Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2613
Творів: 47584
Рецензій: 92429

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Хачу і буду ґавать на русскам!

(Рецензія на твір: Пуристи, автор: Антон Санченко Статус: *Експерт*)

© Петро Муравій, 03-07-2009
Київські бандюки і прокурори не мають національності. Придирання до людей з мовних зауважень для ордомосквомовного недипломованого бандита і такого ж у мовному й ментальному відношенні прокурора не більше, як дурненька розвага. Сьогодні розвага така, а завтра буде інша. Не виключено, що наступна розвага буде у змаганні з підбору смаковитішого і більшвражаючого матюка.
Сумніваюся, що ця тема взагалі варта вислвітлення. Для повернення України до своєї мови такі розваги двох навряд-чи-корисних людей становлять 0,00000000......... Не знаходжу місця, куди б всунути нещасну одиничку. Вони явно й почали свою розвагу тому, що обидвоє звикли "строїти" й командувати, а питання української мови здалося їм зручним у данному місці й ситуації.
Приколюватися - це одне, а самому говорити у своєму службовому кабінеті тільки державною мовою навіть з бандюками й депутатами, і ще й весь штат секретарок, охоронців і вахтерок змусити на роботі з відвідувачами говорити тільки державною мовою - це інше. Це буде не приколи, а спражня робота, якої у нашій державі не робиться ніде. Навіть на рівні "україномовним" дитячих садочків.

Муравій:
"На Україні було всяко."

НА Україні! НА Україні! НА Україні!
оцевже ти спалився, товарісч майор коцапчєґ - засланий козачоґ Копелян Муравей, нібіто "неруский но давноукраїнскій" поподей московзкого педрoархата НА Україні...
одблядь! так і зказав цей муровейний копелян -
НА Україні..... НАХ...

© дверізачиняються, 25-07-2009

© анонім (212.24.147.—), 26-07-2009

"принаймні, не давали фуріям верховодити - це точно.

капелан зграї
© Петро Муравій, 25-07-2009



Княгиню Ольгу (у святому хрещенні Олена) в українському народі почитають як святу та рівноапостольну. Прийнявши християнство, вона ненасильницькими методами сприяла його поширенню на Русі.

Згідно з літописною традицією, Ольга була родом із Пскова і доводилася родичкою правлячому тоді на Русі князю Олегу. У 903 році її ще маленькою дівчинкою віддали заміж за Ігоря, сина Рюрика, майбутнього великого князя, якому на той час виповнилося 25 років.

Далекі походи відволікали Ігоря від внутрішніх подій, і Ольга дедалі більше входила у справи управління державою. У ті часи в Києві було вже багато християн. Їх відрізняли грамотність і широта кругозору, необхідні при веденні державних справ. Тож, спираючись у державних справах на християн, Ольга поступово схилялася до їхньої віри. Восени 945 року Ігор вирушив за даниною до древлян, які вбили князя.

Залишившись із малолітнім сином Святославом, Ольга взялася за угамування древлян. Літописець розповідає про триразову помсту княгині древлянським послам. Спочатку вони вирішили запропонувати їй у чоловіки свого князя Мала, і послали до Києва своїх старійшин. Човен, на якому припливли посли підняли угору до князівського палацу, а потім кинули у приготовлену заздалегідь яму і живими засипали землею. Удруге послів древлян за наказом Ольги було спалено у лазні. А третє посольство - отроки княгині перебили під час тризни, яку справляли по Ігорю.

Після цих розправ княгиня у 946 році послала у древлянську землю військо на чолі з воєводою Свенельдом. Древляни закрилися у добре укріпленому місті Іскоростені. Тоді Ольга пішла на хитрість: вона пообіцяла відступити, взявши данину голубами від кожного дому. Хитромудра княгиня наказала підвісити до лапок голубів тліючі лучини і відпустити їх. Птахи полетіли назад і місто запалало.

Опір древлян було зламано, і більше ніхто з данників Русі не повставав проти Ольги. Крім помсти, княгиня встановила фіксований обсяг данини з кожної землі і зайнялася облаштуванням великокнязівських господарств та доходних промислів. З цією метою у 947 році вона вирушила у поїздку до Новгорода, встановлюючи свої лови і погости. По всій землі було наведено порядок.

Зміцнивши своє становище всередині країни, Ольга перейшла до активної зовнішньої політики. Насамперед їй необхідно було встановити добрі стосунки з Візантією та Німеччиною - двома найсильнішими державами Європи.

Згідно з давньоруським літописом, у 955 році вдова Ігоря прибула і Константинополь до імператора Костянтина VII Багрянородного. Тут вона хрестилася. Поїздка у Константинополь розвіяла багато надій княгині, щодо розвитку партнерських відносин із Візантією.

Ольга проводила самостійний курс, не озираючись на Константинополь. Зробивши остаточний вибір на користь включення Русі у християнський світ, вона добивалася для країни незалежного статусу при рівноправному положенні у стосунках із Візантією та Німеччиною, із грецьким Сходом і латинським Заходом, визначивши цим загальний характер зовнішньої політики Києва на два наступні століття.

Під час правління Ольги розширилося будівництво в Києві. Старокиївська гора, де до цього часу був могильник, поступово перетворюється на парадний центр столиці. Вже на початку правління Ольги тут стояв камінний князівський терем, неподалік від якого вона спорудила кам'яний палац із великою прибудовою, оздоблену фресковими розписами й деталями з мармуру і рожевого шиферу. Це був тронний зал, де Ольга приймала бояр, підвладних князів та іноземний послів.

До кінця свого життя Ольга фактично управляла Руссю. При цьому вона не заперечувала проти розширення володінь Русі на схід, проте була категорично проти війни з Візантією.

11 липня 969 року Ольга померла. ЇЇ поховали за християнським звичаєм. Правління Ольги було вирішальним поворотом в історії Київської Русі. Країна здобула упорядковане управління, почала інтегруватися у політичну систему християнського світу.

© анонім (212.74.233.—), 25-07-2009

P.S. Якщо хтось побачить десь мого колобка, скажіть, що нехай вже повертає додому, бо вже час йому. Годі по лісу лазити. Так і з’їсть хтось.

© анонім (173.79.159.—), 26-07-2009

"Товариство! Мені багато довелося тут сперечатися з...(вилучено цензурою). Виявили себе й мої однодумці, однак їх було небагато і вони ведуть себе скромно, так, як і належить. Найбільше кричить той, кому насправді нічого сказати. Таке буває у нашому світі дуже часто. Тому, соратники, прошу, відгукніться, якщо ви подумки солідаризувалися зі мною, просто напишіть свій відгук з одного або декількох слів, отак: "Підтримую, підтримую з застереженням, згоден, практично згоден." Супротивники, звичайно, також можуть писати свої відгуки з протилежними словами: "Не підтримую, незгоден, я проти."
© (94.248.46.—), 26-11-2008
Лихо з цією авторизацією. Це, звичайно, я писав.
© Петро Муравій, 26-11-2008

Упокой, Господи, душі спочилих рабів Твоїх, Петра Муравія, Баби Карги з-під Яготина...

© анонім (209.151.236.—), 25-07-2009

© анонім (216.224.124.—), 26-07-2009

На Україні було всяко. Не треба її ідеалізовувати. Як була на те причина, то жінок і страчували. І, принаймні, не давали фуріям верховодити - це точно.
Я щось не зовсім зрозумів, тут хтось із ховаючих морду лиця вирішив проповідувати гендерну нерівність? Яке значення взагалі на ГАКу має стать автора чи буревія чи кого б там не було? Чи може хтось із читачів віддає перевагу автору тільки через те, що то жінка, або тільки через те, що то чоловік? Може за статевою ознакою і літературні відзнаки чи премії дають?

Ну що Ви, що Ви, Світланочко? Для того, щоб виганяти з людини біса, треба, щонайменше, щоб ця людина того бажала. Я просто ще раз спробував роз"яснити Вам ситуацію, втім, я мало мав надії на те, що до Вас дійде. Лишайтеся при здоров"ї Ви і Ваші біси разом, якщо Вам то любо.

© Петро Муравій, 25-07-2009

© анонім (212.42.236.—), 26-07-2009

Вельмишановна публіко! Чисто інформаційне повідомлення. У Орлика-шістки-Дев"ятко є ще тех. працівники на цьому сайті. Вони зараз взялися флудити під усіма моїми останніми рецензіями. На цей момент,як я пишу цей комент, нафлуджено поки-що під дев"ятьма. Я звернувся до адміна і попросив у нього допомоги.
Двоє приховуючих морду свого лиця копіюють два мої дописи звідси. Я від своїх слів не відмовляюся, але коли воно вирвано з контексту, то виглядає дуже недоречно. При тому один з цих дописів з отим злосчасним знаком оклику, що сташенно розтягує сторінку. Саме з таких технічних недоречностей цей мій відгук і вибрано для копіювання. Другий: моє вибачення перед "буревієм". Запам"ятайте номери двох Орликових службових псів: © анонім (85.227.202.—) і
© анонім (145.100.100.—).

Наталочко Дев"ятко! Якщо ти напишеш скрізь просто посилання на це місце, мовляв, подивіться, що Муравій витворяє, то це буде нормально. Я від своїх слів не відмовляюся, кажу тобі недотепній ще раз. А те, що твої пси роблять зараз... Втім,себе з твоїм Орликом ти показала й без того доволі яскраво. Я й не встиг з твоєю творчістю познайомитися, зате познайомився з твоїм лайном достатньо вичерпно, щоб скласти про тебе думку.
© Петро Муравій, 24-07-2009
Позаяк адмін зігнорував моє прохання про видалення флуду, я сам мушу вживати контрзаходів.

© Петро Муравій, 25-07-2009

Двері, вас що, заклинило? Може вже змазку час міняти?
Які вибачитися перед Світланою? Я так і протверезіти можу.
Ви що, не читали: "Я прийшов сюди публікувати, читати, обговорювати твори. То є головною функцією сайту.
І якби я знав, що мій експромт наскільки порушить головну функцію сайту, викликавши отаку катавасію, то, звісно, не став би його публікувати. Хоча для себе я уяснив, що СВАРКА ВІДБУЛАСЯ Б ЗА БУДЬ-ЯКИХ УМОВ, ПРОСТО ЗАМІСТЬ МЕНЕ БУВ БИ ХТОСЬ ІНШИЙ. Рано чи пізно."- Залєвський тут ювелірно точно охарактеризував ситуацію. Якщо вже просити у буревія вибачення, то можна я попробую. Вона ж вписала туди й мене для створення ілюзії великої війни. Та й ця моя реца, ікх... чим не образа... Вповні може ікх... трактуватися як образа добропорядної чистої невиннозацькованої душечки.
Отже, я починаю:
"Ікх... ікх... Шановна пані Швітлано!.. Ікх... ікх...
Ви мені вибачте, що я Вас зовсім не зрозумів, коли прочитав про ікх.. ікх... пожежні ікх... поцілунки ікх... Я тоді подумав, що так про поцілунки, власне, заклик до навчання їм могла написати якась желена недоросла вискочка икх... а ввивиявляється, що Вам вже сорок п"ять і маєте сина икх... Напрошується икх... питання, чи Ви маєте чоловіка? Икх... Адже для пожежності поцілунка Ви писали, що потрібно жадати коханого і не мати можливості його побачити икх... А чоловіка икх... звичайно ж бачать щодня икх... і від... икх щоночі. Мене моя жінка зараз цілувати відмовляється, бо каже икх... що від мене тхне перегаром п"яним. Я їй пояснюю, що я жертва икх... творчості икх... Вона каже, що цілуватиме тільки тоді, коли перегар вівітриться икх... Тобто тижні через два-три икх... не раніще икх. Думаю, через такий великий час у мене вийде поцілуватися по икх... попожежно икх... икх... икх... Попопродовжу, як протверезію икх... не пополучається икх...

© Петро Муравій, 24-07-2009

© анонім (145.100.100.—), 24-07-2009

Мені після висловлення своєї ідеї ця вигадка дуже сподобалася.
ДАЙОШ СИТИХ ВОВКІВ І ПИШНИХ ІНДИКІВ! ДААААЙОООШШШШ!!!
ХАЙ ЖИВУТЬ ІНДИКИ! ДОБРОГО ЗДОРОВ"Я СІРИМ ВОВКАМ!!! УРААААААААААААААААААААААААААААААА!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

© Петро Муравій, 22-07-2009

© анонім (85.227.202.—), 24-07-2009

А на окружній, панотче, певно, вчить муз співати молитви. Гуртом :) Шалунішка-куртизан...

© Сталева Кицька Panzervaffe, 05-07-2009

Селяві, Захаре! Таке життя. Я півроку вчився друкувати, не дивлячись не клавіатуру. Тепер пожинаю плоди своєї праці: став робити багато помилок-одруківок, чого раніше було мало. Буду потрохи виправлятися. Треба сходити на окружну дорогу і здибатися з музою. А ти працюй. Я в тебе вірю. Ти гідний представляти нас обох. Я повернуся. Буде і в тебе можливість сходити у відпустку.

© Петро Муравій, 03-07-2009

Петрові: пане Петре! Суспільство багатоманітне. Воно складається із простих людей, бандитів, прокурорів, повій, збоченців і навіть депутатів. Викиньте одну ланку з цього переліку і суспільство буде неповноцінне. Так ось, НМД цей твір присвячено МРІЇ ПРО УКРАЇНСЬКІСТЬ усіх ланок суспільства. У прокурорів і бандитів це виходить так як описав пан Антон, у вас - шляхом творчості чи ще чогось... Ото й усе.

© Володимир Чернишенко, 03-07-2009

Петре, чого ти нічого не пишеш??? Чому я, світлий бік нашої особистості, маю працювати за обох??? Де криваві горори? Де окультний постмодерн? Де еротичні трилери? Не розслабляйся!!!!

© Захар ван дер Бюйтен, 03-07-2009

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.84739398956299 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …