Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2580
Творів: 46832
Рецензій: 91227

Наша кнопка

Код:



Рецензії

ДЕЖАВЮ?

(Рецензія на твір: , автор: )

© Юлія-Ванда Мусаковська, 18-08-2009
"Моєму будинкові, цій бездушній істоті з бетону і цегли, загрожує невідворотна і абсолютна" ( це з вашого оповідання) =
"моєму будинкові, цій бездушній істоті з цегли та бетону, загрожує повна й абсолютна ліквідація..." (новела "Будинок", під моїм авторством, опублікована на
http://gak.com.ua/creatives/1/13107)

Далі:
"Здавалося б, яка мені різниця – адже без даху над головою я не залишуся. Дім, в якому я народилася, не залишав мене байдужою, ця «фортеця» стала такою дорогою моєму серцю," (ваша оповідка) =
"Здається, яка мені різниця – адже без даху над головою я не залишуся. Аж ні, чомусь ця споруда стала настільки дорогою моєму серцю," (моя новела "Будинок")

Це якийсь жарт? У вашому тексті присутні висмикнуті повні речення із моєї новели, опублікованої 12-12-2008. А любий-живописець, омріяна майстерня - теж, виявляється, "позичені" з мого оповідання.

Як це сприймати, шановна "журналістко, критикесо і феє"?

Таааак, очевидно, щось цікаве тут відбулося без мене. Текстів уже не застала - а шкода... Хоча суть вловила. Завжди у таких випадках втішаюся думкою, що люди різні бувають, і системи цінностей у них теж різні... І задоволення вони отримують, іноді, від найбезглуздіших речей...
Але завжди знаходяться й інші люди - ті, що підтримають у скрутну хвилину, розрадять, порадять, просто підставлять плече, без зайвих запитань. Зичу всім, хто брав участь у цій дискусій - а, радше, в обговоренні - побільше останніх на своєму шляху.
А перші - вони самі нас знайдуть, будьте певні)))
З повагою до всіх - то була Консуело.

© анонім (194.44.132.—), 19-08-2009

Віртуальне каміння також болить. А ти, Юлю, молодець! В тебе можна брати уроки толерантності. :-)
З повагою,
Наталка

© Наталка Ліщинська, 18-08-2009

Ні, Наталю, я не ображуся - а навіть погоджуся. Без нахабно "позичених" речень та образів могли б вийти нормальні твори.
Щодо "закидання камінням", то підозрюю, що реакція на такий вчинок могла би бути далеко не такою толерантною...

© Юлія-Ванда Мусаковська, 18-08-2009

Випадок явно не безнадійний :-) Погодьтесь, дівчата, що певний талант у авторки, безсумнівно, присутній (Юлю, тільки не ображайся), хотілось би, щоб знайшлося русло, в яке людина могла би річку цього дару направити. Найлегше закидати камінням, але ж тут нема каміннязакидачок, правда? :-) Може, пані Ірина подужає з цього досвіду виплекати щось корисне і красиве та потрапить на свою дорогу. Щиро зичу.
Дякую за спілкування, дівчата, ДЩВДЗ :-)
З повагою,
Наталка

© Наталка Ліщинська, 18-08-2009

Принаймні пані Березовська видалила ці "твори" і профайл, значить, є шанси, що випадок не безнадійний.
Дякую всім, хто висловився, за підтримку.

© Юлія-Ванда Мусаковська, 18-08-2009

Можливо й так, Наталю - творчий отакий тандем - це теж вихід. :) І, до речі, випадків такого успішного співавторства є теж багато. Головне, щоб це не перетворилося у такий сумнозвісний за легендами антагонізм між Моцартом та Сальєрі. :)

© Viktoria Jichova, 18-08-2009

Мені важко таке уявити, бо мені не дано такого таланту. Через те й переклади чужих віршів - то каторга для мене. Зловити-то стиль зловлю, а от підробити його...
Але, справді, історія такі випадки знає. Такому автору можна порадити шукати співавтора. Той продукує ідеї, а другий - їх "розписує" :-) Це теж відомий факт - співатори часто доповняють одне одного своїми сильними сторонами. Таким чином можна уникнути крадіжки. Вихід, ну нє? :-)

© Наталка Ліщинська, 18-08-2009

Наталю, на жаль, відомо з історії мистецтвознавства, що є досить таких талановитих (бо таки справді потрібен вроджений для цього талант) людей, які вміють пародіювати, підлаштовуватися під чужий стиль, проте своїх власних ідей - нуль, чи, в кращому випадку - мінімум. Отож єдине, що їм вдається і що вони плекають - це успішно "підшліфовуватися" під чуже. І це стосується не лише літератури, але всього мистецтва (живопису, музики, скульптури тощо).

© Viktoria Jichova, 18-08-2009

А ще я би пропонувала, Юлю, написати до адміна і вказати обидва лінки:
http://gak.com.ua/creatives/1/17453
http://gak.com.ua/creatives/1/17452
з проханням прореагувати на плагіат, якщо пані Ірина не пояснить прийнятно для тебе свої дії. Гадаю, що не можна залишати це просто так.

© Наталка Ліщинська, 18-08-2009

А хотілося би почути пояснення пані Ірини. Бо саме очевидне, яке лежить на поверхні і називається "плагіат", явно не на її користь. Вона - талановита компіляторка. Якщо ти, Юлю, бачиш свої фрази, то, можливо, хтось впізнав би свій сюжет. Бо у Різдвяному оповіданні він, попри насмикані фрази від автора ЮВМ, геть інакший, ніж у сколажованій розповіді про будинок, крісло, майстерню. І ця підробка стилю - дуже точна, вправна. Я не розумію, як людина, що потрафить писати у чужому стилі (ви, дівчата, тільки спробуйте такий фокус, побачите, як це важко, якщо не неможливо), не вміє генерувати свого... Це якийсь прикол?

© Наталка Ліщинська, 18-08-2009

Тало, будь ласка, не вибачайся, бо читати кожне оповідання на ресурсі - неможливо. Я, можливо, теж би не виявила цих "запозичень", якби мою увагу не привернуло таке до болю знайоме речення на початку цього твору...
Мені теж цікавий сенс такого вчинку.

© Юлія-Ванда Мусаковська, 18-08-2009

Ситуація була б смішною, якби не викликла зовсім інших почуттів.
Перш за все, вибачаюсь перед Юлією-Вандою. "Будинок" прочитала лише зараз. Справді, запозичень... а шкода, проза була б гарна, якби не ота "колажність", ще й, як виявилось, не узгоджена.
Ну, не знаю. Може, постмодерністська гра?
Іншого сенсу не бачу. Тим більше, що якби був більш далекосяжний задум, то, певно, можна було б знайти інший літ. ресурс.
Це що, спроба пожартувати, поки адмін у відпустці і нема кому скаржитися?
Тала Владмирова

© Тала Владмирова, 18-08-2009

І мені дивно, Юлю. Може, "авторка" сподівалася на те, що ніхто цього "запозичення" не зауважить? От за що картаю себе - це є те, що не вистачає часу перечитувати всю прозу на ГАКу - читаю лише спорадично.. :(( А таки, бачу, варто, щоб мати можливість проаналізувати стилістику та справжнє авторство.

© Viktoria Jichova, 18-08-2009

Наталко, на жаль, твої підозри щодо другого оповідання справдилися.
Аналіз тут http://gak.com.ua/review/31575

© Юлія-Ванда Мусаковська, 18-08-2009

Віко, дякую, що відгукнулася. Я вперше стикаюся із цим явищем, але, на жаль, підозрюю, що не востаннє...Власне, повні речення вирвані із чужого твору не є "співпадінням" і "збігом думок та висловів", намагатися їх так пояснити - це повний фарс.

Мене дивує, що пані Березовська вирішила "провернути" таку справу, повитягавши речення із творів, які опубліковані тут же, на ГАКу...Невже, сподівалася, що не помітять?

Ті самі махінації, виявилося, присутні і в другому оповіданні т. зв. авторки - http://gak.com.ua/review/31575

До слова, це моє оповідання опубліковане уже і на папері, в моїй добірці для останнього випуску журналу "Нової прози".

© Юлія-Ванда Мусаковська, 18-08-2009

Ой, забула реєструватися: це була я - Віка Йіхова

© анонім (86.49.10.—), 18-08-2009

Мдя.. плагіатство - то таки одвічна хвороба мистецтва. Я теж не думаю, що це може бути "простий збіг" думок і висловів - надто, аж занадто це велике "співпадіння". Юлю, як добре, що Ви звернули увагу на це явище і як я Вас розумію.. Ото не раз доводилося зустрічати такий загальновідомий феномен (це я зараз говорю узагальнено - прошу нікого не сприймати це особисто): своєрідний, самобутній та оригінальний, проте ще мало відомий автор висловлює ідею, малює СВІЙ образ, а тут хтось другий, трішки майстерніший та технічно досконаліший, і при чому ж спритніший, цю оригінальну ідею-зародок попросту "краде" (не побоюся цього слова, правда, можна і висловитися м´якше: "позичає") у першого і пізніш видає цю думку за свою, і у випадку успіху ще й прикривається лаврами - насправді ж то чужими.. А тому настає питання для, можливо, чергової дискусії: де полягає ота невидима межа між так званими взаємними "інспіруваннями", впливами, інтертекстуальністю та попросту "запозиченнями", при чому ж без наведення посилань на першоджерело?

ПС: О, як же добре, що на літсайтах можна відслідкувати першоджерело за допомогою датації виходу у "світ". :)

© анонім (86.49.10.—), 18-08-2009

Цікаво, чи попередня історія - Різдвяна - також теє... Бо оповідка дуже гарна, тільки сумніви вже з"явились...

© Наталка Ліщинська, 18-08-2009

Навіть, якби вирішила створити ще одного вірт.автора, не стала би вставляти у нові твори цілі речення зі старих оповідань...І сміх, і гріх.

© Юлія-Ванда Мусаковська, 18-08-2009

Я теж помітила певні збіги, але подумала, що то ти, Юлю, вирішила побути ще Іриною Березовською, а не лише ДДС. Ну, така гра: скомпонувати зі своїх колишніх текстів своєрідний колаж... Якась чортівня, мені здалось, навіть, що я відчула твій стиль. Ото вже гра :-(
Навіщо? Який у цьому сенс?

© Наталка Ліщинська, 18-08-2009

Автор у розділі "про себе" теж без запозичень не зміг написати?..

© Юлія-Ванда Мусаковська, 18-08-2009

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.76056098937988 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …