Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2606
Творів: 47426
Рецензій: 92247

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Не обов’язково автору «займатися сексом на сторінках», а читачу – «читати з бананом».

(Рецензія на твір: Гіперсексуальність ГАКівських авторів., автор: Петро Муравій)

© Світлана Кедик (91.124.78.—), 04-11-2008
Одного дня одна людина мене запитала – так ви теоретик по сексу?
Я усміхенулася ласкаво у відповідь монітору і відповіла, що сексом краще думати аніж займатись. Тими днями у мене «народилась» нова чатина Книги під назвою «Планета Любов»(до речі, яку Ви можете тут завантажити: http://kaminec.com.ua/ )
І знаєте питання не в розпущеності людини, питання у нерозумінні такого терміну, вірніше поняття, як секс. Адже часто людина зауважує, що секс, то є продовження Любові. Ця велика помилка потрібна людству, бо спонукає до роздумів, отже до розвитку власної свідомості. Бо тільки так доходиш до висновку, що секс – тимчасова потреба, а Любов – Вічність, але це дві складові однієї дороги... І аби зрозуміти, треба пізнати. Тож пізнаємо секс фізичний силою думки. :)

Ерос – сила початку(взаємозв’язку, зародження).
Звідси виникає питання – а чого саме?
І одразу випливає відповідь – логічного мислення. Отже мислення то є сила думки, а думка то є слово і розум. То ж якщо гарно подумати то можна принципово усвідомити - логіка то є послідовна дія думання, але без здатності думати(сили) нічого не вийде. Тож сила і розум – Єдиний Живий Організм – певна сутність, яка живе не в психіці людини, а поза нею. Але де саме? Там де народжується Любов(Взаємозв’язок) – у душі. При цьому душу не треба рівняти з психікою, адже Душа то і є та потрійна складова – певне середовище для зародження Сили Розуму. Душа – Свідомість. Підсвідомість – народження незалежної, безпринципної думки, слова і діла.
У повсякденному житті людина придумала новий вислів – еротика. Так чи інакше це також певна логіка і сила ланцюжкової реакції. Тільки результат інший. Бо духовна еротика приводить до Мудрості, а фізична до оргазму. По суті ці два розуміння несуть одне й те ж саме значення, але різний зміст. Зміст духовного оргазму – підсвідомість – нова реальність Всесвіту. Зміст фізичного оргазму - хіть. От і не дивно чому людство заполонене хіттю. Чому? Бо вбачає у Силі секс, а в Розумі - еротику. Просто виявляється, що легше поєднати секс та еротику, ніж Силу та Розум.
Різниці не існує, коли переважає Сила Розуму.
Саме тоді цілковито Божеволію – стаю вільною в бажаннях і їх здійсненні. Адже Любов це завжди дійство, завжди бажане, завжди вільне, неупереджене і сильне…. Сильне пристрастю.
Чи незадумовувались ви, що фізичний секс лише блідий відбиток ваших духовних пригод ?!
Чи не задумовувались ви, що емоція вилита в слово, лише натяк на безмежне відчуття насолоди та щастя?!
Так створений Всесвіт - взаємозв’язком Сили та Розуму – завжди в початку і завжди у Лоні Любові.
А те що людина відчуває, чи людство вцілому мізерна часточка відчуття насолоди творення справжнього чистого почуття, яке втілилось(народилось, стало наслідком) нашим фізичним Всесвітом.
З несамовитою Радістю та Задоволенням створений був Всесвіт. Створений з можливістю самодовершення завжди новими відчуттями.
Так людина довершується знову і знову в еротиці. Настала пора довершитись в Любові.

Після цих слів мені зауважують:
"Адже Любов це завжди дійство, завжди бажане, завжди вільне, неупереджене і сильне…. Сильне пристрастю." - згоден з Вами тільки тоді, коли Ви вкладаєте у слово Любов продовження роду людського. Та коли "Заповедь новую даю вам, да любите друг друга" - звичайно не згоден.

Я гарно дякую за відвертість і відповідаю:
головне не просто вилити власну відвертість один на одного, а перш за все, спромогтись прийняти відвертість такою як вона є – неупередженою, бажаною, вільною, сильною….
Продовження роду людського це завдання людини на Землі. Та будь яке завдання має свою мету(думку), дію, та наслідок(втілення). І коли надаєш завданню таких от простих і водночас високих властивостей, тоді ти не керуєшся ними, а впевнено дієш. Ото воно і є дійство. Саме те Дійство яке народило наш Фізичний Всесвіт. І я намагаюся пояснити, що Всесвіт створений був дуже просто, але з неймовірною насолодою. Сила – Він. Розум(логіка) – Вона. Середовище їх взаємодії – Душа. Або у фізиці – нейтрон, протон, електрон. Душа(електрон) – середовищ для зародку(«матка»). Нейтрон і протон як дві протилежності(+ та - ), стають одним цілим організмом. Відповідно цей організм як зародок(Життя) живе у Лоні. А відомо, що Дитина та Мати одне Єдине ціле в якому вмістились – Мама, Тато, Дитя. Тож Любов не є лише звичайним поняттям сексу, чи фізичної близькості, Любов це «Духовна сировина», яка з Себе і Собою створила Всесвіт(саме створила, а не робила) – важливий сам процес.
Ось вам і і духовний політ, який у фізичному світі втілюється звичайним сексом. Він залишений Творцем людині у спадок, аби вона змогла відчути мить насолоди, бо під час оргазму Душа людини відділяється від тіла. Ота солодка мить і символізує злиття з Богом. Все залежить від сприйняття людини. Просто людина назвала Любов сексом. А слова треба вживати правильно і правильні, бо кожне слово наче відлуння у Всесвіті – повертається до тебе з точністю, так само і думка. Адже це просто усвідомити – від сексу народжуються діти сексу, від Любові – діти Любові. Саме тому Любов слід розглядати, як спосіб Життя, що і наближає нас людей до Бога(тої ж Любові), от і виходить Жити в Любові Любов’ю.
Любов жінки та чоловіка то є Любов подібна Любові Божественній. Адам виніс із Раю(Лона) Любов, Любов до Бога та до Жінки, але він не розрізняв ці дві Любові – сприймав, як Єдине. Вигнання з Раю це і є - секс.
Але коли ставиш перед собою вибір – Любов або Любов. Тоді і маєш те що обрав.
Питання - навіщо допускати у свідомості можливість сексу? Ця допустима спокуса, спокуса припущення, що може бути приємніший рай за Рай або кращий бог за Бога, або секс замість Любові і виганяє з Едему(сама себе людина виганяє).
Та слід розуміти, що Духовна Любов, про яку йде мова несамовито відчутна без дотику тіл у фізичному світі. Бо на рівні думки відчуваєш більше і чистіше….
Та коли "Заповедь новую даю вам, да любите друг друга"
Єдина Любов вміщує в собі любов до батьків, любов до коханого(ної), любов сестринську і братську, дружбу, повагу… усе це одне єдине почуття. Любити друг друга означає шанувати один одного, підтримувати, розуміти, цінити… – жити в мирі.
Бо зрештою усі ми наче віддзеркалення одне одного(не дарма людина придумала дзеркало). Дуже часто ми сердимось на своє відображення замість того аби змінити себе.

Отже:
Потяг до сексу – це намагання людини віднайти Рай. Та у дороги два початки, тож варто починати з початку, а не з кінця.
Сексом краще думати аніж займатись :)
Митці пера думають сексом, але на рвіні фізичних відчуттів – втілюють думку в слово про бажані події, чи пережиті сексуальні фантазії, приховані бажання... так чи інакше це стриманість, яка рветься на волю. Власне тому поняття оргазму несе в собі розуміння вивільнення, розпуск, але краще – піднесення, невагомість, політ. Тоді ти відчуваєш задоволення на рівні підсвідомості. Тож аби писати Любов’ю, треба відчувати Любов. Тоді читач при перечитуванні отримує реальне задоволення, бо єдина ерогенна точка людини – її розум. Тож не обов’язково автору «займатися сексом на сторінках», а читачу – «читати з бананом».
Пишіть Любов’ю! Це красиво і сильно... :)
З побажаннями Любові,
Світлана Кедик

Ну знаєте, коли людина звичайнисінький ідеаліст, який намагається рівно зважити розум та серце, віднайти аналіз та передчуття в певних явищах, таких наприклад як буття аби співставити з життям, чи віднайти протиставлення та ідентичність сексу та Любові, або ж тілу й Духу... то звідки такій людині знати хто такий Христос і хто такий справжній християнин.
Та навіть, якщо і не знаєш, а прагнеш знати , то відчуттям всеодно не зрадиш.

Я не використовую Біблію, а керуюся Словом Божим. А Боже Слово несе Любов у серце людини та душу. Саме тому керуюся відчуттями серця та духовними.
Це мої слова. А ось наступні мої слова:
Ісус то є втілення Слова Божого в людській природі. Саме тому Він абсолютно Бог і абсолюно людина – друга іпостась Трійці – Бог-Син.
Найперше було Слово, і Слово було в Бога, і було Слово Бог.
Коли ми кажемо Слово, то розуміємо висказування думки.
Земне життя Ісуса розуміємо як втілення Слова, яке принесло людству Одкровення у образі Самого Себе, саморозкриття Бога незримого.


Ви самі себе спокушаєте, Петре.
А задовільняєте свою хіть, тоді коли в черговий раз ображаєте людину, бо отримуєте від цього задоволення.

