Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2562
Творів: 46530
Рецензій: 90792

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Руки геть від МОГОсала! :)

(Рецензія на твір: Ніхто не сміє..., автор: Камаєв Юрій Статус: *Історик*)

© , 01-03-2009
Юрію, вітаю з чудовим твором! Дивно чи ні, але цього разу я отримав неабияку насолоду від читання твого оповідання :). Бачу, що рецензії, відгуки, поради та коментарі доброзичливців не марнуються на текстах КамЮ – бо твої твори послідовно й наполегливо стають усе кращими й кращими.

Спробую трохи проаналізувати що і чому мені так сподобалося в цьому творі.
По-перше, назва. Не можу сказати, що вона супер-пупер-унікальною, але вона є дуже доречною і адекватною саме для цього оповідання. Бо допомагає розкрити головну думку твору. А також відразу занурює читача в ситуацію. Вона обіцяє цікаву розповідь, з простими, але глибокими висновками. Тобто, відразу зрозуміло, що автор запропонує якусь принципову й рішучу позицію стосовно чогось важливого й ґрунтовного. Коротше, назва мене жодним чином не розчарувала, а навпаки – коли дочитав увесь твір до кінця, то зміг оцінити її повністю й залишився дуже задоволеним. Насамперед, зміг завершити вислів, замінивши три крапки тим, що автор мав на увазі й що, напевне, хотів аби збагнув його читач – суцільна насолода! Відтак, назва тут виявилася важливим елементом цілісної єдності художнього задуму.

По-друге, конфлікт. Чи радше його сутність, його природа в змалюванні в цьому оповіданні. Надзвичайно приємно було мені бачити відхід від чорно-білих стереотипів національно-визвольної тематики, де всі українці – щирі, вусаті й хороші, а всі вороги (чи паки “москалі”) – погані. Тут конфлікт простежується не за національно-етнічною межею. Тут головний конфлікт набуває загальнолюдських рис. Не чіпай мене – не чіпатиму й тебе. Але навіть у цьому – чудово передано сутність саме українського світогляду, нашої системи цінностей. Одна справа – ідеологічна дурня в газетах, однаково огидна комуністична чи фашистська пропагадна. Це будемо терпіти аж доти, доки воно не стосуватиметься нашої власної хати. Але якщо влізе хтось до моєї хати – це вже инша справа. Понад усе – мого поросяти не займай! Світоглядно й принципово. І байдуже під якими прапорами, якої нації, якою мовою – результат для всіх і завжди буде один!

По-третє, лаконічність. Стиль КамЮ стає дедалі стислішим і ємнішим! Відтак, слова набувають більшої сили й образности. Зайвих слів залишається дуже обмаль, хоча вони все ще трапляються.

З иншого боку, поліпшення стилю й образности – це безкінечний процес. Візьмемо, для прикладу, перше-ліпше речення. Бодай навіть найперше, бо воно має для будь-якого твору особливе значення й від нього залежатиме значною мірою чи буде цей твір взагалі прочитано.

Отже, маємо:
Вітряною морозною ніччю стрімко мчала пара чалих коней, тихо шурхотіли полоззя саней по свіжому снігу.

Це речення відразу змалювало довкілля й занурило нас у рух. Але, ніби щось тут здалося не так? Нмсд, треба негайно відрегулювати аудіо. Якщо ніч морозна й вітряна – мабуть чутно, як шумить вітер? Якщо стрімко мчать коні – шуму додається ще більше? А ще й чутно як полоззя шурхотять! Але чому вони шурхотять “тихо”? Крім того, мороз+вітер+свіжий сніг = завірюха?

Читаємо далі:
- Вйо, - періщив батогом коней сивовусий літній дядько. Поруч із ним сидів молодий чоловік у кожусі.

По-перше, періщення батогом супроводжується радше вигуком, а не спокійним розповідним реченням. Тому, нмсд, знак оклику тут буде доречнішим, ніж спокійна розповідна кома. По-друге, якщо цю дію описано дієсловом недоконаного виду замість доконаного, тобото “періщив”, а не “вперіщив”, то чи не варто показати її тяглість і повторюваність? Наприклад, ось так:
- Вйо, вйо! – періщив…

Сивовусий літній дядько – аж цілих три слова, хоча перше слово робить два наступних непотрібними, бо вони не несуть у собі нової чи необхідної інформації. На загал, “сивовусими” не бувають ані юнаки, ані бабусі, отже маємо тут “мокру воду”. Нмсд, замість “літній дядько” варто було б використаи такі слова, які описуватимуть надалі більш докладно вигляд цього героя.

Поруч із ним сидів – спробуй викинути “із ним” і подивись чи зміниться значення. Нмсд, ці два слова тут зайві.

молодий чоловік – може варто скоротити до одного слова, напр. “юнак”, “парубок”, “молодик” тощо?

Юрію, з нетерпінням чекатиму на твою збірку цього року!
Пиши, дописуй і мерщій видавай!

Щиро,
Олесь Б :)

Олесю, дякую. Мабуть, якщо виокремити те що називається українською національною ідеєю, то у сухому осаді лишиться саме це :), контрідея до усілякого чужинського месіанства і цивілізаторства.
От з молодим чоловіком якось довго потилицю чухав, юнак - замолодий, парубок - мабуть теж, молодик - дещо негативна коннотація.
Олесю, сподіваюся книжка вже не за горами, ще трішки лишилося.

Кам.Ю

© анонім (194.44.98.—), 01-03-2009

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.98979902267456 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …