|
|
| Авторів: |
823 |
| Творів: |
12423 |
| Рецензій: |
19220 |
|
|
|
Код:
|
|
 |
|
 |
Творчість - це патологія. Ви, пані Галино, хронічно хвора людина... на творчість. Маю великий сумнів, що Ви перестанете писати вірші, бо є речі, які неможливо передати в прозі. Пишіть, у Вас іншого виходу немає, навіть "на підмостки" не втечете.
Творчих успіхів! М.Ц.
© анонім, 08-05-2008 |
до Андрія: Мабуть, то мене занесло. Дійсно, в інше життя (земне) не вірю. Маємо одне життя. Але ж не засмучуємося, що не можемо бути співачкою блюзів, танцюристкою танго, снайпером на війні з найлютішим ворогом (перелічую усе, що б мені хотілося робити , але не судилося). Маємо перед собою і в собі щось - а іншого не маємо. То хай вже викладемося на усі 100 в тому, що маємо. Врешті-решт, все на світі суміжне одне з одним, перетікає одне в одне, а, може бути, і взагалі - те ж саме... Як казав Сковорода, важливо не наскільки якийсь сосуд великий. а наскільки він повний... Чи це, може, я вже щось теє.. ?
А вірші, якщо зможу, може, ще й напишу...
З повагою, Г.М.
© анонім, 08-05-2008 |
Дякую, пане Миколо... То натуральна помилка, а не описка... Ніколи не знала жодних правил ні в російській, ні в українській мові, але загальний обсяг прочитаного дозволяє писати російською без помилок, а з українською справа гірше... Рада, що Ви почитали трохи і мою прозу... А я, може, наважуся висловити свої враження від Вашого есею у окремій рецензії. Стримує те, що це значить демаскувати власний вік... Хоча, мабуть, він і так зроззумілий... Але ж жінкам про вік не хочеться згадувати...
З повагою, Галина М.
© анонім, 08-05-2008 |
до п. Галини
в реці до "чи" Г.Осадко ви сказали, що віршів, мабуть, вже не напишете в цьому житті. а я не певний, що в якомусь иншому їх зустріну. з огляду на те, що проза ваша чудова, а я особисто бачив два ваших класних вірші на конкурсах перекладів, то погоджуся з МЦ, що має у вас все бути в поезії тамам.((:
andriy д.м.
© анонім, 08-05-2008 |
Миколо, вибачте. то я помилився чогось. (: обіцяю виправитись!
andriy д.м.
© анонім, 08-05-2008 |
"Прикріплюся" до Андрія, який мене чомусь називає Михайлом, коли я - Микола. Але я не про це. Не люблю повторювати те, про що вже сказали інші. Вітаю, пані Галино! Хочу тільки вказати на одну описку (наче ніхто про це не написав): лічить=личить офіцерській доньці...
Творчих успіхів! М.Ц.
© анонім, 08-05-2008 |
Ой, Андрію, ви мене щось заінтригували - як це "оповідання на вірші"? То ж буде як у Маяковського - "Нігдє кромє как в Моссельпромє". Це ж два різних самостійних вида мистецтва, хіба ні? Хоча - дійсно, мене тягне на вірші увесь час, з дитинства :)). Тільки украйнською я вже, мабуть, не спроможуся писати, хоч добрий пан МЦ і каже, що все в мене з рідною мовою тамам (це арабською, не лякайтеся,значить ОК). Але щоб писати вірші, треба усе мовне багаттство мати навіть не на кончиках пальців, аа у легенях... дихати тим, а не відшукувати по словниках, як я то роблю... Що поробиш - часи не вибираємо, життя теж. Я не плачуся. Намагаюсь сміятися - це життя.
З повагою, Галина М.
© анонім, 08-05-2008 |
"а може, й жінок України" - фраза дня, 100%((((:
таку довіру було б нелегко випрадати. сам не зможу. треба буде запросити в консультанти кількох ГАКівських авторів, двох я в реці згадав.
писав я до вас щодо написання віршів(ви казали, що вже не виходить), то я не жартував. перекладіть свої оповідання на вірші. я читатиму. а ще багато хто, мабуть.
andriy д.м.
© анонім, 08-05-2008 |
Андрію, ви знаходите дуже точні слова - "досвід рветься", це клас!!!
Мені приємно, що вам сподобалось - в усякому разі, настільки, що не пошкодували паперу роздрукувати.... А я тільки-но казала чоловікові, розповідаючи про цей конкурс, що ваше оповідання на ньому - взірець біографічної прози високого класу й смаку. Де видавники? Чого сплять? Я б на їхньому місці замовила вам серію про видатних мужів, а може, й жінок України. І хлопчики й дівчатка читали б залюбки, і розумнішали...
Щиро, Галина М.
© анонім, 08-05-2008 |
|
|
|
|