Тому знову і знову бажаю вам щастя. Бо життя зі злобою у серці – не життя.
Спробуйте дати правильну концепцію власних думок.
Світлана

© анонім (94.178.75.—), 07-11-2008

Ні, Ви неправильно даєте концепцію християнина, як і не знаєте, Хто Такий Христос! Та й звідки Вам знати!?

© Петро Муравій, 07-11-2008

Якби Ви були більш уважним до моїх дописів то побачили б, що у них мова йде про єднання Душі з Богом.
Вибачте шановний Петре, але окультисти, погани, шамани... такі самі люди як ви, чи будь хто інший, у них просто свій спосіб життя.
Хіба їхній спосіб життя відмінив присвоєний їм Богом «статус» людини?
А те що я нижче навела приклад із власного життя, то моя відвертість, або намагання показати, що можна навчитись любити навіть своїх образників, чи ворогів. Ви ж самі спитали, чи змогла б я любити того, хто мене ображає. Я вам відповіла.
Та суть не в мені. Те що відчуваю, знаю, кажу і дію я, то є мій спосіб життя. І я повною мірою відповідаю за всі свої слова перед Богом, тільки я, ніхто інший.
Що ж до християнства.
Християнин - це той, котрий вірує в Ісуса Христа, в Його вчення. Той, хто покаявся в своїх гріхах і у вірував в єдиного Ісуса Христа. Віра християнина не заснована на моральному кодексі чи загальноприйнятій релігії, християнин не має списку дозволених і недозволених вчинків. Християнин це той, хто Відроджений Богом. Бо Ісус врятував усіх без виключення. І це говорить, що він зробив це не по праведності тої чи іншої людини, а з своєї Великої Милості, яка розповсюдилась, як на всіх людей так і на всю Землю. Саме тому справжній християнин – Людина оновлена, відроджена Святим Духом, та яка вірує , що Він помер на хресті за наші гріхи і воскрес на третій день, довівши цим, що життя вічне є, довів аби подарувати його нам – тим хто Його прийняв. Прийняв а отже став дитиною Божою і отримав нове життя(народився заново в Ісусі – в Любові).

Але багато християн вважають себе християнами через те, що ходять до церкви, чи живуть в християнському оточенні. Та через відвідування церкви, навіть допомоги іншим, навіть морального способу життя, навіть вивчення Біблії... не стають справжніми християнами.

Справжній християнин той, хто проявляє Любов до ближнього та Бога.

Я не використовую Біблію, а керуюся Словом Божим. А Боже Слово несе Любов у серце людини та душу. Саме тому керуюся відчуттями серця та духовними.
І я не хочу казати, що мене не розуміють, тому кажу: розуміють по-своєму.
Тож і Ви, шановний Петро, розумієте мене по-своєму. Але від вашого розуміння, чи будь кого я не стаю менш чи більш грішною, або не втрачаю своє християнство на заміну язичництву. Та й до того ж не всякий язичник є ідолопоклонником, так само, як не всякий християнин – Божою Дитиною.

Тому я знову й знову, від усього серця бажаю вам Любові.
Будьте щасливі.
Світлана

П.С.: буду рада листам. :)

© анонім (94.178.75.—), 07-11-2008

Слово "релігія" походить від латинського слова "релігаре", яке має значення "возз"єднувати" і мислиться як возз"єднання, поновлення людиною втраченого зв"язоку з Богом. Мова про об"єднання християн з окультистами, поганами, шаманами і т. д. тут ні до чого.
Звичайно, Свєтунчику, Ви залишитеся при своїх поглядах. Я не став за мету Вас повністю переінакшити. Єдине, чого я хотів, це щоб Ви чітко усвідомили, що Ваша система не тільки не тотожна християнству - вона значною мірою протилежна йому. Ви можете проповідувати Ваші погляди, ширити їх і у Виноградові, і на ГАКу, і ще десь. Але недобре Вам у такому випадку використовувати Біблію. Краще голос струмка чи тишу свого серця використовуйте, як аргументи. І не кажіть нічого про ті книги, які Ви не читали. Такою книгою, безумовно, є Коран.
Для літератури, для поезії Ваші струмочки, промінчики, дитячі усмішки дуже пасують. У моїй "Червоній нитці" вони теж є. Але поезія і релігія - це не одне й те саме. Їх не можна отак легковажно взяти і зліпити тільки тому, що Вам так примарилося і захотілься.
Успіхів Вам у творчості, Свєтунчику!

Петро М.

© Петро Муравій, 07-11-2008

"Василю, дякую за дискусію! Кожен залишився при своєму, але інакше і бути не могло. Головне, що ми одне одного вислухали. Хай щастить!"

Вам також, пане Михайле!

"І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре."

© анонім (77.121.63.—), 07-11-2008

Василю, дякую за дискусію! Кожен залишився при своєму, але інакше і бути не могло. Головне, що ми одне одного вислухали. Хай щастить!

© Михайло Карповий, 07-11-2008

Знаєте, Петро.
Дай вам Бог щастя та здоров'я.
А я вже якось житиму зі всоїми думками. Хто я уваших очах, це ваше питання.
а я просто жінка, просто людина з власним поглядом на сенс життя.
І було б розумно вважати, що маю право, як будь хто, його висловити.
І було б розумно вважати, що ви, як особистість сприймаєте мною написане, або не сприймаєте.
Учнем своїм я вас назвала по-дитяому, виходячи з того, як ви звертались в мою адресу - Світлано Василівно
Називаючи себе Свєтунчиком, хотілося спонукати вас до більш позитивних висловлювань. Адже я жодного разу в нашій розмові не обізвала вас.

Чи поважаю вас?
Так. За відвертість. Бо яким би не були, ви є той, ким є насправді.

На останок - релілігія це об*єднання.
Є безліч релігій. Але Бог Один.
Ми настільки релігійні, що ненавидимо один одного, але не на стільки релігійні аби любити один одного.

Щасти, вам.
Бувайте
Світлана

© анонім (91.124.67.—), 07-11-2008

відчуваю, що багато минулого разу написав :) таки не даєте Ви мені перепочити :)

"До речі, а може все-таки познайомимось? Я розумію, чому ви обрали саме це псевдо, але все-таки хотілося б називати співрозмовника по імені".

мене звати Василь, якщо Вам так простіше, хоча Ви ж самі маючи на цьому сайті справжній логін зайшли сюди спершу під іншим. :)

"А про наукові статті у вас помилкове уявлення. Там навпаки автори намагаються вживати чіткі формулювання, які слід розуміти буквально. Позначення дійсно бувають різні, але зажди оговорюється, що вони означають. Один пише, "позначимо енергію через E", інший використовує літеру W, але ця різниця непринципова, бо обоє мають на увазі одну і ту ж річ".

я саме і мав на увазі позначення _різні_ (про чіткість згоден), які оговорюються. Так само і Біблія багато чого сама оговорює, та чи шукаємо ми там ці позначення чи читаємо, як звичайну художню чи історичну книгу, чи як духовну? Ось, що я мав на увазі. Взяти хоча б якусь іноземну мову, де одне й те саме слово (наприклад у словнику, якщо дивитись) у інших сферах життя має інший зміст. То чи завжди маємо право у ті поняття, які читаємо у Біблії вкладати часом вже занадто заземленний зміст?? хоч там і стоять знаки питання, але вони скоріше риторичні, тобто не потребують відповіді :)

Про святий Дух дійсно важливе питання, але й не таке просте! а у Вашому формулюванні, воно мені нагадує ситуацію, коли до школяра 5 класу (чи в якому там її починають зараз вчити, або ще й меншого), який починає серйозно займатися і можливо колись захистить дисератцію (у свій час, чи отримає нобелевську премію) підходять і кажуть: ти не вмієш брати інтерграли чи не знаєш що таке курпускулярно-хвильовий дуалізм, і кажеш що займаєшся фізикою?? насправді ти сам не знаєш чим займаєшся! :(

"Тепер про важливе"

Повністю з Вами згоден, що суть і форма (назва, конфесія ітд) це інші речі, але стосовно Вашого прикладу скажу лише, що відштовхуємося від різних аксіом. Ви вважаєте, що усе головне проходить у цьому земному житті і тому так критично ставитесь до подій та вчинків, а я вважаю, що головне життя буде потім і тут (на цій землі) ми лише готуємося до головного, а тому МОТИВИ більш важливіші ніж РЕЗУЛЬТАТ. хоча згоден, що межа тут досить тонка і часто реветься в одну чи іншу сторону.
тому то апостол Павло писав "со страхом и трепетом совершайте свое спасение,"

на останок пропоную завершити (принаймні тут) цю дискусію, ще раз подумати над своїми мотивами (кожному) цїєї розмови і при бажанні продовжити, скажімо електронною поштою, якщо стане зрозуміло, що вона, дійсно, принесе користь.

щиро, smallest.

