Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2685
Творів: 51017
Рецензій: 95762

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Телевізійна, п'ять

(Рецензія на твір: Червона нитка, автор: Петро Муравій)

© Олесь, 01-11-2008
Зараз я не можу пригадати інші адреси міста, про яке йдеться, за якими мене носили справи моєї професійної діяльності зв’язківця у ті дев’яності роки, про які цікаво згадувати, бо вони містять у собі абсолютно всю України з її обласними та периферійними центрами. І ось ті часи повертаються. Знову – нова техніка. Але то таке. Яка різниця, чи пам’ятаю я це довжелезне місце чи ні, стороннім людям. Або трамвай, на якому долались кілометри шляху до «Коки-коли» - і не тільки, якісь бетонні споруди, що супроводжували його рух, курява червоного кольору? Техніка відмовлялась працювати у тих умовах, в яких жили чи виживали люди.
Але ж мова має вестись про твір.
Мені здається, що краще було писати, що квіти ростуть ярусами.
Одна з метафор мене і досі тримає у стані роздумів. Цнотлива краса… Сильна метафора. Я б написав би, що вона незаймана – бо не всі ж земні площі переорані та понівечені у інтересах гірничої індустрії. Не вважайте це зауваженням. Дійсно – роздуми. Я ще розмірковую над думкою стосовно рецензій, чому люди пишуть їх чи не пишуть, що їх спонукає на твір, в якому крім невмілого епатажу, нічого немає. Тому, що ми живемо не в тиші і нас щось весь час турбує. Якісь сторонні звуки, від яких тільки в лісу чи в балках і відчуваєш себе малесеньким-малесеньким атомом Всесвіту, супроводжують і супроводжують. А твір, якщо так можна висловитись, тихий, камерний, залишається незайманим. Ось я і повернувся до моєї метафори. А, може не пишуть, бо не мають часу, як ото я. Та якось відшукав же ж. Прохання, на мою думку, є ефективним засобом щось отримати – і нічого поганого в ньому нема - ми ж просимо зрання бога про хліб насущний та про прощення того, що іншим прощаємо. Просимо. І на ніч також. Хіба що не всі.
Я Вам ще скажу, що всі, хто б де не мешкав або проживав, хвалять свої місцини і тому Ваше ствердження про красу є досить розповсюдженим. Може, б якось, до цієї думки підвести мене, одного з Ваших читачів? Але то таке – автору видніше. І я не значусь серед якихось особливих авторитетів нашого електронного творчого клубу.
Цікавою мені видалась Ваша думка про невідомого тоді ще садівника. Я її зрозумів, мабуть, так, як і Ви.
Я встиг прочитати лише одну главу Вашого твору. Заважає, згадки, бо я теж її бачив – якщо балку, то вибалки. І різнокольорові дими бачив – білі, сірі, рожеві.
Закінчення її досить патетичне, хоча передусім я відчув не патетику, а щось подібне – тут, на мою думку, до думки Вашої мене привели.
Поки що закінчую. Продовжу вже у коментарях. Сьогодні чи іншої пори – не знаю. Старатимусь. Мені подобаються щиро написані твори.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.88472509384155 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …