Файний вірш

Зрозуміло... але ж я тут ні до чого! та й ви... аноніме, що це коїться???

© Estrella del Mar, 20-09-2009

Це колись анонім (я на знаю, хто це) мене дістав, і я задав йому це запитання. Цим я настільки його вразив, що він закопіпейстив його в деякі мої рецензії. Мовляв, дивіться всі, яка некультурна особа цей Карповий. Так що це він вам, але не з метою вас образити, а з метою показати вам мою духовну ницість.

© Михайло Карповий, 19-09-2009

Це ви мені???

© Estrella del Mar, 19-09-2009

Я вас, здається, нахуй уже посилав?
© Михайло Карповий
11-09-2009

© анонім (193.19.241.—), 14-09-2009

Тоді піду проконсультуюсь у Фройда, що він там про спалені сірники з обломаними голівками думає :))

© Михайло Карповий, 14-09-2009

Шановний Михайле! В тому то й усей парадокс ситуації з розпродажним коханням та знижками, з високим романтизмом та збоченням... Спалити те, що не спалюється - чи не це є втіленням філософського божевілля героїні? Трагічна дійсність переростає в жорстокий реалізм, де все прозаїчно й, як не крути, збочено.
Щиро дякую!!! ))))

© Estrella del Mar, 13-09-2009

До речі, додаю в улюблені :)) Але про сірники все-таки подумайте.
Щиро,

© Михайло Карповий, 11-09-2009