Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50955
Рецензій: 95697

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Даруйте, що без похвали. Завітав за гучними назвами рецензій від попередників.

(Рецензія на твір: Прощання з нездійсненним, автор: Анатолій Ткачук)

© Кактусь, 15-12-2009
Анатолію, перш за все, вітаю з віршем, з невгавним потягом до прекрасного. Писати вірші - це вже прекрасно, принаймні для людей, котрі хочуть робити теж саме, але не можуть. Когось Бог не тим талантом наділив, комусь боязко спробувати написати хоч щось. А за великим рахунком писати вірші може навчитися кожен. Прикро, коли не кожен обдарований у цій царині реалізується, як поет. Пишуть багато - реалізуються одиниці.

Я не можу назвати цей вірш гарним, але в мене язик не повернеться назвати його поганим. Таких відчуттів від прочитаних віршів не люблю найбільше. Тобто ти сидиш, перетравлюєш прочитане, смакуєш, принаймні хочеш смакувати, і не можеш зрозуміти, чого саме тобі не вистачає. З одного боку - це твої проблеми і автор має цілковите право сказати тобі своє авторитарне "брись", з іншого - не полишає надія, що з автором можна вести адекватний і конструктивний діалог.

Якщо писати по суті, то конкретно мене цікавить, куди поділася вона, та, у чиєму романі ліричний герой не є, власне, героєм: "я не герой у Вашому романі". Це перша і, на жаль, остання згадка про неї у вірші. Цим рядком Ви змусили мене очікувати на продовження, на розгортання подій навколо неї або Неї. Пам`ятаєте, у Пушкіна "Я Вас любил, любовь еще бьіть может" і так далі до кінця вірша, тобто потік думок в одному руслі. А Ваша таємнича дама зникла так швидко, як і з`явилася. Натомість ліричний герой усупереч читацьким очікуванням раптом удається до діалогу з пам`яттю і звучить це як "а вас, Штірліц, я попрошу остаться" - "ти, пам’яте, облиш робити зліпки", у наказовий спосіб.

Наказові дієслова нічим не згірші за дієслова інших способів, видів, осіб тощо. Йдеться тільки про раптовість їх появи у Вашому вірші, їх і пам`яті, як об`єкта "наказовості". Тобто в першому катрені подібним об`єктом виступає Вона - не "наказовості", а "ймовірності" і "константи". Ліричний герой припускає ймовірність: "покину...", "почну...", і далі констатує: "я не герой.., не другорядний, ...не статист". Цілком очевидно, що він розмовляє з Нею.

У другому катрені цей об`єкт дії слабне, обриси майже зникають, складається враження, що ліричний герой промовляє у порожнечу, просто констатує факти: "Усе, що мало статися – збулося. Що ні – зітліло; прах взяли вітри. Душа, за звичкою, ще трохи поголосить І траурні сховає прапори".

І ось потім - невмотивована поява "пам`яті". Тобто вона з’являється ні з того, ні з сього, ні сіло, ні впало: "Ти, пам'яте, облиш робити зліпки". До цього моменту ліричний герой навіть не заїкнувся про неї, а тут раз - і зразу "ти, пам'яте".

Додам також, що герой чи то її, чи не її роману - образ більш ніж використаний, більш ніж зужитий. Достатньо згадати слова з колись відомою пісні: "но тьі герой, не моего романа". Тобто цей Ваш рядок майже плагіат. А якщо взяти до уваги скільки авторів віршів випередили Вас у цій справі, то результат Ваших душевних переживань і пошуків потрібного слова взагалі дорівнюватиме нулю. Хіба не прикро?

Крім того, у вірші досить таки багато "технічних моментів", починаючи з нагромаджень приголосних і зайвого наголошенго складу у першому ж рядку і закінчуючи збитим ритмом в останньому. Але це останнє, на що варто звертати увагу.

З повагою, добрими намірами і без тіні сарказму,

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.72184801101685 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …