ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Лімерик
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 826
Творів: 12459
Рецензій: 19263

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: константність, автор: Ефа Грумер)

© Мері, 24-08-2008
Гарні Ваші вірші... Постійність чи константність - це, з одного боку, не дуже приваблива річ (адже одноманітність трагічна, вона набридає), але з іншого, вона прекрасна в деяких речах чи в поведінці людини (бо це ж вірність, стабільність, надійність). Суперечливе явище, чи не так? Неординарно Ви оформлюєте, будуєте свої твори)) Тож особисто я зацікавлена ними (особливо - цим, бо Ви підняли важливу проблему), бо люблю все незвичайне.
Бажаю Вам, шановна Ефо, успіхів на творчій ниві!
З повагою, Марія.

Сашко, спілкуватися ж можна не лише в рамках цього сайту - є асі, мейли, і взагалі...А діалоги - то нормально, тобто так і має бути...Якого бісу тоді взагалі викладати свої твори - щоб чути лише овації???...І якщо ви критикуєте цей сайт, скажіть, який вам імпонує, чи що - цікаво почитати. (окрім Літклубу, звісно). Дякую за цікаве і, можливо, подальше спілкування )

© Ефа Грумер, 29-08-2008

Наведу я Вам приклади, шановна Ефо, про які Ви пишете, і на які Ви натякаєте. Я ж не бачив Вашого відгуку - бо я вже звик до такого стану речей, що автор відповідає на овації з глядацько-читацької зали чи відмовчується, чи сперечається, а оце бачу що є такі, що запрошують до діалогу. Дякую. Приємно бачити. Солодко відчувати.
Так от. Наведу я приклади, але мені потрібен час, щоб пошурхотіти електронними паперами цього нашого з Вами сайту. На інших - знайшов би раніше. Це - не докори, а реальний стан речей. Щось примушує багатьох з нас займатися чимось епатажним - саморобними верлібрами, вигаданими складними словами, а дехто з нас цьому аплодує.
Досить. Розпатякався ото. Знайду я Вам ті твори, на відсутність яких Ви натякаєте. А не найду - то від сорому не з"являтимусь.
Ото і чекайте. Будуть приклади.
Встого Вам найкращого.
Я би дуже хотів найближчим часом знайти їх серед Ваших нових творів.
Дід Сашко ірпіньський.

© анонім (212.80.51.—), 28-08-2008

Та насправді суперечок і розборі польотів не було...
Просто, Олександре, якщо ви кажете про те, що існують непогані вірші з "милими і пухнастими" епітетами, наведіть приклади.
Бо я не вважаю свої вірші зразками "романтично-тюремного флеру"...
Якщо у мові й мовленні існує безліч експресивно-забарвлених слів, то чому б їх не вживати?...Тим паче, що я вживаю їх не задля однієї експресії - просто трапляється так....

Дякую. З Вами цікаво, )

© Ефа Грумер, 27-08-2008

Олесю, Ви, як завжди, у своєму амплуа! (Це в позитивному сенсі). Кожна людина має право на власну думку, я Вас чудово розумію, тож і підтримую. А пані Ефа має право на свою)) Та ніхто й справді не сперечався, а це й не дуже треба, вийшла така собі приязна невелика дискусія (навіть не так - просто обмін думками). Ось і все. Бажаю успіху, шановні!

© анонім (195.72.159.—), 25-08-2008

Не згодний я і не згоджусь з Вашою думкою, шановна Ефо. Ось і все.
Бажаю Вам нових творів. Для цього арго та фені в самий раз підійшла б спеціальна проза, а стосовно віршів - я в превеликих сумнівах. Існує море сталих епітетів, на яких милятьі бульбашки невмілі поети. От їхня ера і повинна минутись, і вона мине, як тільки ті почнуть розумітися у художньому слові.
Я також знав ще про деякі значення того самого дієслова. Ще хлопчаками того віку, коли вже хочеться до дівчат, але якось соромно - бо ми ж мужні люди, хоча і підлітки, ми наганяли на себе такого романтично-тюремного флеру. В мене наколка на руці з тих пір так і синіє. Невміла-невміла. Є місця, де їх гарно роблять. Зараз це вміють і в спеціальних салонах. Так от може і з деякими віршами. Вони можуть стати не для всіх. Тому і я про Ваш нічого і не пишу. Не я є їхнім читачем - і це зовсім непогано. Бо де багато людей, там і штовханина. Біля Вашої взагалі непоганої картини збереться певне коло прихильників.
Бажаю Вам шалених успіхів :)))
Ми ж не сперечались...
Дід Сашко ірпінський.

© анонім (212.80.51.—), 25-08-2008

Красу можна побачити чи знайти багато в чому, це взагалі широке поняття. А художність - це зовсім інше, адже вона виявляється у змалюванні різних явищ, іноді навіть абсолютно позбавлених тієї краси. Я погоджуюся: ми маємо писати про прекрасне. Але не завжди, бо у світі стільки всього відбувається, існує так багато явищ, і це далеко не завжди щастя та краса... На жаль. Ми ж не можемо писати лише про кохання, щастя, прекрасне тоді, коли достатньо і лиха, і сліз, і болю. (Це я не про Ваш твір, Ефо, це просто приклад) Як і не можемо використовувати лише солодкі епітети. Ми повинні писати про справжнє життя, піднімати глибокі проблеми, а піднесеність думки та змісту - це не завжди те саме, що краса. Головне - сенс художнього твору, його ідейне наповнення, осмислені в ньому проблеми, а ось завдяки якій лексиці це все виражати - то вже справа автора. Головне - щоб вона була нормативною))) Я, наприклад, прагну до виплеканої мови, але намагаюсь не перевантажувати вірш "солодкістю епітетів чи висловів" (це те, про що Ефа написала), але й не уникаю зовсім. Дякую панові Олександру (вибачте, але незручно мені якось Вас Сашком називати, гадаю, Ви зрозумієте), за відгук на рецензію та за побажання творчих успіхів! Я Вам та Ефі також бажаю наснаги!
З повагою, Марія.

© Мері, 25-08-2008

Для Мері: дякую, Ви так перейнялися...Мені аж дивно якось...І приємно дуже. Водночас. Я - відкрита до спілкування, тому, як є бажання, стукайте. )

Для Діда Сашка, того що з Ірпеню: За думку Вашу дякую. На кожну тре звертати увагу, бо через думки і критику інших ми можемо дійсно дізнатися, чи щось вартісне робимо...Але! Якщо ми робимо "красиве, художнє, прекрасне", то хіба ж це означає, що у кожному вірші мають "співати солов*ї", а "серденько від кохання тріпотіти"?..Навпаки - зиск у тому, що особливі речі змальовуються такою незвичною лексикою, чи не так? І чи не здається Вам шановний, що ера "мила зі сталих епітетів" уже минула??? МИ ж рухаємося далі. І цінність змальованого світу в тому, що так його бачить людина. Байдеже - який той світ і які епітети використовуються для його змалювання....До речі, я знала, що "покоцані" має декілька значень. Тобто кожен прочитає так, як зрозуміє. А варіативність прочитання твору - це важливо. На мою думку.
Ввічливо. Я. ))

© Ефа Грумер, 25-08-2008

Про ПОКОЦАНІ хотілося б сказати дещо.
Є у цього прикметника багато значень.
Картярське значення є - коли карті мічені.
Кримінальне - тобто хтось татуйований.
Молодіжно-модернове - тобто облуплений, обідраний, примітний.
А дієслівні значення взагалі жахливі. Суцільна ФЕНЯ.
Ось що мене відштовхнуло від цього, не виключаю, що цікавого твору.
Ми ж автори чогось красивого, художнього, прекрасного, а що створюємо?
Звісна справа, що так гадаю я, і на мої слова можна не звертати уваги.
Творчих успіхів, шановні поетеси.
Дід Сашко ірпіньський.

© анонім (212.80.51.—), 24-08-2008

  Додати свій відгук
 
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.00996208190918 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif