Я вже ось трохи щось "підмалював", зараз вкину на сайт. Трохи підробив кілька речень стосовно Лобатого. Дякуючи Вам і всім іншим дописувачам оце, здається, вперше задумався над психологією власне цієї завалося б простенької оповідки. Назву теж зміню. Спасибі Вам за допомогу. Завжди ціню альтернативну думку, свіжу, що спонукає до певних умовиводів. З повагою Залєвський П.
Спасибі. Ой, як же тут важко правити! Як почну крутити, то, боюсь, вийду за межу кількості знаків. Там, у повісті, далі є таки перемога над Лобатим, я ж узяв першу зустріч героя з ним (яка в повісті згадується не більше, як між іншим), лише докинув на початок пару абзаців. "Пермога" підходить, скажу, що це Ви вже другий з пропозицією зміни назви, пан Василь Тибель теж це говорив - стосовно невідповідності назви. Перемогу я вбачаю в тому, що герой знайшов собі сміливість (це стосовно вчинку) назвати Лобатого Лобатим (хоча й ця назва, мабуть, трохи поверхнева) Потім, в мене і гадки такої не було, щоб герой мав на увазі саме відповіддю до свого запитання школу виживання. Він просто запитав і все. Ми, дорослі, вбачаємо саме таку відповідь, а от діти можуть це явище зовсім по-інакшому назвати (?) оповідання в мене це розраховувалось для найстаршої категорії дітей, бо, ясно, молодші класи тут ще майже нічого не вкметять. Не знаю, можливо я наклав загустої фарби, та мав на увазі лише конкретний випадок, а не тотальну школу виживання. Скажу, що такі випадки стосунків між дітьми не є поодинокими, то там, то сям... та й виходить на поверхню. І за всіма вгледіти не можливо в шквльних стінах, до того ж ці стосунки продовжуються і за межами школи. Цілком можливо, що потрібно докинути кілька речень, які б конкретизували Лобатого до випадку з ручкою, саме у відносинах "людина-людина" Дякую за "глибоке" читання. З повагою Залєвський П.