© анонім (77.121.63.—), 07-11-2008

Мені не зрозуміло, наскільки цікаво те, що я пишу публіці. Спробую закруглитися. Те, що викладає Світлана, у класифікації релігійних форм називається пантеїзмом. Є всього три форми: теїзм, пантеїзм і політеїзм. Ще поряд знаходиться атеїзм, але він не релігійна форма, а заперечення всякої релігії. Був ще раніше дуалізм, зараз ніби немає. Політеїзм - це вчення про багатьох богів. Дуалізм - це вчення про два рівнозначні початки, які увесь час змагаються поміж собою, і увесь видимий світ виник і змінюється через їхню боротьбу поміж собою.
Такою вірою був перський зороастризм, і така віра була у стародавньому Вавилоні.
Пантеїзм зараз доволі широко представлений. Він проголошує, що увесь світ є виливом Божества. Бог є у всьому і все одночасно є Бог. Класичними формами пантеїзму є Індуїзм, Буддизм, різні східні системи. Що цікаво - це те, що у цих системах бога як особистості немає. Бог є у всьому, і водночас його немає десь конкретно. Він не особистість. Пантеїстичний Бог розчинився скрізь і зник. Він уявляється у вигляді якоїсь неминучості, долі, фатуму. Пантеїзм іноді називають стародавньою формою атеїзму. Адепти пантеїзму якось комусь моляться: якимось окремим богам-виливам, які відповідають за якусь конкретну ділянку. Що цікаво, у пантеїзмі кінцевий фінал людського життя, найвищий розвиток людини - це її злиття з Абсолютом. У такому випадку людина втратить свою особисту окремішність, зникне, препине існування, впаде у нірвану - блаженне небуття. Язичницькі системи часто переплітаються з пантеїзмом, а пантеїзм з ними.
Теїзм містить вчення про єдиного Бога, який усе створив зі своєї вільної волі, а не по необхідності. Він є вповні трансцедентним у відношенні до свого створіння, але постійно дбає про нього і опікується ним. Такою вірою є християнство і стародавній юдаїзм (не сьогоднішній).
Моя велика вчителька Світлана Василівна, звичайно, може собі обирати будь-яку систему, сповідувати будь-яку віру. Наш сайт не є релігійним, він літературний. Мені цікаво було б побачити на сайті твори кримських татарів-авторів. Але їх немає. Однак Свєтунчик погано робить, що до своєї пантеїстичної системи дотачує Біблію, хоча водночас стверджує, що її читати зовсім необов"язково, бо ж у ній все-одно написано усе те, що вона каже. У неї вистачає нахабства називати мене своїм учнем Петриком, бо ж вона мене Любить, бо ж я хороша людина тощо. У неї вистачає нахабства стверджувати, що Біблію не можна так розуміти, як її розуміли отці Церкви, що вона одна має повноту зання і розуміння Біблії, бо їй через Любов це все відкрилося, бо її у вісімнадцять років дуже сильно образили, від того часу вона стала такою мудрою провидчицею. А те, що у Біблії зовсім інша концепція створення світу, ніскільки не схожа на пантеїстичну концепцію Свєтунчика, ну так то нічого, то просто ми неправильно розуміємо Біблію. І заповідь не пожадати жони свого ближнього ми теж розуміємо неправильно: її потрібно алегорично, духовно сприймати, а буквально можна й пожадати, аби тільки з Любов"ю.

© Петро Муравій, 07-11-2008

Мушу зауважити :)

"Біблія чи совість? - це питання академічне, і те, як ми собі в голові його вирішуємо, ніяк не міняє того, хто ми насправді є."
Ну, а я про теж. Але вчинки робимо по думках своїх і по відчуттях сердечних. Тому думка в голові має відповідати дії в реальності.
А от чому це не так у певних людей?

"А хто є хто насправді - цього ми дізнатись не можемо. Не можемо, бо повсякденне життя рідко дає нам таку можливість. Тільки в дуже екстраординарних ситуаціях наша істинна природа себе якось проявляє."
Але в нас(людей) є думка в голові, яка відповідає дії в реальності.Це саме та екстраординарна ситуація.

З повагою, Світлана :)


© анонім (91.124.67.—), 07-11-2008

Вибачте, Михайле.
Я хотіла на свою сторінку вивісити тему взагальному, а так вийшло, що усі ми доповнювали один одного. Тож то не є особисто моя стаття.
Не хотілося імен, бо ви з приводу цьогь не заперечили, але і не погодились, коли я сказала, що перенесу. То вийшло так.
Тому вибачте, ще раз, тепер я виправлю, або подам у іншому "форматі".
Я розумію, що ваш останній допис був не до мене.


З повагою Світлана
Дякую за приємне спілкування і розумні думки

© анонім (91.124.67.—), 07-11-2008

Останній мій допис був, зрозуміло, до smallest.

Світлано, я нічого не маю проти того, що ви переносите ці диспути на свою сторінку, але мене все-таки Михайло звуть, а не Читач 1...

© Михайло Карповий, 07-11-2008

До речі, а може все-таки познайомимось? Я розумію, чому ви обрали саме це псевдо, але все-таки хотілося б називати співрозмовника по імені.

А про наукові статті у вас помилкове уявлення. Там навпаки автори намагаються вживати чіткі формулювання, які слід розуміти буквально. Позначення дійсно бувають різні, але зажди оговорюється, що вони означають. Один пише, "позначимо енергію через E", інший використовує літеру W, але ця різниця непринципова, бо обоє мають на увазі одну і ту ж річ.

А з "силою Святого Духу", якою "дається розуміння", то в тому вся штука, що різним людям це розуміння може даватись діаметрально протилежне. Як в прикладі з питанням про потойбічне життя. Що ж ви, думаєте, що адвентисти своє розуміння приписують якійсь іншій силі, окрім як силі Святого Духа? І чи можете ви бути впевненим, що ваше власне розуміння дійсно від Нього? Якщо так, то чому? А якщо ні, то ви самі не знаєте, у що віруєте.

Тепер про важливе.

Насправді хто у що вірує - це абсолютно другорядна річ. Можна на кожному розі кричати про свою вірність християнству, але "не всякий, хто каже мені: Господи! Господи! прийде в Царство Моє" (це слова Христа з євангелія від Матвія, здається; розділ і вірш не пам'ятаю). Тобто можна називати себе християнином, але не бути їм.

А хто є хто насправді - цього ми дізнатись не можемо. Не можемо, бо повсякденне життя рідко дає нам таку можливість. Тільки в дуже екстраординарних ситуаціях наша істинна природа себе якось проявляє.

Наприклад, таке. Їде чоловік з роботи додому на машині. По дорозі він десь зупинився і дав задній хід, дивлячись в дзеркало заднього огляду. Мав би повернути голову назад, тобто в напрямку руху, але йому було ліньки повертатись. До того ж, ніщо не віщувало біди.

А в сліпій зоні, яку він в дзеркалі бачити не міг, знаходився восьмилітній хлопчик. Він переїхав хлопчику череп, і хлопчика потім поховають в закритій труні, бо зібрати його голову по шматочках в морзі не зможуть.

Це та ситуація, про яку в Біблії не написано ні слова, бо коли писали Біблію, автомобілів не було. В цій ситуації перестає грати роль самовизначення цього чоловіка. Чи він вважав себе християнином, чи він над духовними питаннями ніколи не задумувався; чи він засуджував когось за матюки, чи сам матюкався, як чоботар; чи він священик, чи науковець; чи він писав вірші, чи відвідував порносайти; і т д і т д і т д. Всі ці речі просто стають неважливими. А важливою стає його істинна природа.

Він може поїхати геть (ніхто ж не бачив!), і потім все життя займатись самовиправдовуванням, мовляв, немає його вини в тому, що сталося. Ну не бачив він того хлопчика!

А може позвонити дружині і сказати, щоб не чекала; потім подзвонити в міліцію і добровільно здатися правосуддю, щоб понесту заслужену кару.

На перше, як і на друге, цілком здатний будь-хто - і християни, і нехристі. Повторюю, можна називати себе будь-ким і розставляти приорітети будь-як. Біблія чи совість? - це питання академічне, і те, як ми собі в голові його вирішуємо, ніяк не міняє того, хто ми насправді є.

© Михайло Карповий, 07-11-2008

Знаєте, а Біблія це ж Книга.

Зібрані у ній тексти - ті ж самі оповоді різних людей. Та свого часу тих людей не вважали святими, і Біблії, як такої не було. Були окремі занотовані листівки, написані за покликанням душі, або по внушению Бога, чи вірніше у власній фантазії про Бога і від Бога.
То чи варто тут вишуковувати підтвердження у словах, які несуть різний підзміст різних людей і часів і подій, в які вкладено власну філософію і розуміння Бога та світу.
Адже якщо сказати грубо то є лише уява тої чи іншої людини, яка внушила собі, що записує Божі Слова.
Тих людей(авторів) багато років по тому назвали святими, а Біблію овятили, назвавши оповідання у ній Писанням Божим.
Ну якщо воно Боже Писання, то Його мав написати Бог.
Ось вам і підтвердження того, що Божественне Одкровення розкривається в людях, в душі.
І ті люди знають більше лише тому, що хочуть знати та розуміти, але знають і відчувають вони рівно те, що живе у кожній пересічній людині.
Тому стверджую, що Біблія – історія Однієї Душі, тої яка в даний момент Її читає.
І неважливо хто ти – Бог чи диявол. Бо зрештою це кінець і початок однієї дороги. Тобто, ти розгортаєш Книгу людиною, аби стати Абсолютом.
Зауважую, що диявол також абсолют у своєму роді.
То запитай у себе - хто я, і ким бажаю бути.
Тож важливо віднайти себе у потоці життя, у власній душі віднайти мораль, совість і свідомість, прагнення до Істини.
А вже тоді робити висновки.
А істина в тому, що сьогодні настало, а завтра буде - завтра..
Істина в тому, що ти є той ким ти є.
Істина в тому, що Бог Живе не високо в фізичних хмарах, а глибоко в людській душі. І аби до Нього звернутись, поговорити, попрохати, подякувати, порадуватись…. Треба заглянути в себе. Ото і буде джеркало. Кого там побачиш той ти і є.


Я висловила Все

З найщирішими побажаннями Світлана



© анонім (91.124.67.—), 07-11-2008

іще трішки стосовно моєї позиції :) змініть у Вашій фразі

"Якщо ми приймемо, що істинний смисл написаного треба шукати в "духовному сенсі", то ми ризикуємо замінити Слово Боже власними фантазіями."

слово "духовному" на "буквальному" і буде Вам моя позиція :)

в кожної книги своя мова, і ми повинні вчитися читати саме нею, Ви як науковець (якщо нічого не плутаю) повинні це розуміти, що різні автори (особливо у статтях) вживають різні позначення :) і тому для розуміння написаного варто на це зважати, а не рівняти усі роботи під одну гребінку.

чесно кажучи, трохи втомився від цього діалогу, але радий, що тепер можна зі спокійною совістю відпочити :)

щиро, smallest.

© анонім (77.121.63.—), 07-11-2008

Звичайно небезпечна! Як і будь-який вибір в нашому житті, адже за кожне слово, дію будемо відповідати!!

"Якщо вам цікаво, я не притримуюсь ні тієї трактовки, ні тієї, але бачу раціональне зерно в обох. "

дякую за відповідь. схоже нарешті ми зрозуміли одне одного.
я притримуюсь Мт 13:35, але знову ж таки нікому не хочу її навязувати, а також як і Ви лише ділюся з тими кому цікаво :)

І на останнє
"Але річ в тім, що на багато питань в Біблії можна знаходити різні івдповіді, іноді такі, що притирічать одне одній. А от яка саме відповідь є "кошерною" - це вже людина, яка читає Біблію, мусить вирішувати сама."

моя невеличка ремарка (яку вже тут наводив)
"И такое понимание дается всем, без сомнения, силою Святого Духа."

з повагою, smallest.

© анонім (77.121.63.—), 07-11-2008

Цікаво, звичайно, але тут є заковика. Ваш антибуквалізм в трактуванні Св. Письма - це небезпечна річ. Якщо ми приймемо, що істинний смисл написаного треба шукати в "духовному сенсі", то ми ризикуємо замінити Слово Боже власними фантазіями. І той "духовний сенс" у кожного трошечки свій і трошечки різний.

Частина християн (католики, православні, ...), наприклад, вірують в життя після смерті. В якості підтвердження вони можуть привести притчу про багатого і Лазаря, і про те, що з цими двома відбувалося в потойбіччі. Друга частина (адвентисти 7-го дня, наприклад) кажуть, що це лише притча, і її не треба сприймати буквально. Вони приводять слова із Еклезіаста про те, що "живі знають, що помруть, а мертві нічого не знають", звідки вони роблять висновок про неіснування життя після смерті. Якщо вам цікаво, я не притримуюсь ні тієї трактовки, ні тієї, але бачу раціональне зерно в обох.

Але річ в тім, що на багато питань в Біблії можна знаходити різні івдповіді, іноді такі, що притирічать одне одній. А от яка саме відповідь є "кошерною" - це вже людина, яка читає Біблію, мусить вирішувати сама.

© Михайло Карповий, 07-11-2008

"Послухайте, smallest, а чого це ви зі мною цитатами говорите?"

бо до мене вже були люди, які задумувались над такими ж питаннями і досить не погано сформулювали свою думку, чому б не скористатися їхніми надбаннями?

"Ні за що не повірю, що Біблія вам заміняє розум."

не розум, а закон, точніше сказати дорговказ, тобто мапу, щоб не збитися зі шляху.

"Совість може, і заміняє, але теж сумніваюсь."

совість вона уточнює, бо совість насправді дуже сильно і легко піддається впливу оточення, суспільства, яке зараз самі знаєте куди йде.

"Ви мені своїми словами можете пояснити, що ви хочете сказати? Бо я дійсно не розумію, до чого тут уривок з 2 Кор. 3:14-16. Якщо ваші думки не засліплені, і якщо ви здатні розуміти Старий Заповіт в його істинній первозданній красі, то, може, поясніть мені, чи можна убивати людей, чи ні. Совість мені однозначно каже, що можна і нужна, і чим більше, тим краще, але у мене сумніви якісь, знаєте, смутні..."

заради Вас пане Михайле спробую (але знову ж попереджаю, що у мене немає ораторський здібностей, тому мої викладки будуть суттєво гірші)

дозволю собі ще раз процитувати "убеждение, что не должно понимать в телесном смысле ни обрезания, ни субботнего покоя, ни пролития крови скота, ни (рассказа о том), что Бог давал наставления Моисею касательно всего этого.", іншими словами автор , хоче сказати, що усі ті події старого заповіту починаючи від "дій конкретних людей" до "божих настанов" не потрібно розуміти буквально, а лише як образи і шукати за ними інший духовний сенс. Наприклад, якщо вам говорять, що біль ріже моє серце, то Ви ж не уявляєте собі жіночку з ножем, яка варить борщ з людського серця, правда? а у Вас виникають зовсім інші образи. Так само потрібно мислити і в цьому випадку при читанні старого заповіту (хоча це набагато важче, бо з усіх боків нас наше оточення привязує до буквальних образів :( ). Наведу тепер ще один приклад уже зі святого Письма. там міститься історія про те як Бог дав своєму народу манну небесну (Вихід 16 роз.) і воду зі скелі (Вихід кінець 17 роз), так от більшість вважає, що це потрібно розуміти як Божі чудеса (і ніяк інакше!!!), а тепер подивіться, як Апостол Павло пояснює ці тексти першим Християнам 1Кор 10:1-4 у яких, мабуть, так само були питання. Де в тому поясненні хоч слово про буквальну їжу то питво?? Ось Вам ще один приклад різного погляду на один той самий текст. Сподіваюсь, моя думка Вам тепер більш зрозуміла?

так от тепер повертаючись до вбивства, чи не здається Вам, що там де в Біблії Ви знаходите такі накази їх також потрібно розуміти в духовному сенсі, тобто Бог (який піклується в першу чергу про нашу _душу_) не хоче, щоб ми вбивали буквально (про що свідчить одна з його заповідей) людей і народи, які ходять навколо нас, але хоче, щоб ми вбивали ті народи, що живуть в нашому серці і заважають нам зростати духовно.
Подивіться, наприклад, на притчу по сіяча з нового заповіту, невже там Бог хоче сказати про те, як правильно обробляти наші дачі, чи все ж знову про наші серця???

сподіваюсь, що і ці мої слова допомогли Вам краще зрозуміти мою думку.

щиро, smallest.

© анонім (77.121.63.—), 07-11-2008

Послухайте, smallest, а чого це ви зі мною цитатами говорите? Ні за що не повірю, що Біблія вам заміняє розум. Совість може, і заміняє, але теж сумніваюсь. Ви мені своїми словами можете пояснити, що ви хочете сказати? Бо я дійсно не розумію, до чого тут уривок з 2 Кор. 3:14-16. Якщо ваші думки не засліплені, і якщо ви здатні розуміти Старий Заповіт в його істинній первозданній красі, то, може, поясніть мені, чи можна убивати людей, чи ні. Совість мені однозначно каже, що можна і нужна, і чим більше, тим краще, але у мене сумніви якісь, знаєте, смутні...

© Михайло Карповий, 06-11-2008

Інколи я кажу таке, про що мовчать і лише думають, або не думають, як зараз...
Так.Є Єдиний Бог – Любов. Єдина релігія – Любов. Єдина молитва – Любити.

Свого часу в моє життя на один день без дозволу увійшла людина( можна сказати увірвалася), яка мене... дуже образила. Настільки, наскільки можна образити наївну, цнотливу вісімнадцятирічну дівчинку.
Але я неймовірно вдячна Богу за цей випадок, бо він з усією своєю скорботою, приниженням, болем... приніс мені усвідомлення Любові.
Пройшовши певний шлях духовних та фізичних мук, віднайшла глибоко в своїй душі Бога – виявляється, що я не вмію сердитись, ні ображатись.... тільки Любити
Мені стало шкода ту людину, бо її вчинок говорить тільки про одне – він хворий злом.
Тому я пообіцяла собі – нести Любов у серці до всіх і до всього, бо єдині ліки від зла – Любов.
Ось так, Петрику.
Можете вважати мене божевільною, чи ще якоюсь... ображати, чи ще щось...
Від цього нічого не зміниться, бо я залишусь собою, такою, як є – закоханою в Бога.
Звісно мої вислови дуже образні і дуже подібні на звичайне почуття, притаманне кожній людині – Любов. та суть у тому, що людське серце щемить саме від Неї.
А після всього пережитого. Я знаходжу того, котрий мене береже – коханого чоловіка. У нас народжується Диво, на стільки прекрасне, на скільки може бути прекрасним, найщиріше почуття – дитя Любові.
Моє світобачення переформовується, я віднаходжу спокій між галасом, світло у темряві... і просто вчусь слухати себе зсередини, з тої глибини де живе ота часточка Любові, яка дозволяє мені чути Бога, просто мовчки, підсвідомо: у сонячних променях, у дзенькоті струмка, у шелесті лисття.... А головне – вчуся розуміти та любити людей, усвідомлюючи – що всі люди хороші і добрі.
Бо віднайшла в собі заповідь Господню: Найперше було Слово – Ти. І Слово було Бог – Я. І тільки разом Ми створюємо Закон – Любов – Люби Бога всім серцем Своїм – люби Ближнього Свого, як самого Себе.

