Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2606
Творів: 47426
Рецензій: 92247

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Ні сіло, ні впало...

(Рецензія на твір: Гіперсексуальність ГАКівських авторів., автор: Петро Муравій)

© Галина Михайловська, 04-11-2008
Або - чия б гарчала....
Шановний пане Петре! Просто читаю - і не вірю власним очам. Оце після того, що Ви нам повідали з особистого життя свого героя - як хотілося, і кололося, і вставало, і стояло... І вже в ліжко до прихожанки забрався, але вчасно схаменувся?! Я Вам і тоді написала, що, як на мене, - це бруд. Хоча і розуміла, що не можна бути такою категоричною, і іноді краще і помовчати про свої принципи, надто, якщо вони прямі, як граблі. А, наприклад, той автор, якого Ви сьогодні тут до пня розкритикували за розпусність, яка вам тільки примарилася (мабуть, уві сні щось побачили) написав Вам на це рецензію толерантну й виважену.
Звісно, цитовані Вами автори не потребують захисту. Розбираємо ж літературні твори, а не рівень моралі в суспільстві. Все може бути змальовано в творі, питання - як? Тобто, це питання смаку і несмаку. До речі, я сцену у ліжку з Вашого дебютного твору тоді не стала читати уважно, пробігла, щоб побачити лише, де кінець. Не люблю поганого смаку, банальностей - це в мистецтві. А в житті - збочень, якими Ви намагалися прикрасити свій твір. До речі, Ви ж так і пояснювали, що, мовляв, без голих сідниць ніхто у Краматорську читати не стане...
І Ви раптом беретеся проповідувати авторові, чиї твори позначені бездоганним смаком, де кожне слово - на своєму місці, кожна подробиця - до діла! Де ви побачили розпусту, "мерзости"? Я бачу цікаву бувальщину, подану тактовно, з гумором, в традиціях народної оповідки, що чудово пасує до змісту твору.
Взагалі, сперечатися з тим, про що Ви пишете, неможливо - тільки приклади Ви взяли геть з іншої опери. І в еротичності (хоч де Ви її тут побачили?) нічого поганого немає. Треба протестувати, коли автори пропагандують цинізм, жорстокість, шукають красу в потворному - у спустошеності душі, у вживанні наркотиків, у збоченнях. Отут треба сказати своє слово, і то - сказати, а не заволати, раптом. А то складається враження. що це, дійсно, просто піар-акція. Теж річ можлива, можна себе й пропіарити, але ж не втопчуючи в багнюку те, що попало під ліву ногу, коли з неї встав вранці....
Здивована Вашим вибриком, Галина М.

Та ти шо? Всьо їду в Краматорськ. Це правильне місто!!!!!

© Захар ван дер Бюйтен, 05-11-2008

Бачу справжній приклад того як відгуки прямо відповідають рецензії пані Галини і її цікавих думок. Мені до речі особливо сподобалось жваве обговорення ось цього: " До речі, Ви ж так і пояснювали, що, мовляв, без голих сідниць ніхто у Краматорську читати не стане..."

© Роман RemiK Котик, 05-11-2008

Свєтунчику! Я цю ніч не спав! А Ви краще б продовжували далі спати. Мене Ваші крила не піднімуть. Перевантаження буде.

© Петро Муравій, 05-11-2008

"От буде мене особа, яка намолотила велику купу язичницької пантеїстичної вовни, вчити , чому вчить Господь."

мда...
Я Вас також люблю, Петрику :)
Мене крила несуть Любові до людей та Природи. Тому ви на них.
Полетіли... !:)
Світлана
В дитинстві мене кличуть Светунчиком :)

© анонім (91.124.82.—), 05-11-2008

Пане Юрію, не розумію, чим "прутневий" епізод так Вам прислужився? Чи царю й самозванцю?
Цар ніби за це відправив цілий полк лейбгвардії на фронт? А хто ж його, у такому разі охороняти лишився? Часи були неспокійні. Охорона царю потрібна була. Не дуже це правдоподібно виглядає. А якщо і відправив: хіба обов"язок захищати Батьківщину такий вже страшний і принизливий. Ну гинули люди на фронті, так це річ звичайна. Чи під крилом самозваного царя, може, ніхто не загинув? Самозванцю, зрештою, потрібно було сподобатися громаді за всяку ціну. Не дивно, що він розтікається єлеєм.
До того ж, матросські біли штани, здається, пошиті з легшої тканини, як важкі сухопутні. Зважте хоч би й на це.
Та якщо і був такий випадок. Не сьогодні розпуста з"явилася. Сьогодні вона тільки буйним цвітом цвіте. І від нас у цьому дещо-таки залежить.

Петро М.

© Петро Муравій, 05-11-2008

От буде мене особа, яка намолотила велику купу язичницької пантеїстичної вовни, вчити , чому вчить Господь.
Свєточко! я не Вашого рівня! Як і всі християни, мені дуже далеко до Вашого глибинного розуміння і всесвіту, і Біблії, і заповідей Божих, і людської сутності, і любові. Дякувати Богу, мене не носить гординя так високо. Волію лишитися на землі. Летіть у гору без мене.

© Петро Муравій, 05-11-2008

Пане Петре, нмд, цей епізод є дуже важливим у тексті - він коротко розкриває сутність справжнього царя і , нмд, рельєфно підкреслює різницю між ним і самозванцем, тому аж ніяк не є зайвим. До слова, цю оповідку я почув від людини, дід якої у той час був, щоправда, не лейб-гвардійцем, а матросом на Штандарті.

Кам.Ю

© анонім (194.44.89.—), 04-11-2008

Дорогий Пектрику, як для священника ваша душа надто відчужена від людей, а значить - віддалена від Бога. Але Ви добра людина, перш за все тому, що бувають тільки добрі люди. Інколи вчинки добрих людей, по людських мірках злі і неправильні. Та кожен вчинок має свої надслідки. Наслідок Вашої дії - усвідомлення нерозуміння себе. Бо тільки розуміючи себе ви зможете розуміти інших. Та суть у тому, що взаємне розуміння зароджується в позитиві.
То варто почати власну сповідь. тоді стає легше і світ навколо змінюється у позитивному напрямку. Чому? Бо ти просто починаєш любити людей такими, як вони є, незалежно від їх слів і дій. А речі сприймати - не по-філософськи, а Мудро.
Так вчить Господь.
Світлана

© анонім (91.124.78.—), 04-11-2008

Пане Юрію! Хіба для того, щоб зробити у селі опізнання "царю", не достатньо було вже однієї служби у лейбгвардії? Хіба сама по собі хвилююча і дуже відповідальна подія споглядання царя не передбачала автоматичного "відключення" усіх інших ефектів? Таке добре мало запам"ятатися саме по собі, без додаткових "побічних ефектів". Справа не в тому, яке здоров"я мав розповідач і що він говорив. Справа у тому, хто вклав до його вуст такі оповідання.

У ті часи попи за ЧОНівцями не бігали: частіше вони лягали трупом після відвідин села "просвітителями". І не може піп так швидко втекти: він і відповідальність за церкву несе, і, до того ж, він сімейний, сам не побіжить, а гуртом миттєве зникнення неможливе.

Петро М.

© Петро Муравій, 04-11-2008

пане Петре, Ви не вельми уважні. Тож дозволю собі маленьке розяснення. Прошу звернути увагу на те, що персонаж, що оповідає цю історію, сильно контужений і не зовсім вповні розуму. І йому за недоречність цієї розповіді в церкві робить зауваження інший герой (!).
Ну а піп? Хто зна де він подівся. Може злякався і тихо втік, передчуваючи великі неприємності, а може то він за чонівцями побіг, щоб ті припинили це блюзнірство.
До слова, недільна служба - чи не єдине місце у тогочасному селі, де збиралася вся громада, а "царю" потрібна була широка аудиторія.

Кам.Ю

© анонім (194.44.89.—), 04-11-2008

Ну от бачите, Петрику, я ж кажу все залежить від погляду.
Химери Вас мучать. Але все буде добре.
Так, над роспустою варто піднятися, бо людина, на те народжується аби бути Вище...
Саме тоді усвідомлюєш, що Любов - Єдина Жива Сутність.
Усе інше не має значення, бо іншого нема.
Від мого захисту Ви можете відмовитись, але від Божого - ні.
Ніколи не кажіть - ні. Бо цим ви перечите Богу.

З побажаннями Любові, Світлана

© анонім (91.124.78.—), 04-11-2008

Прийнято до відома. Щоб мені не повторюватися, прошу Вас почитати мій відгук на рецензію Олексія Тимошенка. "цікаву бувальщину, подану тактовно, з гумором, в традиціях народної оповідки, що чудово пасує до змісту твору". Спробуйте тут приписати ще "і до місця (а саме церкви, по закінченню служби), у якому відбувається розмова. Справді чудово пасує? До речі, де дівся піп? Він би повиганяв таких оповідачів із храму поганою мітлою. Зрештою, я писав своє для конструктивних змін. Не думаю, щоб я сильно зашкодив улюбленому Вами автору.

Світлано! Не скажу, що мене влаштовує Ваш захист. Ви пишете якісь такі химери. Вас можна зрозуміти і так, що варто піднятися над розпустою, максимально приборкати свою власну міру розпусності, і тоді у всіх творах, а особливо там, де "душа відділюється від тіла під час оргазму"(цитата з Ваших писань), будеш бачити тільки великий духовний злет двох людей (чи більше).

Петро М.

© анонім (94.248.107.—), 04-11-2008

Піар?
Як на мене, то ні.
Усе залежить від погляду людини. Якщо Петро вбачає в творах багато сексу, то це його особисте хвилювання.
Та варто поглянути на ту саму річ іншими очима, як усе повертається іншою стороною.
Я вважаю, що ця людина просто загубилася в поняттях, принципах і догмах. В хорошому розумінні загубилася, для того аби себе знайти.
І єдине, що можу порадити йому - не ненавидіти секс у творах. а просто читати художню літературу. Бо образи кожного з нас розпусні в міру власної розпусності.
Петрові невистачає розуміння... а з тим й Любові.
Але за те у нього є прагнення змінитись на краще у відношенні до Життя.
З повагою, Світлана

© анонім (91.124.78.—), 04-11-2008

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.51691603660583 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …