Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2606
Творів: 47438
Рецензій: 92260

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Про монологи

(Рецензія на твір: , автор: )

© Антон Санченко, 12-10-2006
Взагалі-то про памфлети, але про монологи. Бо на них дуже добре помітно, що памфлети в пана Бережного чомусь не виходять. Або виходять не так, як інше. Як нам усім хотілося б. То якийсь самурай в нього на Тузлі з бойовим веслом за човном та суржиком замаскується, то якісь недодєлані спецназівці вишуканою дипломатською говіркою заговорять. Ну, не буду пригадувати йому більшовиків на Київському вокзалі та танкістів у танку, бо там не памфлети були, а зовсім навіть серйозні речі, але це спостереження можна розповсюдити і на них.

Якщо хочете визначити, як пан Бережний відноситься до своїх героїв - пофільтруйте їх лексику, або, в деяких випадках - "базар". Начебто, всьо чьотко, це мовна характеристика персонажів, як в підручнику. Але якщо ви помітили в мові персонажа безліч галицизмів, забутих з 1928 року слів, знайте, слова "дзум" та "звідтам" та "инший", знайте, що пан Бережний до такого персонажа відноситься добре, і йому нічого не загрожуватиме на сторінках його творів.

Якщо персонаж вживає в більш-менш пристойній українській мові слова "вааще", "усьо" - будьте насторожі, велика ймовірність того, що пан Бережний вподальших рядках стане над цим персонажем не па-дєцки знущаться, й ставити в незручні ситуації. Це чергова жертва автора, поспівчувайте їй, але якось непомітно, бо Бережний і про вас може написати памфлета.

Якщо ж персонаж спілкується мовою Льолика з "Діамантової руки", або падонкавскім сленгом, - бережіться його, любі друзі, це персонаж геть небезпечний, щойно втік з Бабруйської в'язниці або його навіть заслали недружні спецслужби, хай він навіть і споживає ті самі цибулю, помідори та сало, яке автором же і розрекламоване, як питомий україснький харч.

Але ж ми не про лексику, ми про монологи. Даний твір весь побудовано на монологах. Говорить можновладець, говорить міністр, говорить старий ветеран УПА. І всі якось дуже багато і дуже недоречно. Взагалі в творах пана Бережного персонажі чомусь люблять поговорити. Ні Щоб як в Хвильово вони перекидувалися якимись фразками, характерними для швидкого стилю мовлення. Нагадаю епізод з "Солонського яру". Два міліціонери спілкуються перед тим, як в'їхати до бандитського села.
- А може могорич? - пропонує один міліціонер, той що місцевий.
- Нізя, - відповідає Савка, присланий комуніст.
- Ну тоді канєшно, - погоджується місцевий, і вони, як у вестерні, вдвох в'їжджають у бандитське село і ставлять його на вуха.

Не те в Бережного. В нього було б так.
- Вельмишановний присланий до нас з центру Савко, чи не будете ви такі люб'язні не лізти в це село саме зараз, поки до нас не надійде підмога з райцентру, а поки б було доречно випити з цими бандитами мирову, приспавши їх пильність, а звідтам (міліціонер - позитивний персонаж, пам'ятаємо) якийсь инший оперуповноважений вже з ними належним чином розбереться.
- Це розходиться з курсом, запропонованим нам товаришами Леніним, Сталіним, Кагановичем та Дзержинським на черговому з'їздові рідної ВКПБ (втім, Бережний ще й розшифрував би назву партії) . Моя совість та честь комуніста заперечує проти будь-яких пермовин з бандитами. Загонимо їх до лісу, а звідтам ( Савка, нагадую, теж позитивний герой), винищимо по-одному, щоб инші бандити затямили собі, що не варто конкурувати з Партією.
- Тоді дзум, - каже місцевий міліціонер.

А я сумую за:
- А може могорич?
- Нізя.
- Тоді канєшно.

як записав цей діалог скупий на пряму мову Хвильовий.

Ось такої прозорої ясності хотілось би побажать нашому улюбленому пану Бережному.


Антоне,
Учора перечитав "Солонський яр" Хвильового, а потім - "Тарасову ніч" Бережного. :) Знаєш, мені здалося, що ці твори настільки різні за мовою, настроєм, структурою, тональністю, що я не взявся б їх порівнювати. "Солонський яр" було б доречніше, НМД, порівнювати з "Дідом Багнюком"...
Особливу увагу вчора я звернув на вихвалену тобою прозору ясність скупого на пряму мову Хвильового. Так от, мої враження відмінні від твоїх. Ділог "могорич-ніззя" трапляється в творі Хвильового ТРИЧІ. Тобто, автор вважав за необхідне зробити рефрен з того, що будь-якому читачеві стало зрозуміло вже з першого разу. Може це такий художній засіб? (Жодних проблем з тим не маю). І це при тому, що обсяг мого оповідння майже в три-чотири рази більший, ніж "Солонського яру". Тобто скільки б іще разів Хвильовий повторив нам оте "могорич-ніззя", якби сюжет вимагав від нього продовження обсягу тексту ще тисячі на три слів?
Насамкінець, хочу залучити на користь своєї аргументації зрозумілий тобі образний ряд з морської тематики. Ти назагал критикуєш мого фрегата за те, що він не такий повороткий і в"юркий, як торпедний катер. Звичайно, це так. Але може варто звернути увагу ще й на калібр гармат, товщу сталевого панцира, кількість палуб тощо?
Щиро,
Олесь Б

П.С. Мнені дуже сподобалося твоє порівняня з палінням в рукав шинелки. І дуже вдячний, що ти дотерпів цей нудний мітинг до кінця. А от инші читачі, якщо вони дійшли б аж до того місця, певен, що читали б і далі також. У протилежному випадку вони б кинули читати вже після перших, як ти казав, 70 слів... Щиро. О.Б.

© анонім, 16-10-2006

Антоне, дуже дякую. Твої зауваження дуже цінні для мене. Спочатку я свого тексту геть не бачивтаким чином, тобто під твоїм кутом, бо у моїй уяві воно є чимось иншим, я бачу його ізсереди, вкрай замуляним і стомленим оком. Тепер спробую переглянути по-инакшому. Може з того щось і вийде... Ще раз - дякую за увагу та відвертість.
Щиро,
Олесь Б

© анонім, 15-10-2006

Олесю, все НМД, але ти перенавантажуєш монологи й діалоги своїх героїв, і вони "не везуть", як віслючок, на якого навантажили занадто багато, ще й сам господар всівся.

Упівець в тебе говорить аж в 9 (!) абзацах. Для того, щоб виразити усе те, про що ти написав болдом, це занадто довго. Я зрозумів це ще в першому абзаці, і наступні 8 відверто нудьгую, колупаю пальцем у носі, палю в строю, сховавши цигарку у рукав шинелки, і взагалі поводжуся так, як на нудних мітингах, з яких немає можливості втекти. Але ж інші читачі можуть виявитися людьми нестройовими і таки розвернутися й піти на інший мітинг, де балаган, акробати й Наталя Могилевська, а не такі само затягнуті виступи можновладця та міністра. Три виступи підряд - це занадто. Ти нехтуєш іншими засобами вразити читача. Наприклад, якийсь з героїв міг би поцілувати хлопчика в живіт, це теж може вражати :)

Ти для кого пишеш? Для людей, що геть не в темі? Так вони і такими розлогими монологами натяків твоїх не зрозуміють. А для людей, що кожного дня бачать усе це по телевізору вистачило б значно меншої кількості літер.

Все НМД,

© анонім, 14-10-2006

Антоне, хоч я і згоден з твоїми загальними спостреженнями щодо прямої мови, однак щодо монологів у "Тарасовій ночі", мені здається має місце певне непорозуміння. Адже там дійсно є три промови у мікрофон на майдані під сільрадою. За задумом. Я не можу, хоч вбий, але не можу написати щось таке:
1. Старий упівець був такий старий, що постійно повторювався й збивався з теми своєї промови.
2. Можновладеь говорив довго, нудно і незрозуміло про щось таке, що тільки він сам міг збагнути, хоч окремі слова й вирази було приємно почути з його вуст.
3. А міністр говорив сухо й технічно, дуже правильною, завченою українською мовою.

Вони всі говорили багато і недоречно. На відміну від канкретного базару ваділи па мабілє. НМД, я мушу подавати пряму мову такою, щоб читач сам дійшов до цих висновків своїми власними думками. Ось так з тобою і сталося. Тобто цією прямою мовою я досягнув того ефекту, який мав на меті від початку. Але ти чомусь вважаєш, що це зле?
Вибач, але навіщо тоді взагалі писати? Навіть і ці три речення вище. Бо ж і так усе зрозуміло. Хіба ні? Як звучання оплеску однії долоні....
Щиро,
Олесь Б.

© , 13-10-2006

Ну хіба щось повинно бути спільним? Страшенно цікаво, мабуть, порівнювати Північний полюс з Південним, але більше матеріалу для дослідника дасть порівняння одного з полюсів з тропіками.

Хвильовий спав на думку тому, що а) в нього селяни-куркулі й міліція розмовляють однаковою мовою б) ця мова не штучна в) не несе, начебто, ніяких додаткових навантажень, але в результаті він однією фразою Савки говорить не менше, ніж ти абзацем. Міг би порівняти ще з Остапом Вишнею, мабуть. Але не міг би з "Вальдшнепами" того ж Хвильового, де всі персонажі говорять так, як у тебе. Тобто це тропіки й полюс, обирай сам, де саме ти, а де він в цій системі координат.

А щодо Штірліца, то це чи не перший радянський твір, який показав ворога страшенно розумним, а не використовував штампів агітпропа військових часів, як у фільмі про "Здєсь продайоцца слов'янський шкаф", наприклад. Ну так, на любителя і слов'янська шафа пыде на ура, але - не конкуренти ці фільми.

Одним слвом, Штріліц, а Ви залиштеся :)

© анонім, 13-10-2006

Антоне, "17 миттєвостей" я не писав би, бо ще не достатньо досконало вивчив деякі подробиці пошиву мундирів GEeheime STAatsPOlizei, аби братися за такий матеріал. Але якби і писав, то найнедолугішим ідіотом у такому творі безперечно виглядав би вєрний сталінєц-чєкіст, член НСДАП/ВКП(б)... Утім, не розумію чому ти певен, що такий уявний твір мав би у чомусь програти.
Думаю, оскільки ми на ГАКу, було б доречним запитати, яким ти уявляєш ті ж самі "17 миттєвостей", якби їх писав Гоголь? І поясни, будь ласка, чому раптом ти почав порівнювати цей мій твір з "Солонським яром". Що ти побачив у моєму тексті спільного з Хвильовим?
Спантеличено, але щиро
Олесь Б :)

© анонім, 13-10-2006

Олесю, якби ти писав "17 миттєвостей весни", Мюллер та Борман у тебе виглядалиб недолугими ідіотами. Можливо, вони на це і залуговують, але твір від цього програв би :)

А.С.

© анонім, 13-10-2006

Антоне, це просто блискучо!
Я вже давно не реготавтак щиро, аж сльозу мені пробило. Отримав неймовірне насолодження, чесслово. І головне, що всі твої зауваги, шпильки і дотепи- не в брів, а в око. Згоден з усім стопудово! Бачу, що ти вже вивчив мене досконало й розколошкав ущент.
Утім, заради полеміки та любови до мистецтва я міг би написати у відповідь чергового памфлета з ґрунтовною апологетикою чому саме я так все зробив і ніяк инакше взагалі неможливо, але Кам.Ю дав стислу й доречну відповідь. Ліпше, ніж мій потенційний памфлет на цю тему.
Сердечно дякую,
Олесь Б :)

© , 13-10-2006


- А може могорич?
- Нізя.
- Тоді канєшно.

Хто ж ще міг написати схожий на цей діалог із авторів ГАКу? :).

Кам.Ю

© анонім, 13-10-2006

Ги :)
Насмішили.... :)
К.Ч.

© анонім, 13-10-2006

Якщо вельмишановний пан Олесь врахує усі побажання Вашої, пане Антоне, безперечно дотепної і фахової рецензії і докорінно змінить свою, властиву лише йому, манеру письма, то натомість Олеся Бережного ми отримаємо иншого автора - Коку Черкаського. А навіщо нам на цьому сайті два Коки Черкаських? :).

Хоча проблема є і кидається у вічі лише коли аналізуєш в цілому доробок автора. (Я про звязок мови персонажа із ставленням до нього автора)

Кам.Ю

© анонім, 12-10-2006

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.91412115097046 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …