Те, про що Ви говорите, пані Тетяно, дуже важливо. Але якби "розговорити" когось із катів (хоча б анонімно-сповідально). Багато хто з них просто виконував накази, тому їхні свідчення були б цінними, але вони мовчать (у всякому разі таких сповідей я не читав). У нас на роботі був такий, на нього говорили "застрєльщік", так він казав: - А мнє пріказивалі і я стрєлял... Та й помер той чоловік ледве не містично - кісточка з рибини застряла у стравоході, розвинулася пухлина і його лікарі не змогли врятувати. Звичайно, таких свідків багато (їм давали бойові ордени за ретельну і "важку" службу) і відрізнити їх від справжніх учасників війни без документів неможливо. Виручила б тільки сповідь.
Бажаю, пані Тетяно, вдалих пошуків і творчих досягнень!
З повагою М.Цибенко
Дуже дякую, Миколо за відгук, за увагу, за роздуми... Я от собі думаю. Може усе це треба насправді поспішати занотовувати, аби ті, живі, ще мали змогу прочитати і внести корективи. Аби змогли дати відповідь.
Тетяна.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design