Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2606
Творів: 47426
Рецензій: 92247

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Висновок психолога.

(Рецензія на твір: Гіперсексуальність ГАКівських авторів., автор: Петро Муравій)

© Світлана Кедик (91.124.241.—), 08-11-2008
Ви самі себе спокушаєте, Петре.
А задовільняєте свою хіть, тоді коли в черговий раз ображаєте людину, бо отримуєте від цього задоволення.

Додаток психолога:
Коли людина виступає проти, це «проти» завжди повертається до неї з стовідсотковою віддачею. Тому треба намагатись бути – за, розуміючи, що те «за» має нести позитивне спрямування думок, і перш за все, чистоту Душі. Усе інше залежить від поглядів, та сприйняття пересічних людей(читачів). Та успіхом у творенні літератури є успіх автора, як особистосі, котра здатна не лише писати, а й адекватно сприймати критику читача, а головне – ставитись з повагою не тільки до себе коханого, а до всіх.


Зуважень більше нема, як і потреби в розгляді даної справи.
З повагою до усіх та побажаннями Петрику щастя, Світлана Кедик

Дякую, шановна Світлано.
Метафори зрозумілі, а піну я бачив навіть і в замерзлому вигляді. Існують на Чорному морі такі пляжі, на яких спостерігаються відливи та приливи - не такі, скажімо, як в океані, але ж... Помітні, я хотів сказати. Просяк я прочитанним з написаного Вами, бо до м оря маю особливе, трепетне ставлення. Люблю його прозорим, та можу бачити іншим - замуленим. А воно таким буває.
Великооб'ємномісткою вийшла започаткована Вами сторінка - не така, як та, інша. Не дивно, що результати Ваших літературних вправ подобаються комусь ще, викликаючи ревність, підкріплену неформальною лексикою, від шанувальників з іншим темпераментом. Було таке. Слава богу, що тут спокійніше. Приємне коло коло колег по творчості. І екс-колег :)))
Творчих Вам успіхів.
Дід Сашко ірпіньський.

© Олесь, 11-11-2008

А знаєте Дідику, море по природі своїй унікальне. Інколи розмовляє з вітром про хвилі, та так, що аж піна на скалах лишається вздовж берега, чи на піску, ото припливе, поцілує піщинки та камінчики і знову у глиб…. Та найчастіше воно мовчить – слухає тишу. Не просто слухає, а вбирає з неї наймудріше – Любов до Сонця. Яке часом палить його, часом топиться в ньому…. Тоді Світло проходить крізь воду. А підводні мешканці, в залежності від бажання, ловлять промені.
Море хороше, не сучасне, хоча й живе у сучасному світі. Питання сучасності зовсім недоречне, коли мовчиш про Вічність…
Світлана
От і все.


© анонім (91.124.109.—), 11-11-2008

Ось і немає, падре, піни. Зійшла на нуль, на повний штиль. Нарешті кому дано - той просяк цнотою художньо-літературного слова, а кому не дано - то ні. Не всі, з тих, хто ходить по суботам-неділям-святам до церкви, виходять звідти збагаченими духовно збагаченими. Так само буває і в інших місцях.
Тиша. Самий час працювати.
Бажаю Вам творчих успіхів на усіх нивах, де Ви тільки не культивуєте Слово.
Та і я вже до віршів повертатимусь.
Дід Сашко ірпіньський.

© анонім (195.3.131.—), 11-11-2008

На padre, діду, буде вищий пілотаж. Я тоді хоч латину, може, вивчу. А то підручники аж 3 вдома є, словник є, а не вчу. А коли Ви зі мною на ГАКу почнете латиною розмовляти, то у мене буде хороший стимул. Pater noster, quo ti diarum... Ave Maria, gratia plena, Dominus tecum benedicta Tu... До речі, як латиною ГАК буде? Російською зрозуміло як: КРЮК. А от латиною... Треба дізнатися. Значить треба вчити latinu і все тут. Амінь.

© анонім (94.248.107.—), 10-11-2008

А можна я звертатимусь до Вас на "падре", пане Петре?
Хоча начебто ми не католики. Подобається мені їхня релігія, то і зацікавився я паралельною. Сидять люди під час богослужіння, а не стоять. Не падають - і не підводяться. Суцільна візуальна гармонія тіла з духом. Хіба ж не так?
Я бажаю Вам цікавих промов перед своєю паствою.
І взагалі всього самого найкращого. Важким є шлях до істинної правди.
Дід Сашко ірпіньський.


© анонім (212.80.51.—), 10-11-2008

Я ще дивуюсь, що Ви не натякнули на щось перелюбне, пані В.Ї.
Ви ж бачите, що просто зустрілись (здибались) люди, як буває, двоє, а Ви знову є третьою зі своїм застарілим світосприйняттям. Хай би і сотня зустрілась, а Вам чомусь незручно. Що то за біда така? Непоганий автор, нестара... Ні, не будемо про особистості. Закінчимо тим, що співбесідник Ви цікавий. У пропорції одна до двох.
Комуністичне минуле вам не до вподоби, Біблію по-своєму тлумачите - особливо про оте побиття ланіт. Побили вже Ви, досить. А все одно приємно. Заходьте якось ще.
З вами було і є цікаво.
Дід Сашко ірпіньський.

© анонім (212.80.51.—), 10-11-2008

Звичайно, яке їхало, таке й здибало. Ходімо на пиво, діду!

Отець інквізитор

© Петро Муравій, 10-11-2008

Ну от, справді "святі" та "пророчі слова" "святого Отця". :)))) І дякую за пропозицію - мені Вашої і Ваших підопічних допомоги не потрібно.
Знаєте, скажу до обидвох "висококультурних та ерудованих джентельменів": яке їхало, таке й здибало. :)))

Ві.Й.

ПС: все, не маю бажання витрачати свій час на вас, панове. Бесідуйте тут собі самі у своєму двоосібному заприязненому колі однодумців, мо´, ще попідхвалюєте одне одного, мило буде поглянути. :)) А надалі - мій ігнор.
Оревуар!

© анонім (78.45.103.—), 10-11-2008

Діду, ну що Ви так!? Все-ж-таки дама. От пише, що впала зі стільця. А почім ми знаємо, чи цілі, діду, у неї після цього ребра? Вона ж про це не скаже, як і про свій вік. Не можна ж жінку про її вік питати! І про кількість зламаних ребер також. Краще допоможіть, діду, купити мені хоча б одне колесо до Джипа: продайте частину бурячихи, що нагнали на зиму, та й купіть. Бо без Вашої допоги джип більше як на трьох колесах не буде їздити. Як буде колесо, сядемо удвох до Джипа, щоб Ви не велосипедом їздили, та з"їздимо кілька разів у поле по буряки, щоб Ви могли свої збитки компенсувати.
Що до звернення до мене, то можете звертатися по-церковному. Коли Вам любо, я не проти. Тільки це звернення таке: "Отче!" Без слова "святий".

Тепер моя черга до дами. Найперше, коли є загроза, що Ви знову впадете зі стільця, то спершу, ніж читати, пошліть на моє мило зауваження, що Вам потрібна підтримка. Я пришлю до Вас двох костоправів від padre Торквемади, щоб піймали Вас, якщо знову будете падати.
З цього місця вже будете читати при хлопцях, щоб не було зайвого травматизму. У мене є деякі проблеми з українською мовою. Вперше я мав змогу почути цю мову лише тоді, як українські дослідники опинилася в Антарктиді на станції, переданій Україні Великобратанією. Це був чи то рік 2000-й, чи що? До того я спілкувався з іншими полярниками, але українців серед них не було.
Тепер про Ваш паспорт, або про паспортистів і мовознавців. Якщо Ви оцінюєте свою мову по тому, що Ваш рівень не гірше рівня паспортистів, то у Вас нікчемний критерій оцінки, і він і кидає тінь на Ваш особистий рівень. Гідний приклад і гідний рівень. Там стільки помилок роблять: мама нє горюй!
Хочби Ви й засканували Ваш паспорт!? Є такий старий анекдот: "Сара, тваєво мужа пабілі, за то, што он єврєй!" "Так он по паспорту рускій." "Сара, єво не по паспорту - єво па мордє білі."
"Якби Ви виступали просто як письменник, як доречі і всі тут, що не вказують і не хизуються своєю професією, тоді б і розмова була іншою. Але ж ні, Ви і надалі собі дозволяєте виступати від імені Божого." Мадам Jichova, то деяким не гречно вихованим людям подобається поводити себе, як гайвороння, коли побачить зі своєї висоти людину, у якій їм хотілося б бачити падло. Нічого не маю проти того, що Ви ходите до греко-католицької церкви. От тільки ходите Ви до неї на Різдво та на Пасху, та, може, ще рази 2-3 всього на рік.
Ви постійно, як те гайвороння, чяпляєтеся до мого підрясника, і постійно все твердите, що я виступаю від імені Божого, що я посередник між Богом та людьми, що я їздю на "джипі", що моїм сусідою в Карпатах є Медведчук, що я, що я, що я... що я... що я... А між тим, я ніде і ніколи у своїх дописах на ГАК не починаю з того, що я священик. Це сайт світський, і я особливо й не бажаю тут розводити релігійну пропаганду. І я тут на тих самих правах, що й усі. Єдине, що дає привід до атак такого гайвороння, як Ви - це моя фотокартка на моїй авторській сторінці. Ну що ж? Якось себе треба охарактеризувати. Хоч якийсь мінімум інформації про себе, щоб у людей був бодай якийсь напрямок думки для того, щоб вони могли якесь уявлення скласти про особу того, з ким спілкуються. Є у списку авторів такі, які зовсім ніякої інформації про себе не лишили, навіть на місці імені поставили якісь мало зрозумілі букви та і все. І що ми можемо подумати про таких людей? Terra incognita і більше нічого. Я не писав про себе багато, але щось та лишив. І все, що Ви писали тут про про Ім"я Боже й т. п. маячню випливло лише з Вашої екзальтованої уяви і не більше. Тому я Вас і питав: Де конкретно, як і коли я роблю те, що Вам привела на думку ваша бурна уява? Ви пишете, що Ви на це відповіли. Можливо, Ваша бурна уява сама й відповіла, бо вона справді у себе в середині те бачила.
У моїй "Гіперсексуальності" не має жодного посилання на Святе Письмо, немає слова "гріх", вона написана вповні світською мовою. Лиш один раз там є взивання до автора одного з творів, про які йдеться, із закликом боятися Бога, але цей заклик вповні доречний і в світській мові, і цілком міг би бути у вустах вповні світської особи, адже йдеться про не зовсім адекватну поведінку персонажа твору саме у церкві. Лише коли людина, знаючи про мою фотокартку на моїй авторській сторінці, починає ставити мені специфічні запитання, які інколи й сайту цьому мені здаються не зовсім доречними, я цій людині відповідаю відповідно до її питання, і при тому закликаю свого співбесідника вести такі розмови не на сайті, а через електронну пошту. Коли хтось закидує мені, що я священик, я не відмовляюся ніколи, що я священик, хоча сам ніколи не починаю свою розмову з цього. А шкода, що часи інквизиції вже минули. Деяким дурно вихованим жіночкам не завадило б один орган підправити, що не псував їхню репутацію.
Діду! У Вас в Ірпіні опалення пічне? Кожете, вже давно на газ перейшли? Ну а у Вас лишилися хоч якісь дрова з того часу, як Ви пічку топили? Нема, кажете! Ет!.. Гаразд. Сковорідка у Вас є? То розігрійте хоч на газу сковорідку. Для чого? Для виховання, діду і спасіння душі. Заставимо одну особу лизати. Помастіть, діду, якимось жиром, хоч би й смальцем, щоб їй зручніше і смачніше лизати було. Давайте, я поки-що джип заведу, нехай розігрівається. Добре, що джип є, діду. Далека нам дорога буде. До Праги! Місцеві панотці з католицької церкви обіцяли допомогти. Щасливої нам дороги, діду Сашку!

Отець інквізитор.

© Петро Муравій, 10-11-2008

Діду, це Ви так себе коханого возвеличуєте?
"... Одна вельми-вельми скромна людина вже неодноразово пояснювала, чому вона користується нікнеймом чи ніком, як називають це повне творче ім'я або псевдонім, і чому це вона ним і підписується як Дід Сашко ірпіньський. Вона вимушена нагадати після закидів у її адресу, що це робиться для того, щоб ніхто потім не сказав, що це якийсь PR або натяк на запрошення відвідати авторську сторінку. Хто уважний, місцевий і не випадков0-транзитний відвідувач нашого надзвичайно культурного літературного осередку, той давно вже як знає, ким є ота вельми-вельми скромна людина з гарячим серцем і зовсім нестаречою невитриманістю та енергією, що переливається, як ота лава з жерла вулкану, що застигає у вигляді досконалих художньо-поетичних творів і непримітних маленьких рецензій і відгуків........"

Ха-ха! -
я впала зі стільця. :))))))

Ві.Й.

© анонім (78.45.103.—), 10-11-2008

Одна вельми-вельми скромна людина вже неодноразово пояснювала, чому вона користується нікнеймом чи ніком, як називають це повне творче ім'я або псевдонім, і чому це вона ним і підписується як Дід Сашко ірпіньський. Вона вимушена нагадати після закидів у її адресу, що це робиться для того, щоб ніхто потім не сказав, що це якийсь PR або натяк на запрошення відвідати авторську сторінку. Хто уважний, місцевий і не випадков0-транзитний відвідувач нашого надзвичайно культурного літературного осередку, той давно вже як знає, ким є ота вельми-вельми скромна людина з гарячим серцем і зовсім нестаречою невитриманістю та енергією, що переливається, як ота лава з жерла вулкану, що застигає у вигляді досконалих художньо-поетичних творів і непримітних маленьких рецензій і відгуків.
......
Це було дамі, а тепер - пану Петру.
Не бажаєте зватись святим отцем - то що ж робити?
Мені подобається така форма звертання. Шкода...
Стосовно бісівських винаходів.
Я колись придбав собі церковний календар і кожного дня ознайомлювався з новими та новими цитатами від різних авакумів або інших сановитих і видатних людей. Нема десь того календаря - розірвали всього-навсього за один рік. Цілих триста шістдесят п'ять чи шість сторіночок було. А тепер нема. На одній з них про ці бісівські речі і писалось. Ще йшлось, як я писав, про театри та кіно як про ті місця, де зайві, марні страсті вирують.
Не знали тоді ще старці релігійні про інтернет і про штучні супутники Землі, матері-годувальниці нашої.
Отаке о.
Дід Сашко ірпіньський.

© анонім (195.3.131.—), 10-11-2008

Пане Петре, що я за одна, публіка вже мала змогу побачити багато разів. Ви не перший і не останній новачок на сайті, котрий зі старту всіх повчає. Ну, а стосовно прізвища. Якщо не вірите, що так моє прізвище і пишеться, то цe суто Ваша справа - паспорта і перекладені українсьою мої документи Вам сканувати і показувати не буду.
А стосовно граматики. Петре, ну що ж Ви знову повчаєте людей, коли ж видно, що Ви російськомовний? Бо українець ніколи не зробить стільки разів повторювану у Вашому випадку помилку у слові "безпечний" та похідних від них словах, де Ви замість "з" пишете "с". Спочатку я думала, що це одруківка, але ж ні, це не так.
Ну, і щодо відповіді на Ваше запитання. Я вже Вам стільки разів відповіла, а Ви ще й досі не зрозуміли. Добре, повторюся ще раз. Ваш сан священника, тобто людини, котра належить до інституції, що є поесередником між Богом та людьми, говорить сам за себе. Якби Ви виступали просто як письменник, як доречі і всі тут, що не вказують і не хизуються своєю професією, тоді б і розмова була іншою. Але ж ні, Ви і надалі собі дозволяєте виступати від імені Божого. Видко, вже так звикли бути "владикою душ" інших людей, що й у житті поза служінням у церкві просто не можете відлучитися від своєї ряси.

Віка Йіхова

© анонім (78.45.103.—), 10-11-2008

Пані Їхова! В українській мові ніде немає збігів бук й та і. На те в українській мові є буква ї. Українці не транслітерують, пишуть, справді, через фонетику. Саме тому у слові "територія" українці пишуть одну букву "р", хоча у латинському слові "terra" їх дві, і росіяни пишуть дві. А ми пишемо одну "л" і в слові "Голандія", і одну "с" у слові "професор". Згадайте, як на цьому слові погорів, свого часу, бідний Янукович через отой імпортний правопис у російській мові. Український правопис мудріший, і ніхто не стане його міняти через Ваше чеське прізвище. Про решту писати не буду. Не буду Вам, пані Віко, ставити неприємних Вам питань, на які Ви не дали відповіді раніше, і тепер не дасте, бо, власне, немає чим відповідати. Написаного Вами цілком достатньо для того, щоб публіка добре бачила, що Ви за одна.

Отець інквізитор.

© Петро Муравій, 10-11-2008

Та після пекучого сонця, якщо вже чесно, просто так і не заснеш. Наберешся того сонця, нап’єшся, наче вогненного питва, і як тільки руки-ноги -спина трошки переболять... аж бігом.

© анонім (80.93.126.—), 10-11-2008

Доброго вечора всім.
Перш за все, дякую Віка. :)

Отець Петро не дошкуляє, а виливає своє незадоволення та злість. Люди, як на мене, зреагували не на сам факт звинувачення розпусти у творах, а на метод подання даної теми, віршіне на грубе ставлення самого Петра до людей, як особистостей, наприклад ось так: «Товариство! Я вас не розумію. Ви хочете ствердити, що ви не імпотенти? Не фрігідні?
Ви боїтеся показати себе несучасними?» або «Товариство! Дозвольте вас запитати. Та ви коли-небуть займалися тим сексом? Після кількох днів голодівки чи після цілого дня важкої роботи під пекучим сонцем? Я певен, що Ви у житті зовсім не такі розпущені й нестримані, як ваші герої. Не думаю, що й святі, але не всі дівчата у ваших студентських гуртожитках були курвами, і вам саме не курви подобалися, навіть після того, як ви, може, колись і проводили з ними час.
Чого ви мене, читача, годуєте отим випожненням?!! Хіба я від цього ваші твори з більшим захопленням читатиму? Чи вам самим до вподоби описувати мерзості? Чи вам подобається таке читати? Чи скажете, що це реалізм життя?»

Це слова з рецензії отця Петра.
Я розумію що священик є священником, коли у рясі. Але не залежно від сану ти так, чи інакше людина завжди. Ось саме це і стало основним подразником для людей.

І знаєте, я також не в захваті від розпусти, що читинться по всюди. Але так само не в захваті від грубого ставлення один до одного(це також свого роду розпуста).

І думаю, ніхто не є ворогом Петру ( людина сама собі придумовує своїх ворогів) особисто мені хочеться побачити в його душі і слові хороших, ласкавих, позитивних думок.

Світлана

© анонім (91.124.64.—), 10-11-2008

От-от, доброта та порозуміння так і пломеніють з Ваших слів, пане Петре. :)))
По-перше, підписуюся завжди прізвищем, а не псевдо (ніком) - мені немає чого ховатися від шановної громади. Завжди висказувалася відверто і завжди буду. Вам болить правда? Видко, що так.
По-друге, моє прізвище не є "їхова", але правильнo би мало бути Йіхова - так, як це транслітерується за чеським правописом, бо "їхова" - це український фонетичний перепис.
По-третє, не перекручуйте мої слова. В жодному випадку я Вам не казала, що Ви маєте їздити на джипі. Бо це остання матеріальна річ, котра би повинна була турбувати справжнього священника. Бо він перш за все має турбуватися про те, як допомогти (не осуджувати!) тим, хто справді того найбільше потребує: злиденним, покинутим, забутим - тобто всім стражденним душам.
По-четверте, на пані Світлану Ви накинулаися даремно. Вона ж нічого злого Вам не бажала і не ображала Вас, лише делікатно вказала на те, у чім Ви самi помиляєтеся. То ж як тоді: критикувати всіх і вся Ви можете (і навіть вважаєте за потрібне), а сприйняти на свою адресу критику - ні? В чім тоді проблема? Не думаю, що у Світлані. Тим більше, коли справді Вам би справжньої любові трохи не завадило.
І по-п´яте: як то є насправді у Вас з наслідуванням вчення Христа? Хіба не було у тiм вченні сказано щось типу про покору, про любов до ворогів, про підставлення щоки і т.д.? Чи справді Ви наслідуєте Христову віру? Не знаю як хто, але я в цім дуже і дуже сумніваюся. І можу і маю право сумніватися. Звісно, як звичайна пересічна людина. Бо не є і ніколи не буду священником, тобто ніколи не буду промовляти до людей від імені Божого. От в тім, як на мене, і є вся різниця: Ви як священник би мали бути взірцем моралі, за яку так воюєте, мали би вести за собою людей найкращими своїми особистісними прикладами, але наразі Вам це чомусь не вдається.
Отже, якщо відвертість, то відвертість до кінця, чи не так? :))

В. Йіхова

© анонім (78.45.103.—), 09-11-2008

Діду, де б оце я ще з Вами поспілкувався.
Найперше, не треба мене називати святим отцем. У нас так не прийнято. От як куплю собі джип, як мені радить Їхова, може тоді вже освячуся, тоді вже будете так називати. А поки-що у мене недостатня ступінь святості: до джипа недотягує.
Діду, я як почитав Ваші дописи про радіо, телебачення, антени... Що Вам сказати, діду. Не пам"ятаю, коли це ми проти цього діла виступали. Хоча головна частина пропаганди зла прийде через ті засоби. Діду, тут одна, і ще є друга. Хоча, без таких бути не може. Як не будуть вони, будуть інші.
Те, що Ви сказали про техніку з боку церкви - це Ви засвоїли, коли були партійним ватажком. Дякую, діду, за солідарність.

© Петро Муравій, 09-11-2008

Не розумію, чим це таким святий отець певній частині сайту дошкуляє?
Тим, що слово правди до колективного відому доносить?
Але ж в цьому відслідковується стала тенденція. Хіба ж святі отці хоч коли-небудь брехали чи вигадками займались? Ні. Хіба що від деяких сумнівних речей їхня церква відхрещувалась.
Але вже ж не відхрещується. Я маю на увазі радіо, телебачення, кіно-театри та казіно усілякі.
Я оце у столичній Лаврі був. І що ви собі думаєте? Майже до кожної келії супутникова антена кабелем спеціальним сигнал постачає. Мобільний зв'язок та телебачення вже не значаться як бісівський винахід.
А що за межами Києва робиться? Можу вам сказати, що після нудної літургії і зі своїм словом святі отці до своєї пастви виходять.
Вміють вони з нею щиро спілкуватись.
Доброго Вам здоров'я, святий отець. Видужуйте.
Дід Сашко ірпіньський, партійний ватажок середини 80-тих.

© анонім (212.80.51.—), 09-11-2008

Забула додати.
Вища освіта у сфері психології не є обов’язковою, тобто це не є самим важливим фактором. Найважливіше - здібність співчувати та мати відчуття на рівні серця до людини яка потребує допомоги.
Другорядних діючих факторів на психіку не буває, тим більше, коли вони подразнюючі. Першорядних також. Є певна стурбованість окремим питанням, яке впливає на хід думок, а отже на висловлювання та дії людини.

Світлана

© анонім (91.124.241.—), 08-11-2008

Ддусю Сашко ірпінський, від своїх слів не відмовляюсь, бо мала на увазі, що не є вивченим у певному закладі психологом, а глянула на особистіть Петра з точки зору психолога. І особисто для себе визначила певні речі, які частково написала тут.
А ви вірите лише психологам з дипломом?
Та це не суттєва тема, тому не вірте моїм словам. а вірте власній інтуіції, чи відчуттям.

З повагою, Світлана

© анонім (91.124.241.—), 08-11-2008

І я оце психологів розшуковую, бо хотів би порадитись на предмет властивості моєї психіки - такої як реагування її на різні другорядні фактори, що мають вплив на неї як подражнюючий. З першорядними картина прозора.
А їх, як виявляється немає.
Так навіщо ото було, даруйте, так рецензію називати?
Щоб потім від своїх слов відмовлятись?
Так яка їм буде довіра після цього?
Дід Сашко ірпіньський.

© анонім (212.80.51.—), 08-11-2008

Я не є а ні психологом, ані суддею. а ні Деві Хрістос.
Тому ані звинувачую, а ні приписую. А кажу те, що думаю, без будь якого натяку образити, тільки погляд мій психологічний. З огляду на попередні повідомлення в мою адресу та інших людей.

А люди нехай розсуджують уже хто як бажає, і вбачають у вчинках і словах кожен своє. А я знаю одне - побажання Любові від мене щирі, від серця й душі.

Вашу ж правду приймаю такою як вона є, шановний(на) О.П. і дякую за відгук, так само як і Петру.

Всього найкращого, Світлана

© анонім (91.124.241.—), 08-11-2008

Світлано Деві Хрістос! Ти хочеш мене дістати? Нема проблем. Згинь, маро! І свою Любов з собою забирай.
І, на всяк випак, не забудь звернутися до психіатра. Погано, що ще тоді, у віці вісімнадцяти років не звернулася. Може б зараз менше дурні писала. Згинь!

© Петро Муравій, 08-11-2008

А мені такого не здалось, а щось у вас, Свєтлано Кєдик, з логікою не в порядку або вирішили самі пана Петра образити. Мені не сподобався Ваш закид. Він нагадує обвинувачення. А ви не є суддею. Як, напевно, і психологом.
О.П.

© анонім (92.112.16.—), 08-11-2008

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.91924619674683 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …