Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2564
Творів: 46603
Рецензій: 90910

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Принадав

(Рецензія на твір: Як було, автор: KF)

© (93.180.251.—), 22-07-2009
відомий фільм "Страсті Христові" під враженням прочитаного. Дискусійною видається стрічка "Того ніхто не знатиме повік" - маю на увазі смислове навантження. З людей, може, й дійсно ніхто не знатиме. А Бог? То він має знати. "з людей ніхто не знатиме повік" -може варто так, нмсд.
Чудовий вірш.
З повагою, Залєвський П.

Фільм, після якого не можеш оговтатись, бо думки ріжуть голову, а серце ще довго не перестає битися в пришвидшеному темпі. Так ніби ти сам побував в тілі Ісуса і переніс ці всі муки на собі. Через страсті Ісуса - Мел Гібсон хоче показати ідею фільму. Всі події розгортаються навколо розп’яття Христа , це є головна подія, основна лінія, до якої приплітаються маленькі сюжетні лінії – вкрапленнями спогадів, коли Ісус згадує –своє дитинство, юність, розмова з учнями. Дивлячись знесилено на Петра – Ісус ніби передає йому свої думки – спогади, згадує як зарікався Петро: «я ніколи не зраджу тебе , готовий страждати і померти за тебе» , Петро падає і безсилений – його тіло роздирає жадібний крик, плач – він тікає…тікає від самого себе…
Страждання, біль,кров ,музика – все додає сили, додає звуку, потужності і відчуттів.
Страждання одної людини, яка хотіла врятувати світ, Ісус теж боявся і спочатку просив Бога пронести цю чашу мимо нього , але потім – він прийняв, прийняв волю свого Отця.
Сила – яка веде його… по дорозі він падає, але ця сила піднімає його – сила його духу, його віри, яку не здатна зломити ні людська злість, ні жорстокість, ні людські знущання і тілесні муки. Ця дорога Ісус – це є символіка, це дорога нашого життя. Ісус показав нам як ми маємо жити і як маємо йти по дорозі. В ньому не було ненависті , в ньому не було жорстокості і нарікання на свій хрест, на свою долю. Так і в житті – ти йдеш, кожний поворот принесе щось таке, чого ти не очікуєш, можливо це буде болючий удар в спину, можливо допомога нести твій Хрест, можливо хтось буде кричати, що ти ніщо і нічого не зможеш, а хтось буде вірити в тебе – і це буде підштовхувати ту твою силу піднятися і йти, йти далі – до кінця. Як би не було боляче і як би не збивалися коліна до крові – ти не можеш, не можеш здатись, бо гориш, гориш ідеєю життя – і не можеш зрадити цю ідею. Ідею жити, ідею любити і подарувати цьому світу світло, яке наступило, на наступний день. Світ вартий світла, вартий життя,якою б не була реальність. З якою неймовірною любов’ю потрібно любити цих людей - щоб бачити їх справжніми, такими якими вони потім стануть. Так як Ісус бачив всіх тих солдатів, первосвящеників – пізніше вони плакали і страждали – бо покаялись в тому, що не знайшли в собі сили повірити, але Ісус знав це на перед і любив їх не такими, якими вони були, коли кидали в нього залізо і забивали цвяхи, а такими якими вони будуть потім, бо вірив в них. Це найвища філософія життя – і людям важко її збагнути, але коли ти бачиш наочно, як це – коли через себе пропускаєш ці відчуття прощення, відчуття розкаяння, коли мурашки йдуть по тілу від поглядів, образів, постатей , то починаєш розуміти, що це таке – те про що ми так багато говоримо в теорії. Люди є такими, що нам завжди потрібно помацати, щоб відчути…Це ,як їсти морозиво, або дивитись по телевізору рекламу морозива і уявляти його смак…Режисер досяг найвищої точки – він доторкнувся до глядача і досяг перевтілення. Кажуть,якщо фільм може змінити хоча б одну людину – то режисер не даремно називається режисером. Цей фільм може багато, в ньому є сила, і сила в підживленні людської віри. Ісус постає тут,як жива людина, звичайна,така як ми. Він так само ходив по землі, любив, займався працею і сіяв – сіяв людям те, з чим би їм мало бути простіше жити…і його просто роздерли, розірвали його тіло на шматки, розтерзали душу…як ж це боляче, як нестримно бачити,що творять твої діти, і як вони роздирають твого сина, якого ти послав для них, для тих – кого сам створив з своєї крові і плоті…
Марія Магдилина і Марія – в фільмі не говорять майже…це ж як потрібно зіграти, щоб передати лише поглядом, поворотом голови – те, що так тривожить..я розуміла все, було відчуття , що вони передавали своїми очима всі думки мені і я думала про це саме, я так само співпереживала…я розуміла ,як це – бо були кадрики, з його дитинства…майстерно, дуже майстерно зіграли актори всі..так живо і природно, ніби вони ожили з сторінок Єванглії…
Цей фільм не нав’язує ніякої думки, він не старається нікого реабілітувати, але ти одночас – розумієш позицію Юди і розумієш позицію Пилата. Фільм ставить все під таким кутом зору, що це запланований наперед сценарій Богом, від якого нікуди не втечеш, а люди – це лише актори, які виконують заплановану роль. Так ,як Пилат ,який хотів врятувати Ісуса і вірив в те, що Він Син Божий, але розумів, що це його місія - зробити вирок і вороття немає .В цьому і є суть - старатись розглянути різні версії і зробити свій вибір. Вибір,як ти ставишся до Юди, чи Пилата , чи інших біблійних героїв. Цей фільм дає глядачу вибір !!! Якщо інші фільми ставили нас перед певною позицією і заставляли прийняти її, бо таким був задум режисера, то тут пропонується справжня оживлена, канонізована версія і ти стараєшся якось по доброму зрозуміти всіх тих героїв – і навіть Юду, який зрадив . Так його прокляли, так його ненавидить весь світ, але він сам пізніше розкаюється, на нього ніби найшла якась хвиля одержимості, в якій він вчинив зраду – потім він не мав собі порятунку. Юда збожеволів. Він біг, він тікав..і мені його просто шкода..шкода,як слабодуху людину,яка не витримала спокуси і піддалася, яка не змогла знайти вихід з свого лабіринту совісті…
Як можна в одному фільмі – досягнути стількох ефектів – я не знаю! Я вражена талантом режисера!!! Я дивилася фільм, де була спрямована реабілітація Юди – і мене це не переконало, а тут це все зроблено дуже природно і ти просто з розумінням ставишся до цього і дуже навіть переконливо виходить. Реабілітація Пилата, ніша ,якого теж не легка і не можна однозначно ставитись до нього.
Попри те, що ти по інакшому починаєш ставитись до героїв - тут не зникає основна ідея – постать і події Ісуса. Це все дуже гарно обкручується довкола основної теми – його страждань, воскресіння, спасення.
Фільм нагадує вдалий малюнок, який намалював художник – імпровізіоніст, який мав хороше наповнення зсередини, щоб таке створити. Сцени дуже насичені символікою, яка додає значенню у певних моментах: зігнилий осел з петльою на шиї ,якого побачив Юда перед тим,як повішатись. Ворон, який сів на невіруючого розп’ятого. Дорога , якою йшов Ісус , ніби наша покручена смужка життя…Перша крапля, яка падає – символізує сльозу Бога, пролиту за діяння людей. Жінка – сатана, яка на протязі фільму часто спокушає Ісуса: в саду – змія яка хотіла вкусити Ісуса. І на площі, коли Ісуса били – вона тримала на руках уродливе дитя – це є символ того, щоб Ісус задумався чиє він дитя. Вона хотіла збити його з толку – і тут режисер не використовув діалогу, чи промови – він використав символи, які дуже влучно передають. Символи розширюють нашу уяву, вони допомагають вийти за рамки можливо –сказаного – вони дають нам зміст, але дозволяють вибрати форму самим. Ця дитина була ще й символом зневіри всіх, або ж кумком гріхів людей . Добре видно, що вона несе цю дитину на протязі цілої дороги до Хреста – увагу зосереджують спец ефекти – коли вона появляється, всі люди завмирають, тло стає розпливчасте, а музика заповільнюється – мить роздумів, мить вибору Ісуса. Всі миті в фільмі можна розбирати кожну окремо, чи з’єднати їх в один сценарій.
Колір очей Ісуса, який міняється – у спогадах очі природно коричневого кольору, коли Ісуса зловили і судили – очі стають вогняно-золотисті, такими вони є майже весь фільм, крім моментів загостреного болю – коли вони стають – жовто-зелені. Коли Ісуса били, прив’язаного до каменю в знесиленні, в останньому ударі – він підняв голову до неба – і його очі стають блакитно-сині, як відбиток того неба, так ніби він ввібрав в себе якусь силу. Але в фільмі ти не роздумуєш над цими моментами, а просто сприймаєш їх, як доповнення до розвитку подій. Ці маленькі символіки дають натяки на великі думки…
Музика ,комп’ютерна графіка місцями, світло – всі ці спецефекти додають сили фільму і передають цей дух тобі!
Єдиним мінусом, є те, що занадто багато показано страждань , ран, крові і жорстокості. Так, я розумію , що це є для того, щоб глядач до кінця відчув, але це зменшує групову аудиторію. Дітям своїм, я б не показала цей фільм, або перемотувала на певних моментах, а він вартий того, щоб його побачили всі!
Фільм важкий психологічно, але глибокий до болю, тут режисер не заглиблювався в непотрібні деталі, чітко видно основне.
Актори всі дуже природно зіграли. Єдине що Пилат здався мені трохи занадто розгубленим і зам’яким, як на свою роль і. Насправді – історичні джерела говорять про те, що Пилат – був жорстоким правителем, який вбивав, розпинав - така людина не могла бути такою не рішучою, як в фільмі.
Фільм, який буде актуальним завжди, який можна передивлятися мільйони разів, бо він не проїдається в пам’яті до нестерпності, навпаки ти фіксуєш все нові і нові деталі. Я особисто бачила цей фільм 3 рази – в дитинстві, в юності і зараз – я не скажу, що мені було не цікаво дивитись його третій раз, бо такі фільми вміють зворушити і зачіпити.
Люди – здатні роздерти і не розібравшись до кінця… дорога…принципи…свої хрести…свої ноші…свої почуття…Сила, яка зароджується – коли ти дивишся, розуміння чому потрібно робити так, а не інакше – тільки тому, що так краще, що так простіше. Принципи любові, якими просякнута постать Ісуса. Варто дивитись цей фільм, варто, бо він зроблений з душою, він зроблений з силою!
«Віра – це любов, а любов – сильніша за смерть!» Оскар Уальд

© анонім (95.134.54.—), 20-05-2010

Дякую за відгук, пане Петре.
:)

© KF, 22-07-2009

Написано якраз під враженням "Страстей Христових". А стосовно "ніхто не знатиме" - в Бога в традиційному розумінні не вірю, немає бога над людину. Тому - ніхто.

© KF, 22-07-2009

Вибачаюсь - в назві читати: Пригадав.

© Залєвський Петро, 22-07-2009

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.0105469226837 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …