Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2685
Творів: 51005
Рецензій: 95756

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Ось наприклад:

(Рецензія на твір: УВАГА! Прошу адміністрацію сайту і всю громаду звернути увагу..., автор: Іван Лузан)

© Іван Лузан, 12-04-2009
***
О, і ще одне питання. (Просто цікаво)
Ти Емму Андієвську не читав?
Бо цікаво, якою була б твоя рецензія на її шедеври....)))

© Іван Лузан, 02-08-2008

Я тобі відповім приблизно так, як ти інколи полюбляєш віршувати, хоча і зрозумів твою занепокоєність станом нинішньої культури (це я звертаюсь до одного з з твоїх віршів) - хулі тобі до неї? Земляки чи що?

© Олесь, 02-08-2008

_____________________________________________
вліз в чужу рецензію на мій вірш "Від і до":

"То це автор дратує, дрочить, а Ви - піддаєтесь.
Я намагавсяч знайти щось розумне, а мені весь час заважав цей коротенький сполучник "й", після якого думка втрачає смисл - якщо не авторський, то той, який я зафіксував."
© Олесь, 14-08-2008

_____________________________________________

(Рецензія на твір: // Зашморг //, автор: Іван Лузан)

"Ще трохи - і ми забудемо про поезію, про оті стопи - наголошені і ненаголошені, про оті віршові розміри - фундаментальні, регіональні, змішані до купи, невідомі читачам, авторам або відомі тільки рецензентам.
Ви - МАЙСТЕР.
Аплодую.
Дід Сашко ірпіньський."
© Той же дід (212.80.51.—), 26-08-2008

_____________________________________________

(Рецензія на твір: // Діамант //, автор: Іван Лузан)

Ви хоч обідати встигаєте, шановний поете сучасності нашого сайту Іване?
Весь час у творчих пошуках і цікавих знахідках.
Бойовик патріотичного напрямку. Солдат біжить. Бо не найманець же. Солдати всі своїми бувають. У неприятеля, у його ворога, у союзника - а все одно у кожної сторони свій.
Поганий Ваш солдат. Мародер. Нічого інакшого уявити не можу. Слабка в мене уява.
Зі штрафного батальйону, мабуть. Скільки тих солдатів військовій справі не навчай - а їм ьи тільки вкрасти чи вбити.
Я хотів би вивчитись так, як Ви віршувати.
Про вільний вірш мені відомо, вільне слово - також. Про тонічності ці та силабічності, кваліативності, квантитативності можу пригадати, як напружусь.
Яким ви віршовим розміром віршуєте (вибачаюсь), де ще Ваші твори можна знайти?
Буду, може, і я так віршувати. Три тижні - і книжка. Або навіть дві.
Творчих Вам звитяг. Даремно ото Ваш солдат стяг кинув.
Деморалізований він якийсь.
Фабулу ще мені, якщо можна, коротенько змалюйте. Бувають такі читачі - і що ти з ними робитимеш? Але ж для них, даруйте, віршуєте. Чи тільки для себе?
Дід Сашко ірпіньський.
© (212.80.51.—), 30-08-2008

Віршую для всіх, шановний діду) Навіть для "скромних" анонімів.
Відповідаю по черзі на кожне з ваших запитань:
а) віршовий розмір - річ другорядна, як на мене, найважливіше - це зміст
б) якщо ви знаєте, як можна за тиждень видати книжку, поділіться досвідом
в) мій солдат - не мародер, тому що він лише хоче жити, а не вмирати за ніщо, за погорду і пиху окремих тих, за кого змушений йти в бій
г) обідати встигаю :) і снідати, і вечеряти теж)) навіть полуднювати))
д) де можна мої твори знайти ще? поки ніде, лише в мене

© Іван Лузан, 30-08-2008

___________________________________________
(Рецензія на твір: // Cвідомість спить //, автор: Іван Лузан)

Скажіть мені - що воно таке, цей Ваш твір?
Мені кортить довідатись.
Автор Ви на сайті досить відомий, популярний, видний.
Мені аж незручно звертатись. А мушу ж...
Дід Сашко ірпіньський.
© (212.80.51.—), 05-09-2008

Я не знаю, як відповісти на Ваше запитання.
Якщо трошки уважніше вчитатись (хоча, не всім це доводиться робити), то Вам все стане зрозуміло. Навіщо говорити про те саме іншими словами, коли я вже це сказав віршем? Саме так, як того хотів.
Якщо в двох словах, то мої вірші розуміють люди, які мають добру уяву і мислять образно. Здебільшого.
"Битовуху" писати гидко.

© Іван Лузан, 05-09-2008

Бо відповіді нема.
Або хіба що ось така, як оця - моя. Читацька, художньо-побутово-поетичного рівня.
Ваш твір - якась вільна варіація, вигадка.
Суміш, абракадабра. Щось фантастичне. Трохи поетичне, але якесь змінне. Відсутність рим непрогнозована, їхня наявність - нестійка.
На все добре, вузлик, кріплення, бухто канату нерозплетена.
(Це я вже англійською мовою цкавився). В моїй країні Ірпенії про неї дехто чув. А про такі вірші - ні. Щось позажанрове. Бастард якийсь.
..................
Той же дід Сашко.

© анонім (212.80.51.—), 05-09-2008

Ні, тому що питання абсурдне.
Звісно, вільна варіація. Чхати я хотів на правила побудови, які лише крадуть зміст, крадуть правду - так само як і рима.
Знаю, Ви зі мною не погодитесь, але мені від того ні холодно ні жарко.
Саме так - позажанрове. І не бачу в тому нічого нехорошого.
Це лише Ваш суб"єктив, Ваш смак. Вам не подобається і все)))
А коли я читаю, наприклад, однакові вірші, які втиснуті в строгі рамки (як в груди середньовічних жінок в корсет), то мені невесело, тому що втрачається справжність. Це схоже не фонограму.... все шаблонне... обридло. Тим більше, на одні і ті самі теми - кохання і природа. Причому, банальщина страшна.
Я пишу отак, як Ви бачите. Як Вам то не близьке, не подобається, не сприймаєте - то не читайте, не мучте свою нервову систему.
Ви ж вже дідусь))) Побережіться))

© Іван Лузан, 05-09-2008

Ви ніяк не можете зрозуміти, шановний авторе, що плоди Вашої творчості стали нашими, спільними - Ви ж їх посадили у Інтернеті, а ми, читачі, їх не всі зриваємо (знімаємо). Вони висять, дозріваючи, або падають падають недостиглими.
Тому і не сваріться. Вийшли на люди - і терпіть.
Ніхто Вам не скаже більшої правди про Вашу творчість, ніж вони.
Про мене можете забути.
Я залишив десь ще один коментар біля якогось з Ваших творів.
Моліться на хваліїв.
На все добре, шановний авторе.
Дід Сашко ірпіньський.

© анонім (212.80.51.—), 06-09-2008

Вони не перестали бути моїми. І я не збираюсь сваритися. Тим більше, з Вами.
Коли людина не розуміє, що таке 2+2, то алгоритми пояснювати їй - зайве.
Моліться Ви на хваліїв.)) мені вистачає розуміння.
Хай і Вам щастить в творчості) хоча б так, як мені)))

© Іван Лузан, 07-09-2008

Мене тут нема. Можна не відповідати.
Нових творчих здобутків на ниві художньо-поетичного нігілізму.
Був знову Олесь.

© Олесь, 07-09-2008

_______________________________________
тут він вдерся в рецу на мій твір від Віки Йїхової

Я оце переглядав, шановна Віко, деякі коментарі - не тільки мої, а і - навпаки. Не мої. Здогадуєтесь, чиї.
Так в одному з них одна знайома нам з Вами людина пише, що вона ніколи нікому нічого не радить і не рекомендує. О! А виявляється, що ні - і інша людина, тобто я, це бачить, але не бажає сперечатись, бо за станом справ на ті далекі часи ці дві людини з"ясували той факт, що вони по-різному ставляться до коментарів-рецензій-відозв-відгуків-гукань і всього, до цього переліку подібного.
Чому я став Дідом? Бо я не міг авторизуватись - і на це була технічна причина, яка була відома Редакції. Ось я собі і вигадав такий нік.
Я колись був і Просто Ельфом - бо мене не цікавила самореклама, а уважні люди все одно впізнавали цього дописувача.
А коли-небудь я можу залишитися приємною чи неприємною згадкою, бо деяка думка в моїй голові вже дозріває.
А з Вами, Іване, ми ще вчора порозумілись. І мені прикро бачити те, що Ви тут пишете у мою адресу. Воно є зайвим. Перегляньте кінець нашої вчорашньої розмови.
На все добре. Я вже не хотів відвідувати Ваші сторінки, якби не побачив згадки про мене - та ще такі.
На все добре. Пусте все. А наскільки - ми всі з плином часу зрозуміємо.
Щиро Олесь.

© Олесь, 07-09-2008

"Я оце переглядав, шановна Віко, деякі коментарі - не тільки мої, а і - навпаки. Не мої. Здогадуєтесь, чиї.
Так в одному з них одна знайома нам з Вами людина пише, що вона ніколи нікому нічого не радить і не рекомендує. О! А виявляється, що ні - і інша людина, тобто я, це бачить, але не бажає сперечатись, бо за станом справ на ті далекі часи ці дві людини з"ясували той факт, що вони по-різному ставляться до коментарів-рецензій-відозв-відгуків-гукань і всього, до цього переліку подібного."
© Олесь, 07-09-2008


Ну і що з того випливає, шановний Олесю? Чи Ви мені будете казати, що мені робити, чіпляючись за мої слова, котрі я колись сказала? Так, я і справді нікому нічого не раджу і головне - не повчаю, бо вважаю, що людина, до якої я маю радість звернутися, є настільки інтелігентна, що сама побачить якісь свої недоліки. Я можу лише пропонувати свій погляд на річ - далі вже справа за самим автором. Але вчора таки так, я порушила свої слова, бо вже, чесно кажучи, дещо набридло дивитися, як Ви, шановний Олесю, постійно нападаєте на інших. Вибачте, але таке в мене після дуже багатьох Ваших рецензій склалося враження. І думаю, що не лише в мене однієї. Коректну і виважену критику від самовихвалювання, скарг та паплюження творчості інших авторів ГАКу я ще, нащастя, вмію відрізнити. Вибачайте мою прямолінійність, але ж Ви завжди говорите та возносите чесність як найвищу моральну цінність, отож і я з Вами є відвертою та чесною. Звісно, Ви не будете зі мною згідні і це Ваше право так думати, проте і я маю свою суб´єктивну думку стосовно Вашої поведінки на сторінках цього сайту. Була б дуже щаслива, коли б помилялася стосовно Вас. Наразі але мене ще нічого не переконало у зворотньому.
Все, далі дискутувати з Вами не маю наміру. На все добре і творчої Вам наснаги.

З повагою
Віка Йіхова

____________________________________________

На все добре. Гарного Вам настрою. Нових і свіжих рим. Гарних асонансів і алітерацій.
Дід Сашко ірпіньський.

© анонім (212.80.51.—), 21-09-2008

_________________________________________




ДОСТАТНЬО??? І це я половини цих "рецензій" не скопіював ще.....
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.84603810310364 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …