Дуже вдячна, Олеже, за схвальний відгук. Мені приємно Ваше визначення культурного героя. Мабуть, підсвідомо, я дійсно писала про Батька ( тільки, тьху-тьху, щоб знавці Фройда не побачили, а то вже дрижаки пішли, що вони з того виведуть).
Я трошки знала ту Малу :)) і зараз ще її памятаю. Того віршика вона переписала у записничок, що їй подарував з такої нагоди Батько, із золотим обрізом, ще й на замочок замикається, з крихітними ключиками.
І там цей віршик сумує досьогодні, дуже самотній...
Бо всі подальші вірші Мала писала на шматочках паперу, чи у зошитах, і були вони про хлопчиків і знову про хлопчиків... І Батько, коли на них натрапляв, вже Малу не хвалив, а... Ну, Ви самі розумієте... Ось таке продовження, сумне, на високій ноті розпочатої історії...
З повагою, Галина М.
© анонім, 08-05-2008 |
