. А не половинка. Необхідно, щоб люди були сильними - щоб локальні невдачі не призводили до скочування в прірву - перехід в лави бомжів чи алкоголіків.
Яким чином це зробити на практиці - мені, на жаль, не відомо. Поки що))) Та й зрозуміло, що тут справа не в прийнятті якогось державного закону.
А щодо теорії половинок -предмету дискусії - то я не є пропагандистом їх зміни. Сам одружений один раз - поки що. Але коли людину виховують з думкою, що треба знайти одну єдину половинку на все життя, то це робить її вразливою у випадку коли та половинка ніяк не знаходиться, або коли знаходиться, але з часом виявляється що це не та половинка. і т.д.
Отакі мої, можливо й в чомусь хибні думки.
Ще раз з найкращими побажаннями гарних свят!!! )))

© Росткович Олег, 04-04-2010

Щось я все з Консуєло, та з Консуело... Хотів би пару слів перемовити з шановним Олегом Ростковичем.
Шановним ви стали для мене після завішання на ГАКу "Бабловітації". Ваша манера письма, та й ваш актуальний на день сьогоднішній твір, загалом мені сподобався. Багато з того що й ви, я те ж "не одобрямс".
Тому, щиро кажучи, трохи здивувала ваша реца. Що ж ваш так зачепило за живе, що вважали за потрібне вдаватись за допомогою ГАКівського жіноцтва? Гадаю, ваше теорія зміни половинок, таки не всім припаде до смаку. Бо, як не крути, а це, все ж викривлення... Ви ж самі у Бабловітації брались аналізувати викревлення... Що ж так кардинально змінилось за такий короткий час?
З повагою,
Юрій.

© Юрій Кирик, 03-04-2010

Я керую реабілітаційним центром Місії "Добрий Самарянин". Нащодень маю справу з маргінальним, як його називають, елементом - бомжами, алкоголіками, наркоманами...
З радістю запросив би вас до нас, аби ви побачили, що відбувається з людьми, коли отримують одробину людської любові, коли бачать, що їм вірять, а головне, що Господь їх не забув, що любить їх.
Гадаю, коли б ви тій, 17-річній, сказали, що й мені, нічого доброго з того не вийшло...
Можливий, й інший варіант - вона б вас щиро пошкодувала.
Запрошую цілком серйозно,
З повагою,
Юрій.

© Юрій Кирик, 03-04-2010

Гммм - пане Юрію, тішить,що ви живете у власному світі, де все чисте, світле і пухнасте - навіть бомжі))))) - але, на жаль, життя, котре бачу навколо себе я - цілком інше. І сперечатися нам щодо цього, мабуть, немає сенсу.
Дівчатко сімнадцятирічне, кажете? Ну-ну)))
Даруйте можливий цинізм - побачимо, що воно у 20 заспіває)))
А ще чомусь пана Яворівського з його двадцятьма хвилинами згадала...
Взагалі ж, маю вибачитись перед паном Олегом, що полізла сюди зі своїми коментами.
З повагою до всіх, К.

© анонім (109.162.69.—), 01-04-2010

Перекажу вам дуже простеньку історію, яку оповіла мені кухарка нашої Місії. У неї 17-літня доня, як кожна мати, вона хвилюється її долею: "Усі твої ровесниці уже мають кавалерів, деякі вже по кілька поміняли, а ти все сама й сама... Дивися, так і в дівках засидишся!"
От що відповіло їй дівчатко: "Дівчина як яблучко, кожен кусне. Коли ж зустріну свою половинку, що йому дарувати буду? Отой качан?..."

Хлопці та й дівчата на позір у нас дуже "сучасні" - палять, п'ють, та при опитуваннях майже кожен хлопець хоче аби його кохана була в дівицтві, аби не пила й не палила. Дівчата теж не прагнуть одружитись з прокуреним пияком, до того ж зі знаним мачо...

© Юрій Кирик, 01-04-2010

Ну не знаю, як щодо решти "славного гаківського жіноцтва", та особисто мене цей пасаж - про розвиток інтелектуальної сфери таки посміхнув. Обурення, щоправда, не виникло - з тої причини, що в нас свобода слова і кожен може висловити все що йому... вибачте, заманеться)))) З іншого боку, пан Кирик, цілком можливо, щиро вірить у написане - тоді хіба маю я право обурюватися? )))) Звичайно, при бажанні аргументи знайшлися б - наприклад, як же особистість святої терези з Калькутти - до прикладу - жінки, яка все життя прожила без інтелектуального збагачення - і так далі... Та це, як на мене, надто тендітна гіпотеза, щоб ще й оспорювати її.
Що ж до пошуку половинки і теде - то мушу погодитись із вище написаною рецензією - слова - не більше ніж слова, а реальність, на жаль, диктує власні правила гри. Гри доволі жорстокої, при чому, де переможців - не судять)))))

© Уляна Галич (Консуело), 01-04-2010

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.55007886886597 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

25 жінок про цінність помилок
Одним з найбільших людських страхів є страх зробити помилку. Суспільство насаджує нам стереотип, що …
Біг і рух до безмежних можливостей
«Ви перестаєте бігати не тому, що ви старієте. Ви старієте, тому що перестаєте бігати» Коли о 6 ранку …
«Економіка бунтівників»: уроки креативності від піратів, хакерів та бандитів
Персонажів, про яких ви прочитаєте в цій книжці, можна знайти на піратських суднах, у бандах та групах …
Який чудесний світ підземний
Відомо, письменники зазвичай діляться на два види: аудіали і візували. Аудіали беруть словом, про таких …