

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	826
Творів:	12459
Рецензій:	19261

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Тривож серце і надалі

(Рецензія на твір: Русалії, автор: Оксанка Яблонська, http://sevama.uaforums.net)

Вітаю тебе, Оксано, з новим віршем.
Я про своє спочатку, а потім – про твоє.
Не дуже радісно мною сприймаються зауваження у мою адресу на тему т.з. „русизмів”, якщо деякі іменники чи дієслова є просто спорідненими з такими ж із мови братнього нам російського народу. Бо існує і сила-силенна інших прикладів. Та ж сама „торба” чи „харч” майже однаково звучать мовою дарі. Та хіба лише вона одні? „Дах” у нас однаково звучить з німецьким дахом, наприклад. У таджиків „куфайка” означає те ж саме, що і в нас. Про „мапу” навіть не згадую.
Я оце якось на днях довідався, що існують рецензії інші – від справжніх майстрів поетичного пера чи просто досвідчених цінителів.
І оце стою, немов на межі, міркуючи – підходити до своєї вже чи ні? Підійду, мабуть. Бо дехто з творчих особистостей, чию творчість я творчо та серйозно сприймаю, так само як і думку, вважає мої рецензії доречними.
Так ось.
„Нескінченний дощ”, як на мене, виглядав би краще.
„Попасти” також мені якось не дуже подобається.
Віршовий розмір змінюється. Анапест змінюється на ямб з тих же перших рядків.
Силабо-тонічне віршування вимагає чергування наголошених складів з ненаголошеними, а два наголоси поряд – „Коли Київ” мені нагадують ще про один віршовий розмір
„Попадати у дощу криницю”. Не дуже мені цей рядок в такому вигляді подобається.
Існують вдалі рими поряд з такими як „небом/треба”.
Бачу зайві дефіси.
Вірш цікавий. Поздоровляю.
Щиро Олесь.

Трошки змінила, Олесю, свій процес проникнення у дощ :) На початку планувалося, що я у нього "попала" так, як стріла попадає у яблучко мішені, але після твоїх зауважень мені постійно у голові сидить пісня Сердючки "Я попала на любовь"... Тому я вирішила забігти, запливти і так далі. І ще змінила одну строфу, де було подвійне "в" у двох словах - в кінці одного і на початку іншого.
Що ж до "безконечності дощу", то я ще думаю... "Нескінченність" звучить дуже м'яко і затишно, а у мене тоді була саме "безконечність" - гостра, непомірно велика і... мокра... Непомірно велика, мокра, глибока та невидима була та калабаня, у яку я влетіла з розмаху і яка стала натхненням для вірша... ;)

Оксанка

Дякую, хлопці :) Також 100%-во згодна, вірш писався жартома-трьохвимірно ;)
Закрутилася-забігалася, заскучила, примчала, вивісила вірші, гайнула далі )
Щиро, Оксанка

100% згоден. підписуюсь під цією рецою - за нею можна багато вдосконалити. свою, може, теж напишу, бо вірш дійсно вартий уваги. Оксанко, до речі, чого так рідко на ГАК ост. часом? хоч би вірші викладала - є що почитати. не всі ж на севамі бувають..

andriy д.м.

	Додати свій відгук

Згенеровано за 0.00977516174316 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design