цікаво

пані Ольвія, запевняю, що за свій недовгий вік я чув доволі багато діалогів, а моя професійна діяльність змушує уважно прислуховуватись до них. Є то не той випадок для наслідування, є ж діалогі і досить нормальні, правильно? То чому не наслідувати саме їх. Щодо сюжету , то він не тупий, а от дитячий твір не позбавлює необхідності вживати мороську термінологію. Ось це вже серйозна штука, без цього твір є штучним, не живим, іграшковим. ( я узагальнюю, а не конкретно про ВАш твір). Ну, і звичайно, чому набрехали, комусь він може видатись гарним, комусь ні. То така річ. Суб.єктивна.
О.Т.

© анонім (82.207.1.—), 04-07-2008

Я врахую ваші зауваження.
Я на справді майже нічого не знаю про море, проте ви в кінці своєї рецензії добре підмітили, що твір написаний саме для дітей. Саме тому я не вживала морську термінологію і обрала для нього такий доволі тупий сюжет.
Щодо того, що ви написали, що "є ряд відверто слабких місць - спочатку хлопчик каже, що тато нічого ніколи про себе не розказував ( досить категорично) , а потім одразу говорить ,що про те, як тато працював юнгою він говорив" скажіть мені будласка, ви коли-небудь кважно слухали реальні діалоги людей? Там такі фактично противоречиві вислови трапляються, особливо коли в людини є якісь емоції.
Парадокс, мені раз набрехали, що це оповідання дуже хороше. Так я і думала, що те все не щира правда, а просто майже підлабузництво.

© Olvia, 03-07-2008