Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2613
Творів: 47584
Рецензій: 92429

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Тему пуризму мови і бандитизму прокурорів розкрити не вдалося ;)

(Рецензія на твір: Пуристи, автор: Антон Санченко Статус: *Експерт*)

© , 02-07-2009
Стосовно моралі сієї байки - друже Антоне, на жаль, я не зумів відшукати езотеричного зв'язку між чистотою мови та двома канкрєтними персонажами цього твору. Може, тут ішлося про якість початкової освіти за радянських часів, зокрема про "вчительку української мови, яка коштувала усіх прокурорів і бандитів міста Києва разом взятих"?

До речі, довжина бороди в останівки/зупинівки не тільки не піддається виміру верстами, кілометрами чи морськими милями, а є вже кудрявішою, ніж увесь Голосіїв разом узятий...

Не дуже хочу виглядати пуристом англійської, але насправді запитання в тексті правильною англійською мало би бути в Present Continuous:
- Why aren't you wearing a kilt?

А щодо пуризму солов'їної, то ось кілька моїх особистих внесків навскидь (хтось же мусить перейматися чистотою, окрім твоїх бандюків і прокурорів :)))

було останнє місце - може варто застосувати орудний замість знахідного: останнім місцем?

однокласників в Голосіївському - правило номер таке-то, параграф такий-то, знаєш про що мені йдеться...

в Голосіївському паркові - чомусь раніше думав, що закінчення іменників чоловічого роду в місцевому й давальному на -ові, -еві (-єві) стосується назв істот...

Сподіваюся, друже Антоне, що ти і надалі будеш "не перейматися за чистоту нашої солов'їної мови, принаймні в районі Голосіївського парку", але таки перейматимешся її чистотою (в орудному відмінку), принаймні в літературних текстах :))))

Щиро,
ОБ :)

Антоне, дякую за посилання щодо орудного відмінкА на Антоненка-Давидовича, його якраз я читав уважно. На підставі наших попередніх мовних дискусій мене насамперед здивувало те, що він і для тебе є авторитетом, а не скажімо, лише архаїчним джерелом майже півсторічної давнини. Утім, якщо уважно прочитати, що Антоненко-Давидович писав, то нмсд, це тільки підтверджує мою версію. По-перше, він розрізняв ситуативне використання орудного/називного відмінків на підставі того, яку властивість вони позначали: тимчасову чи постійну. Нмсд, у твоєму вислові “а це у 80-ті було останнє місце в Києві, де ще можна було почути українську мову” йдеться саме про тимчасову властивість (дивись, навіть конкретно вказано час цієї тимчасовости!) А по-друге, він писав ще й таке: “в сучаснім мовнім житті помітна схильність до вживання тільки однієї форми — орудного відмінка” Наважуся стверджувати, що за останні сорок років ця схильність стала ще помітнішою.

Отже, користуючись спільним джерелом, ми з тобою дійшли діаметрально протилежних висновків? Гм, цікаво. У будь-якому разі, я можу погодитися, що вибір відмінка в цьому випадку - це вже справа авторська, або инакше кажучи, це є справою авторською. Щоправда, посилання на Антоненка-Давдовича при цьому здається мені дещо дивним і не зовсім доречним з твого боку, бо воно спростовує твою версію.

З иншого боку, вибір часу дієслів в англійському реченні я подарувати тобі ніяк не можу. По-перше, у цьому випадку твоє відсилання до Бітлів (Why don't you read the books?) має стільки ж сенсу як і відсилання, скажімо, до… Вєрки Сердючки. Так само як і згадка про Вашингтон – якщо ти цим натякаєш на відмінності між британською й американською граматикою англійської мови, то запевняю, що у цьому випадку їх і близько немає. Ідеться тут виключно про відповідність часу дієслова описуваній ситуації. Це запитання Why don’t you wear a kilt? було б доречно поставити тобі чи мені, а не шотландцеві. Бо, на відміну від шотландців, ми з тобою зазвичай не носимо шкоцьких спідниць. Зовсім инша справа – той шотландець. Його можлива відповідь на запитання твого бандюка: Oh, I do wear my kilt in Scotland, but I am not wearing it now. Instead, I decided to wear my jeans today.

Але з иншого боку, твій бандюк міг помилятися за авторським задумом, бо ж зрештою, хоча “вчителька англійської в них була теж нічогенька”(до речі, тут називний таки доречніше, ніж орудний), але ж напевно не аж така нічогенька , як вчителька української…

Peace, brother!
ОБ :)

P.S. В англійській, на відміну від української, прийменник 2-ї особи ("you") зазвичай пишуть з маленької літери. Це займенник першої особи однини ("I") завжди пишеться з великої.

© , 04-07-2009

Олесю, дякую за прискіпливість. Але щодо орудного відмінку раджу почитати Антоненка-Давидовича. Приклад "Мій батько був коваль" і "Мій батько був ковалем". Обидва варіанти можливі і несуть різні відтінки значення.

Щодо англійської відсилаю до Бітлів. Може у Вашингтоні це в тривалому часі кажуть, а Бітли співали

Why don't You read the books?

З повагою,
А.С.

© Антон Санченко Статус: *Експерт*, 03-07-2009

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.84494805335999 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …