Дякую, щось зробимо, шановна Вандо. Виправиться воно якось.
Ваші зауваження є доречними.
Вітаю Вас :) Нарешті, бачу, знайшли часинку, щоб навідатися. Приємно бачити.
Програв цей герой досить велику частину свого життя у різні іграшки, а все почалось з маленької гри, яка мала саме цю назву. Хтось із друзів у цей час возив цукор у Росію у тамбурах пасажирських потягів, хтось - радянські величезні телевізори до Польщі.
Потім подібна гра була на справжньому ПК, а ті ж самі "хтось" вже щось возили у зворотному напрямку - одяг якийсь, речі... А в ліричного героя все було. Мається на увазі - для нормального земного життя. Гаявся ним ще час на оповідки та вірші. Тому і є гавою, як вважають приятелі, цей ліричний герой попри його швидку реакцію. У столичного городянина нема цієї адаптивності до коливань валют, йому є нецікавою робота на землі у смислі її придбання та перепродажу, йому абсолютно нецікавою є квартирна тематика у сенсі її перекупівлі. Чим не гава? Але це питання його зовсім не турбує, бо у святому письмі про це гарно пишеться - які багатства і де треба збирати. Все, що у нього є, його влаштовує. Особливо - творчі друзі. Без них життя - як чорно-біла фотокартка невідомо-небачених ландшафтів.
Творчих Вам успіхів.
Я до них не маю ніякого відношення, але ними пишаюсь :)
Олесь.
© анонім, 04-06-2008 |
