Посміхнулася, Маріанночко. Я би вам Могла відкрити таємницю цоьго вірша, але чи був би він тоді моїм маленьким діамантиком, моєю , виняньченою дитиною. Чим більше твір викликає роздумів, тим сильніша його вартісність. Пам'ятається , так сказав мені мій перший вчитель, який все життя провів по таборах, і останок життя протеплів у світлині. вузівського життя. Царство йому небесне. Він вірив в мене.
І зараз, я не маю права втратити жодної хвилини.
Не можна казати, що людина гидка і потворна у вчинках, коли не знаєш її цілосності. Ось вам і синяк. Тільки можна сказати - це прямо , а і це буде чесніше, а можна плести вуаль інтриг - то вже дуже сумно.
Живець - слово, вчинок, певні події, створені штучно, які примушують роздягти душу людини наголо. Тобто впіймати рибку. Але буває рибка хитра, її душа - цупко натягнута струна, випробована часом, розумніша, за того, хто начепив живець на гачок. І тоді вона чує гниль, підступність, інтригу... Струм атласний - напнутий нервово , ,майтерно підібрана наживка.
Сонце - символ сили . Сурми - інструменти здатні передати психологічний стан героїні. Розірветься серце сурмою - так хочеться кричати, а гільце - сама героїня, яка воскресла.. Тобто, незважаючи ні на що продовжує писати, жити, творити. Розумійте, як більше душа підкаже.
Простогнана німо в пригорщах - чиїх пригорщах? Чоловічих. Чому простогнана ? Або дуже гарно, або ж погано. Певно , тут більше гарно. Ласо органзове. Ласо петля накинута на шию. Органза - дорога прозора тканина з золотою ниткою. Отже солодка багата неволя. Але бажана.
Ось, що я можу Вам пояснити. Інше додумуйте самі . Хай фантазія ваша буде яскрава, а натхнення солодким. Дякую за відгук.
З повагою і любов'ю.
Roksolana
© анонім, 17-05-2008 |
