У кожної - свої янголи :)

Віко, надзвичайно слушна думка про загублену "андрогінність" ! :) Напевно, так і є, що жінка до свого янгола відчуває і дещо земне...
А вірш цей я виклала, здається, тільки вже давно.
Дякую Вам - за емоції!
Щиро, В.

© Wanda Nova, 31-07-2008

Так, справді, Вандочко, кожна з нас маємо свого таємничого Янгола. Як чудово, що думки і уяви у людей інколи збігаються - значить є щось таке містичне в тім світі, звідки приходить до нас ця інформація.. Вірю, що це так і є. :) А ще я собі так думала чаcто: скільки ж то мій Охоронець мусив вигравати битв зі силами зла, щоб мене весь час рятувати? - от і вималювався він мені таким трішки хлопчаком-хуліганом-зірвиголовою. :)) А Ваш Янгол - це щось таке гарне і щире... Чомусь спадає на думку - може, ті янголи, що відображається в нашій уяві - це і є ота загублена "андрогінність", про яку Ви так гарно недавно написали, Вандо? Не знаю, але чомусь у мене виникають такі аналогії. Cлухайте, Вандо, а чому Bи не виставили свій такий гарний вірш окремим твором? Гадаю, що він заслуговує на це. Ще раз Вам щиро дякую за увагу. :)

З повагою та симпатією,
Віка Йіхова

© Viktoria Jichova, 30-07-2008