З рештою, можна процитувати весь зміст Біблії, яка до речі, написана людиною(ми), але від цього її зміст не змінить суті. А суть така - Люби Бога всім серцем Своїм – люби Ближнього Свого, як самого Себе.

А усього іншого нема. Є тільки Любов – Бог – Ти – Я – Ми.
Ось що означає Єднання(Релігія) Духу і тіла. Так народжується наше спільне середовище – Душа – Прекрасний Райський Сад – Храм для Молитви...
Яка втілюється нашим фізичним Всесвітом, або навколишньою Природою.
От на скільки в цілому людство гарне в душі, настільки гарне і зовні.
Огляніться, що бачите навколо себе.
І тут не можна звалити вину на когось, бо той поганий, а я хороший, через те, що ми єдине спільне, і тільки міркуючи як Ціле, побачимо навколо і всередині Рай.
Не можна звалювати вину на когось, бо треба тому комусь допомогти власним прикладом піднятись з колін, на які його перед собою поставила особиста злість. Бо ніхто окрім самої людини не робить її злою, тільки її омана, зрада власній совісті, моралі та відчуттям(у Біблії змальовано, як Диавол). І ніхто окрім самої людини не може собі допогти піднятись, піднятись для взлету...
Я свято вірю, що краще Любити один одного ніж ненавидіти. Там де є Любов немає місця ненависті (її взагалі не існує).

Наївно, по-дитячому і Боже вільно.

Тому, Петрику, з побажаннями Любові щиро Ваша, Світлана.


© анонім (91.124.106.—), 06-11-2008

Важко пояснювати богослів"я, не бачачи реакції співрозмовника. Здається, "частина божества" погодилася з тим, як я почав змальовувати її систему.
А де, власне, в її системі Бог. Він взагалі існує? "Ну а якже? - скаже вона. - Звичайно. Бог скрізь, в усьому, і в кожному з нас присутній." "Ну гаразд, - можна їй відповісти. - А де зручно і яким чином до Бога звертатися так, щоб він нас почув, щоб ми могли попросити Його про вирішення наших якихось сьогоднішніх проблем? Як нам поспілкуватися з Богом?" "А ви прислухайтеся до свого серця. Як Ви виконаєте якусь певну умову, наприклад, як зможете полюбити того, хто вас ображає, то вам саме відкриється, ви тоді дізнаєтеся, що вам заважало в певний момент, і як ви зможете то подолати." У Світлани своя особиста релігія. І вона ніскільки не схожа на християнську.
"Та ви що? - загаласує вона. - Як я можу бути нехристиянкою, якщо я кажу, що Бог - це є Любов. І в Біблії написано, що Бог є любов. Чого це Ви, Петрику, стверджуєте, що Бог відступив від християнства?"
Далі буде...

Петро М.

© анонім (94.248.107.—), 06-11-2008

З повагою до усіх співрозмовників, ось сторінка форуму.
Тож розмова може бути продовжена чи тут, чи там, або і тут і там.
Ось :
http://kaminec.com.ua/forum/18-22-1
Але бажано зареєструватись.

Сподіваюсь, що ця тема є цікавою не лише для нас кількох.

Світлана

© анонім (91.124.106.—), 06-11-2008

А ніч буде, Петрику, спокійна і тиха. І кашель ваш ущухне,біль пройде, перестане боліти голова. Ви нарешті заснете, бо я вас голубитиму подихом вітру на підвіконні, що визирає у ніч і підморгує місяцю, ні, хмарному небу, та від цього воно – небо, не є менш привабливим. Навпаки – більш чарівне і обвите таємницею. Дайте мені руку, ні, не крізь вікно, просто простягніть увісні. І побачите зорі у власних очах.
Обгортатиму вас мирним сном, аж до світання, а з першим сонячним променем, ви прокинетесь... аби впіймати веселку.
Боже мій! – вигукнете мовчки ви, - це надзвичайне почуття, занадто реальне аби бути реальністю. Чого ж я так довго спав?
Схилите поволі голову і знову, знову і знову... будете тонути у пестощах казкового сну про Любов.


Бажаю всім Людям Любові. Бо всі Люди добрі. І всі є Частиною Божества!

Світлана, Свєтунчик, Свєточка, Світло, Тетка, Мама, Мамочка, Малина.... :) або просто Любов :)

Сьогодні пташка прилетіла
На долоню мою сіла
І таке мені шептала,
Так мені казала....
:):):):):)

Петрику, а що таке релігія?
Спитала Світлана Василівна у свого вихованця.
Петрик підняв голівку, поморгав очицями і промовив:

© анонім (91.124.106.—), 06-11-2008

Та я не розмірковую, я просто трохи віддихуюся і намагаюся відпочивати трохи від монітора, пробую спати, - не дуже виходить. Вже доволі приморочений: дві ночі не спав. Не знаю, якою буде третя ніч. БУдьмо!

Спробую трохи розкрити те, що нам пише наша просвітниця. Пише вона багато, яскравих барв і фарб не шкодує. Але релігія тим і відрізняється від мистецтва, що вона повинна мати чітке обгрунтування. Так як пише про фундаментальні речі буття наш Свєтунчик, так можна писати вірші, казки, дитячі оповідання. Там це прийнятно. У питанні ж віри зовсім ні. Ну чому вона так пише? Тому що їй так подобається? Саме так. Їй хочеться ототожнити "Абсолют" з якимись там кольорами веселки? Саме так. Їй хочеться так піднести й ощасливити людину, що зробити її частиною божества, бо Бог скрізь і усюди? Їй хочеться зауважити відблиск слави Божої у чарівній усмішці і сяянні її білих відполірованих зубів перед дзеркалом? Їй хочеться піднести свої захопливі чарівні шалені казкові ночі з коханим і підкинути їх до Неба, і саме Небо уявити в подобі тих справді дуже привабливих чутливих ночей? Саме так. Їй цього хочеться. А на якій підставі вона будує таку схему? - запитаю я. "А я так відчуваю,"- скаже вона. "Я коли сонце вранці зустічала, мені це одкровення з ранковою зорею далося,- скаже вона.- Струмок у полі мені це гомонів, у сяйві дитячих очей я це побачила." Вона ще додасть: "Я сама частина Бога. Я продовжую творити Його Одкровення. Бажаю всім Людям Любові. Бо всі Люди добрі. І всі є Частиною Божества."
Далі буде.
Петро М.

© анонім (94.248.107.—), 06-11-2008

"Михайло Карповий - Макар Медовуха,"

здивований, зросла повага до другого, хоча й зменшилась до першого :)

А тепер по суті, пане Михайло.

"Пане smallest, Ваш передостанній допис на 90% складається з цитування мене ж. А решта 10% - не зовсім зрозумілі короткі речення, в яких немає ніякої аргументації. Зрозумів хіба що Ваше зізнання у власній недосконалості. Що я там мав побачити?"

стосовності кількості згоден, а от стосовно якості ні! дійсно найбільш змістонва частина є найменш короткою, та від цього вона не перестає бути менш змістовною. Саме важливе в тому дописі було "2Кор 3:14-16.", яким хотів, щоб ви замислилися над тим, чи знімаєте покривало, яке лежить на старому заповіті, коли так вільно і буквально дозволяєте собі трактувати Мойсея та інших авторів. Спробую навести, приклади, як його слід знімати
1) "Но мы, когда читаем о гневе Божием — в Ветхом ли то завете, или в Новом, — обращаем внимание не на букву рассказа, а отыскиваем в таких местах духовный смысл, дабы понять их так, как достойно мыслить о Боге."
2) "Итак, вместе со многим другим, чрез благодать Святого Духа обнаруживается и то величественное (дарование), что до Христа только немногие, т. е. сами пророки и едва один из всего народа, могли возвыситься над телесным пониманием пророческих писаний или закона Моисеева и уразуметь в законе или пророках нечто большее, именно некоторый духовный смысл, теперь же бесчисленное множество верующих, которые, — хотя и не все могут по порядку и ясно раскрывать духовный смысл, — но однако все имеют убеждение, что не должно понимать в телесном смысле ни обрезания, ни субботнего покоя, ни пролития крови скота, ни (рассказа о том), что Бог давал наставления Моисею касательно всего этого. И такое понимание дается всем, без сомнения, силою Святого Духа."

але знову ж таки не для того, щоб сперечатися, (адже в даному випадку це не можливо, внаслідок того, що Ви розуміння своєї совісті, тобто своє, схоже ставите вище від усіх, так званих зовнішніх, які записані у інших джерелах), але скоріше для того, щоб спробувати хоч якось зробити більш зрозумілими "не зовсім зрозумілі" попередні речення та навести бодай якусь аргументацію. більше того не бачу сенсу надалі наводити тут свою точку зору (мнение), адже "для нормального существования со-мнений, считаю, что у каждой из сторон должны быть, как минимум, сомнения", а у Вас я цього до теперішнього моменту не побачив.

щиро, smallest.

© анонім (77.121.63.—), 06-11-2008

Михайло Карповий - Макар Медовуха, приємно з вами знайомитись, знову й знову... :)
Щиро, Світлана

© анонім (91.124.106.—), 06-11-2008

І ще, любий Петрику, вага значення не має, адже мої крила Сильні, хоч і прозорі. ..
І несуть вони не людей, люди самі невагомі під дією сили тяжіння, а несуть вон Благодать у серце та душу. Адже це просто - Любити.

Так само з Любов'ю Світлана
П.С. :Як обіцяла створю форум на сайті Камінців, але поки на сервері даного сайту якась проблемка, як буде все добре, то одразу.

© анонім (91.124.106.—), 06-11-2008

Святий отче, скажіть будь ласка: а де саме з’явилося Божественне одкровення?
Скажіть, будь ласка: Рай звалиться на голови людські просто з неба?
Скажіть будь ласка: Син Божий носив у Собі Рай?

Не об’єктивна оцінка себе з людської точки зору і правда обмежує можливості людини. Та раз людина – вище Господнє Творіння, яке має подобу Його та Образ, значить людина невідємна Його частина. І в співвідношенні До Бога є не співучасником Творення Всесвіту, а співТворцем. Тож Божественне одкровення знову й знову відкривається в людях, у їх Душах. Саме тому людина має покликання до Богопізнання – своєї надлюдської Природи. Бо Природа людини походить від Бога. Тож людина має рятувати себе сама. Ось саме для усвідомлення цього і зійшов Син Божий у світ. А цим світом є Земля. Тому Ісус вміщуючи в собі Бога(Рай), через власну Душу передавав(є) Його людям Своїми думками, висказуваннями, діями. Отже Рай не звалиться на грішні голови людей просто з неба, бо Рай Живе на Землі і це є ми – люди. Саме тому слово - людина, треба писати з великої букви, бо це Творіння Господнє. Та будучи «малим» перед самим собою, недосконалим і неспроможним, як можеш бути «великим» в Очах Господніх?
А гріх не може бути більшим чи меншим, бо так чи інакше він гріх.
Тож людина може бути праведником, або грішником.
Перщорідний гріх – особиста еволюція, яка дає зрозуміти, що Істина у цілковитому Абсолюті, а не в багатоцільовому баченні. Чому? Бо людина сприймає Бога, як Бога, а не як різносторонню форму з неоднаковими стінками. Відповідно розумієш – наповнення всередині посудини. І воно стікає по стінках рівномірно – для всіх сонце світить однаково.
Тому я на початку і казала: якщо пити Воду з насолодою то будеш ситим(задоволеним).
Висновок: дорога людини прокладена до Бога через усвідомлення себе через Нього.

Святий отче, виховуючи дитину, батько отримує задоволення тоді, коли вбачає в ній довершеного себе. Ви ж не називаєте своїх дітей дурнями, кажучи: ви неспроможні, неповноцінні і тупі.

Саме тому Батько(Мати) наш, кличе нас не по імені, а просто Дитино. Вкладаючи в серце Дитини і Душу усю Свою Любов.
Людина спроможна! Інакше не народилася б Людиною.

Світлана

© анонім (91.124.106.—), 06-11-2008

Або не побачив, чого не захотів?!

Пане smallest, Ваш передостанній допис на 90% складається з цитування мене ж. А решта 10% - не зовсім зрозумілі короткі речення, в яких немає ніякої аргументації. Зрозумів хіба що Ваше зізнання у власній недосконалості. Що я там мав побачити?

© Михайло Карповий, 06-11-2008

"Фактично нічого Ви толкового в останньому дописі не сказали."

або Ви не побачили чи не захотіли :)

"Тільки повторили, що Біблія для Вас важливіша за совість. Ну, добре, аналізуйте, думайте, час є."

саме цим і намагаюся займатися :) а також раджу і Вам :)

щиро, smallest

© анонім (91.202.128.—), 06-11-2008

Який там сон!? Тільки вранці ліг, як кашель давить безперестанку. Довелося вставати через півгодини після того, як ліг. ГАК, я зараз з тобою 15 годин на добу, аби тільки очі стирчали та в монітор дивилися.

Пане смолесте, Вам 5 балів за мужність і за витримку.
Кедик Світлано Василівно, то це при такій вазі Ви збиралися мене на свої крила брати? Як я вірно вгадав, що не підніметеся від перевантаження. Моя вага 115 кг. Зараз хворію, мабуть троху схуд, але з туфлями разом і теплою курткою ті самі 115 кг будуть, якщо не більше. До того ж нам у дорогу доведеться взяти ще мій ноутбук і модем для безтротового інтернету для того, щоб на ГАК заходити. А це ще +3,5 кг. Так я дуже добре зробив, що не полетів з Вами. Все одно б нічого путнього не вийшло: у мене ж бо своїх крил нема, усе навантаження на Ваші прийшлося б. Я тільки міг би сидіти на Вашій шиї, як Івась на гусячій, та і все.

Погани мають свій природній закон, написаний у їхніх серцях, і за цим законом вони будуть суджені, але не виправдані. Абсолютно однозначно, пане смолест, Божественне одкровення вище усякого людського знання і уявлення про самого себе. Бог не робив нічого зайвого й надлишкового. Тому й з"явилося Божественне одкровення, і для того й Син Божий зійшов у світ, прийнявши на себе вповні людську природу, тому що людина не може сама себе спасти, вона не може сама подолати власні проблеми.
Сама по собі людина не здатна навіть до об"єктивної оцінки себе. Як правило, кожна людина у своїх власних очах оцінює себе добре, незважаючи ні на що. Так себе очінюють і хабарники, і п"яниці, і кримінальні злочинці, і розпусники, і... "Ні, я звичайно не святий, але взагалі нічого чоловік", - приблизно так скаже про себе абсолютна більшість громадян. І ця абсолютна більшість скаже це щиро.
У людини немає ніякого точного прибору, яким би вона могла безпомильно визначити істину і оцінити самого себе. Людина - творіння Боже високодосконале. Людина вище за все інше, що створив Господь, але в той же час людина попсована найперше первородним гріхом, і, також, своїми особистими гріхами. Людина мене жити більш-менш праведно, але вона все-одно грішитиме. Людина може грішити менше, або грішити більше, але не грішити вона сама по собі не зможе.
Далі буде...
Петро М.

© анонім (94.248.107.—), 06-11-2008

Фактично нічого Ви толкового в останньому дописі не сказали. Тільки повторили, що Біблія для Вас важливіша за совість. Ну, добре, аналізуйте, думайте, час є.

© Макар Медовуха, 06-11-2008

"Ви як думаєте?"

після такого, важко, не відповісти :)

"Шановний smallest, можливо, Світлана закінчила діалог з вами, але я ні. Я ще маю пару слів, щоб сказати."

та це хіба "пара", щось у Вас вона дуже короткою вийшла :)

"По-перше, тішусь, що тему "душа = тіло + дух" Ви не заторкнули. Це дає мені можливість зробити висновок, що в біблійному походженні цієї формули Ви переконались."

Мушу Вас засмутити, що поки ні, бо проаналізувати, як слід, наведену Вами, ситуацію не було часу, тому нічого не сказав.

"Щодо приорітетів - совість чи Біблія? - то тут можу далі наводити свої аргументи. Ви ж свої навели. Отже, Ваша думка така:...
Справа в тім, шановний мій опоненте, що Біблія - це кінець кінцем книга. Книга - це матеріальний об'єкт. І як такий, Біблія належить до сфери того, що Ви назвали життєвим досвідом. Тобто: це щось по відношенню до людини зовнішнє. А совість - це щось внутрішнє. Що важливіше?"

Однозначно Біблія, бо я не такої класифікації притримуюсь!

"Совість каже: не убий! Біблія теж каже: не убий! Але між цими двома "не убий" є суттєва різниця. Бо Біблія додає, наприклад, так історію про Мойсея. Коли Мойсей спустився з гори, маючи в руках скрижалі, на одній з яких містилися ця заповідь, він побачив багацько своїх єдиноплеменників, що покланялись золотому тельцю. Тоді він зібрав своїх однодумців і разом з ними повбивав невірних. Це означає, що біблійне "не убий!" не є абсолютним імперативом. В деяких випадках, згідно з Біблією, вбивство є виправданою богоугодною справою."

хотів спершу закликати свідків, до відповіді на цю тезу, але потім зрозумів, що на жаль в такому форматі все одно не буду здатен підтримати цю розмову на належному рівні, то прошу мене вибачити за мою недосконалість і коротку а також, майже не обгрунтовану відповідь. 2Кор 3:14-16.

"А хто вирішує, в яких випадках "убий!", а в яких "не убий!"? По-моєму, окрім совісті більше нікому. Не Петру ж Муравію це діло довіряти."

той хто приймає рішення! Бо є ще таке поняття, як різні рівні досконадлості.

"Мені здається, що пан smallest, себто найменший, який, напевно, сподівається наректися найбільшим в Царстві Божім, - так от, мені здається, що цей добродій має пару слів, щоб мені сказати. А це значить, що дискусія має добрі шанси на продовження, і маю сміливість припустити, що Ви нічого не матимете проти її продовження саме в Вашій темі."

як гадаєте, для пари уже досить? :)

щиро, smallest.

© анонім (91.202.128.—), 06-11-2008

Макару і просто всім.
Знаєте, я завжди ЗА. Адже слова просто так не вимовляються.
Тому підтримуватиму вашу розмову, вірніше, нашу.
А ще до того відкрию(постараюсь сьогодні) на сайті Камінців форум по даній темі, тоді бажаючим людям буде легше в спілкуванні.
Сайт знаходиться тут: http://kaminec.com.ua/
Світлана з найтеплішими побажаннями Любові

© анонім (91.124.106.—), 06-11-2008

Товариство, я готовий з Вами спілкуватися, тільки майте трохи терпіння. Мене ж добре смикають, не одні Ви у мене. Спілкуватимуся в Вами вже після свого сну мабуть. Тільки-но скінчив строчити відповідь Медовусі у восьмій реці.

Петро М.

© Петро Муравій, 06-11-2008

Хай щастить і Вам, Світлано. Вам і Вашій родині.

Це я бажаю Вам щастя, але ще не прощаюсь. Мені здається, що пан smallest, себто найменший, який, напевно, сподівається наректися найбільшим в Царстві Божім, - так от, мені здається, що цей добродій має пару слів, щоб мені сказати. А це значить, що дискусія має добрі шанси на продовження, і маю сміливість припустити, що Ви нічого не матимете проти її продовження саме в Вашій темі.

© Макар Медовуха, 05-11-2008

Совість(Сумління) - вихователька людини.

Ось вам і логіка - жінка, якою треба спокуситись аби пізнати істинні дари Любові.
Щасти вам, Макаре

Я забула Петрику вкзати дату свого народження - 24.01.81.
А ще забула сказати :іноді танцюю з віником, і п'ю чорну каву без цукру, граюся іграшками своєї дитини, цілую кота в носик... :)
Якщо цікавить більше то пишіть на мейл.
Світлана

© Світлана Кедик, 05-11-2008

Шановний smallest, можливо, Світлана закінчила діалог з вами, але я ні. Я ще маю пару слів, щоб сказати.

По-перше, тішусь, що тему "душа = тіло + дух" Ви не заторкнули. Це дає мені можливість зробити висновок, що в біблійному походженні цієї формули Ви переконались.

Щодо приорітетів - совість чи Біблія? - то тут можу далі наводити свої аргументи. Ви ж свої навели. Отже, Ваша думка така:

"лише до того моменту поки ми не маємо можливості читати саму Біблію (а пізнаємо правду зі власного життєвого та внутрішнього досвіду), а коли у нас є така можливість, тобто читати Біблію і з неї пізнавати правду, то Закон Божий написаний там стає важливіший від нашої совісті."

Справа в тім, шановний мій опоненте, що Біблія - це кінець кінцем книга. Книга - це матеріальний об'єкт. І як такий, Біблія належить до сфери того, що Ви назвали життєвим досвідом. Тобто: це щось по відношенню до людини зовнішнє. А совість - це щось внутрішнє. Що важливіше?

Совість каже: не убий! Біблія теж каже: не убий! Але між цими двома "не убий" є суттєва різниця. Бо Біблія додає, наприклад, так історію про Мойсея. Коли Мойсей спустився з гори, маючи в руках скрижалі, на одній з яких містилися ця заповідь, він побачив багацько своїх єдиноплеменників, що покланялись золотому тельцю. Тоді він зібрав своїх однодумців і разом з ними повбивав невірних. Це означає, що біблійне "не убий!" не є абсолютним імперативом. В деяких випадках, згідно з Біблією, вбивство є виправданою богоугодною справою.

А хто вирішує, в яких випадках "убий!", а в яких "не убий!"?

По-моєму, окрім совісті більше нікому. Не Петру ж Муравію це діло довіряти. Ви як думаєте?

© Макар Медовуха, 05-11-2008

smallest, не знаю імені, не треба вибачатись. Думаю усі ми зрозуміли один одного, може трішки кожен по-своєму, але це правильно.
Тож діалог закінчено.
Дякую за спілкування.


До Петрика
Любий Петрику, або шановний отче Петро,
Моє повне ім'я - Кедик Світлана Василівна
Стать - жіноча, але в Душі я Дитина.
Проживаю на Землі, аби точніше - місто Виноградів Закарпатської області.
Зріст - 156 без одного сантиметра.
Вага - 49.9 кг.
Одружена, маю чудову донечку Вікторію, несамовито щаслива, бо кохана.
А ще віруюча у Любов.
Моє найбільше досягнення в житті - Відродження Любові у власній Душі.
Тепер ви знаєте про мене все.
Я не Бог, але Бог Живе в мені, як і у кожній людині. У Нього нема імені, але Він - Любов. Тож перед тим, як ту чи іншу людину в чомусь звинувачувати, а тим більше обзивати погансько, до прикладу язичницею(як висловились про мене), то перед тим завжди подумайте. Бо ж цим ви ображаєте Бога.
Не вмені справа, а у вас.
Я вам казала і кажу - ви добра людина, тільки страждаєте - химери вас мучать власної злобності до людей та навколишнього світу.
Будьте добрішим і все буде.

Любові та Щастя Вам, Спокою та Смиренності і трішки Рівноваги у думках.
Світлана

© анонім (94.178.75.—), 05-11-2008

"Отже, це не означає, що Біблія якось відмінила той Закон, який записаний у вас в серці."

звісно ні. Я мав на увазі пріоритети! І, здається, пояснив, як саме за допомогою слів з послання до євреїв.

"Зрештою, джерело і одного Закону (який в серці), і другого Закону (який в Біблії) одне."

джерело, можливо, одне, але пріоритети і вага різні!!!

І взагалі, в мене складається враження, що ми тут говоримо про те саме, але в різному порядку це розставляємо (знову ці пріоритети :) ). уже не один раз у своєму житті з цим стикався :( тому пропоную припинити дискусію, адже здається усі уже достатньо (особисто я до свого пояснення від 5.11 нічого додавати не маю бажання, бо вважаю, досить чітко і ясно написав) висловились про те, що первинно і що вторинно і що з чим потрібно узгоджувати.

Та знову, це моє розуміння, і якщо воно відрізняється від вашого, то прошу мене вибачити.

щиро, smallest.

© анонім (77.121.63.—), 05-11-2008

Браво, Свєтунчику! То коли ж це я назвав Живого Бога язичником? Спробую пригадати. Я щось чув, якось хтось мені говорив, що живой бог сейчас на зємлє. Говорилося про Марусю Деві Хрістос. А як Ваше повне ім"я, боже Свєтунчику? Я хоча б буду знати, якого саме з живих богів я назвав язичником. Будь ласка, скажіть.

Петро М.

© анонім (94.248.107.—), 05-11-2008

Правильно, Макаре :)
Лише додам, що Біблія, чи Коран... несуть Єдиний Закон, так само, як серце людини(незалежно від релігії), коли сповнене Любов'ю. Тож на Єдиному Законі стоять усі пророки, усе людство, Всесвіт увесь.


З побажаннями Любові, Світлана

© анонім (91.124.82.—), 05-11-2008

1) де тут
"І дихання життя вдихнув (Бог) у ніздрі її, і стала людина душею живою."
про дух??? скоріше життя+плоть=душа жива :)

А вираз "дихання життя" як раз означає дух (єврейською - руах). Порівняйте Екл. 12:7 : "І вернеться порох у землю, як був, а дух вернеться знову до Бога, що дав був його"

2) схоже знову мені Ваша логіка не зрозуміла. бо це "Бо коли погани, що __не мають Закону__..., вони самі собі Закон,", стосується, як я собі розумію, тих хто не має закону.

Це стосується всіх. Ап. Павло пише, що Закон поган написаний в їх серцях, і свідченням цього є їхня совість. Для вас, припустимо, цим Законом є Біблія, але це не означає, що у вас немає совісті. Отже, це не означає, що Біблія якось відмінила той Закон, який записаний у вас в серці. Зрештою, джерело і одного Закону (який в серці), і другого Закону (який в Біблії) одне. Скоріше за все, це і мала на увазі пані Світлана, коли говорила, що "зміст Біблії у вашій душі". Якщо ні, хай вона мене поправить.

© Макар Медовуха, 05-11-2008

Іншими словами душу називають Свідомість. Адже саме у душі(свідомості) людини Твориться Життя і воно є духовним, духовним у тому випадку, коли усвідомлено споріднюєш власну Душу з Духом(Життям).
А як відомо Життя то є Любов.
А як відомо Любов то є Бог.
Тож виходить, що Душа певне середовище для Народження Любові. Адже це просто – Любити.
Тож це споріднення і є Любов’ю за для пізнання Якої істота народжується людиною, отже за для пізнання Себе – своєї сповненої Любов’ю душі. А тіло в цей момент, як невід’ємна частина фізичного Організму(Єдиного цілого) відчуває емоціонально задоволення від Любові духовної.
Просто по-людськи це називають любов’ю двох людей.
Але впродовж тисячоліть виник такий термін, як секс. Тож секс це є єднання тіл без будь якого почуття Любові, просто як фізична потреба. Людина починає йти за покликанням тіла, а не Духу. А тіло ж не вічне. Воно тимчасове, тільки з кожним життям більш удосконалене.
То якщо в людини є постанова плодитися й прозмножуватися, то мається на увазі – розмножуватися духовно – Любити.
І от я питаю у священика( нашого Петра) – чого у його свідомості, будучи у середовищі Неба є допустиномою думка сексу(гріха у Біблії)? Адже він, як ніхто інший має розуміти Абсолютність Єдиного Живого Бога – Любов, іншого просто бути не може. І нести до простих вірян саме це розуміння. Стверджувати його і утверждати. Бо секс – туди-сюди, туди-сюди, або іншими словами – так-ні, так-ні... такий рух(вперед-взад) притаманний падшому янголу. Отже спокуса, розпуста, диявол живе у кожній людині. Усвідомивши це намагаєшся побороти його, побороти Любов’ю – почати любити, а не кидатися з кутика вкутик непотрібних понять. Адже для Бога важливо Все, а цим Усім є Любов.
Тому краще вчитись розуміти один одного, любити такими як ми є.
Вибачте, люди. Я не маю виправдовутись, за свої думки, але маю їх висловити не за для того аби показати свою розумність, чи гордість(як сказав Петрик), я просто цим живу і дишу – Любов’ю та бажанням дарувати Її людям і Природі.
А точка зору у кожного своя. Та як я вже казала, єдина ерогенна зона людського фізичного організму це є розум. Недарма ж людина – мисляча істота. І не дарма Бог винагороджує Мудрістю.
Петрику, ви добра людина. То чого ж одягаєте маску відчуження.
І чи це мені нести вас на крилах? Сам Господь вас несе, коли ви того прагнете всім своїм єством. Чи це ви мене вкладаєте спати? Саму Любов у Душі бриборкуєте.
Тож звільніть у собі Бога(Любов) – просто Живіть, Радійте Життю і даруйте Радість(Благодать) оточуючим власним почуттям Любові до них же(людей).
А література завжди була і буде. І тільки Класика – завжди живе і буде. Буття і Життя дві різні речі, так само, як секс та Любов. Ви це прекрасно знаєте.

Не ви перший назвав Живого Бога – язичником. Але хтось вважав(є)Ісуса філософом, хтось – безумцем, а хтось – Світлом.
Саме тому важливо вживати правильні слова. Бо як гукнеш так і відгукнеться, кого покличеш, той і прийде, у кого віриш, той буде поруч.
Зрештою, шукайте шлях самі, та не на одинці.

З вірою, що ці думки комусь допоможуть.
З Любов’ю, Світлана К.


© анонім (91.124.82.—), 05-11-2008

"До smallest. Вибачайте, що втручаюсь в діалог, я більше не буду. Тільки трошки пояснень з Біблії."

та вона можна сказати вже, майже, скінчилася, тому нічого страшного :)
за пояснення Біблії вдячний, проте

1) де тут
"І дихання життя вдихнув (Бог) у ніздрі її, і стала людина душею живою."
про дух??? скоріше життя+плоть=душа жива :)

2) схоже знову мені Ваша логіка не зрозуміла. бо це "Бо коли погани, що __не мають Закону__..., вони самі собі Закон,", стосується, як я собі розумію, тих хто не має закону. Я ж казав про тих хто має закон (ось, Ви, наприклад. Біблію в руках тримали і читали, напевне не один раз), а про таких, можливо, ось таке

Євр 10:26 "Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви"

варто мати на увазі?

Одним словом, моя думка полягає у наступному, що "Зміст Біблії у Вашій душі." лише до того моменту поки ми не маємо можливості читати саму Біблію (а пізнаємо правду зі власного життєвого та внутрішнього досвіду), а коли у нас є така можливість, тобто читати Біблію і з неї пізнавати правду, то Закон Божий написаний там стає важливіший від нашої совісті (яка на жаль дуже сильно прив'язана до суспільства) і виправдання типу совість мене за це не засуджує , тому це не гріх (можна промах, якщо Вам це слово не подобається) за словами Апостола Павла вже не пройде!

Але якщо Вам так не здається (або здається не так :) ), то, чесно кажучи, переконувати Вас у цьому не збираюся (ні зараз, ні надалі), бо Ви ж не переді мною відповідати будете!

щиро, smallest.

© анонім (77.121.63.—), 05-11-2008

До smallest. Вибачайте, що втручаюсь в діалог, я більше не буду. Тільки трошки пояснень з Біблії.
----
"Тіло + Дух = Душа...." звідки? в Біблії таке наче не бачив???

Погано читали, значить. Подивіться Буття 2:7. "І дихання життя вдихнув (Бог) у ніздрі її, і стала людина душею живою."
---------
"Зміст Біблії у Вашій душі."
сміливо!, але там він субєктивний, а так хочеться обєктивний зрозуміти

Те ж саме в Біблії ж написано. Дивіться Римл. 2:14,15. "Бо коли погани, що не мають Закону, з природи чинять законне, вони ... самі собі Закон, що виявляють діло Закону, написане в серцях своїх, як свідчить їм сумління та їхні думки ..."

© Макар Медовуха, 05-11-2008

"Зміст Біблії у Вашій душі."

сміливо!, але там він субєктивний, а так хочеться обєктивний зрозуміти :)
пішов питати :)

щиро, smallest.

© анонім (77.121.63.—), 04-11-2008

"Навчи мене, чуєш, Боже
Я знаю, що Ти там є
Хоч трохи було, щоб схоже
Серце на Тебе моє..."

Повторюсь - у Вас Вийде.
Тільки усвідомте з якої глибини і від Кого ідуть ці слова. Але живуть вони у Вашій душі.

З побажаннями Любові,
знову Світлана

© анонім (91.124.78.—), 04-11-2008


До Петра
"Ви стільки написали, що можна у відповідь писати цілий богословський трактат."
Бажаю успіхів у написанні.
"Ви відійшли від, власне, змісту моєї універсальної рецензії, як і змісту творів, про які у ній ідеться."
Власне, я тільки наблизилась до теми сексу. Схиляючи до думки, що ніякого сексу нема. І не тому що Радянський союз, а тому, що Мисляча Людина.

"Тому не бачу сенсу розвивати діалог."
Яка ваша ласка, так і буде.

"Цікаво було почитати, що, виявляється, заповідь не пожадати жінки, ми тисочоліттями неправильно розуміли."
Єдиний мудрий висновок.

До smallest.
"я звичайно сам цього притримуюсь, але ж пресносне теж не зі стелі бажано брати :) а тому те ваше "Жінка - логіка." ніяк не можу зрозуміти, а також
"Тіло + Дух = Душа...." звідки? в Біблії таке наче не бачив???"
Зміст Біблії у Вашій душі. Тому не прискіплюйтесь до моїх слів нерозумінням мене, а питайте себе, то знайдете відповідіть.
У Вас вийде.

З повагою до обох,
Світлана

© анонім (91.124.78.—), 04-11-2008

"Буквальне толкування вбиває суть сказаного."

я звичайно сам цього притримуюсь, але ж пресносне теж не зі стелі бажано брати :) а тому те ваше "Жінка - логіка." ніяк не можу зрозуміти, а також
"Тіло + Дух = Душа...." звідки? в Біблії таке наче не бачив???

щиро, smallest.

© анонім (91.202.128.—), 04-11-2008

Найперше, що годиться для моє відповіді - це цитата з Грицька Сковороди: "Дяка Богові, що створив потрібне - легким, важке - непотрібним." Ви стільки написали, що можна у відповідь писати цілий богословський трактат. Ви відійшли від, власне, змісту моєї універсальної рецензії, як і змісту творів, про які у ній ідеться. Тому не бачу сенсу розвивати діалог. Цікаво було почитати, що, виявляється, заповідь не пожадати жінки, ми тисочоліттями неправильно розуміли.

Петро М.

© анонім (94.248.107.—), 04-11-2008

Добре.
Є такий закон у фізиці, як сила тяжіння.
Але тільки логічне мислення цілого організму приводить до втіленої мети. Саме тому ерос слід розглядати як Сила + Розум = Свідомість, або Він + Вона = Любов, або Тіло + Дух = Душа....

Мої пояснення узагальнені і мають відношення до Всесвіту вцілому лише тому, що інші форми життя на Землі, як і Земля то є послідовне і точне копіювання найпростішого організму, який вміщує в собі сукупність простих організмів, іншими словами – матрьошка.
В літературі опис сексу не завжди несе реальні почуття(як автора так і читача). Тому саме емоція надає сексу ознаку Любові.
Зрештою секс – лише блідий відбиток духовної Любові... Духовна Любов – підсвідома думка. Думка – слово, а слово – дія – секс.
Сподваюсь, що тепер висловилась зрозуміліше.

"А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм." Мт 5:28.

Буквальне толкування вбиває суть сказаного.
Тому:
Будьте мудрі, наче змії, і прості, наче голуби.
Новий Завіт (Mm. 10.16)

Той хто має Розум(Логіку), той має Силу сприймати Любов не як оргазм фізичний, а як Мудрість. І це буде Закон.
Жінка - логіка.
Пожадливість – бажання розуміти, вивчати, опановувати.
Перелюб – сприйняття, «втамування спраги».

Тож якщо пити Воду з насолодою то будеш ситим(задоволеним).

І слід розуміти, що Біблія – історія Однієї Душі.
Описані легенди – втілення Любові.
Тому наведені приклади чи висказування мають суть не буквального сприйняття, бо це події на рівні свідомості...

Саме через трактування буквальним чином людство створило безліч непотрібних понять. Серед них таке, як секс.
З повагою та вірою в розуміння,
Світлана

© анонім (91.124.78.—), 04-11-2008

цікаво написали, проте деякі моменти (особисто у мене) викликають почуття змішаності, тобто поєднання того, що поєднувати не можна, хоча, можливо, це тому, що я не зовсім правильно Вас розумію :(. Дозволю собі лише дві ремарки

а) "Ерос – сила початку(взаємозв’язку, зародження).
Звідси виникає питання – а чого саме?
І одразу випливає відповідь – логічного мислення."

ἔρως

-ωτος ὁ тж. pl.
1) любовь, преимущ. страсть

б) "Сексом краще думати аніж займатись :)"

"А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм." Мт 5:28.

з повагою, smallest

© анонім (91.202.128.—), 04-11-2008

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.59703898429871 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …