Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2612
Творів: 47574
Рецензій: 92418

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Чому деякі люди так люблять скиглити? Або знахідка для Фройда.

(Рецензія на твір: У раю хоч уві сні, автор: Галина Михайловська)

© Маріанна Малина, 02-04-2008
Головна героїня не любить діточок. Зате вона любить котів, безпритульних собак, та інших безпритульних істот (бомжів, кинутих дітей та підлітків). Вона всім в міру своїх сил допомагає. Роздає, подає, годує. Загалом, цілком пристойна людина, яка заслуговує на рай.
Але… Виникає питання: чому ж у такої хорошої людини, як наша героїня, так паскудно на душі?
Спробуємо розібратися в цьому. Чи є героїня доброю? Чи тільки хизується собою? Бачите, яка я! Хоч і не люблю дітей (навіть до свого я відчуваю виключно почуття обов’язку ) я ВСІМ допомагаю. Я хороша. Я ПРАВИЛЬНА. То весь світ — неправильний. Жорстокий, холодний — лайно, а не світ. Я не така.
А чи любить героїня хоч когось у цьому світі? Складається враження що ні. Ні сусідів, ні чоловіка, ні сина, ні, як це не прикро, навіть себе. Натомість вона засуджує всіх. Сусіда. Державу. Школу. Та найбільше за всіх вона судить себе. Таврує, що не може бути сильнішою за Господа Бога, щоб зробити те, що від неї ніхто не вимагає.
Вона засуджує світ зі всією підсвідомою ненавистю, в якій не зізнається навіть собі. Вона ненавидить шкільну систему, що калічить психіку юних створінь, але ненавидить і дітей, що там навчаються. Недарма вона називає дитячий світ «школою виживання». А діти в неї маленькі лицеміри, в бридкому одязі, які тільки роблять вигляд, що слухаються, чи ще гірше шкіряться вовчим оскалом. Може це вона сама така? Але боїться свого внутрішнього оскалу? І тоді образ тигра з її «Раю» зовсім не випадковий. То агресія, яку вона не хоче в собі бачити, агресія спроектована на зовнішній світ і яка робиться агресією навколишнього середовища. І образ Віслюка, якого вона так любить, то лише натяк, на її власну неспроможність вивести з підсвідомості правду про себе. (І каббала тут ні до чого).
Її сон ясно говорить про все, що відбувається. Але вона по віслючому вперто нічого не хоче бачити. Сон взагалі дуже красномовний. Вона в плетеному кріслі — трон, але нетривкий. По обидва боки від неї чоловік із сином ( вона Бог, а вони уособлюють Сина та Духа святого). Прикро, але героїні, вибачте, начхати, на те чого хочуть її близькі — це ж її Рай! Вона навіть Рай собі хоче персональний.
Хлопчик, що гладить віслючка — це потреба героїні, щоб він(хлопчик) її нагородив за її «добрі справи». Вона і є той віслючок. До речі, те що віслючок неї в панчохах, натякає на те, що проблему треба шукати в тому віці, коли вона (Героїня) їх носила. А хлопчик, мудра дитина, підказує, коли гладить тигра, що не варто боятися агресії ні зовнішньої ні внутрішньої, він НЕ боїться, він живе в злагоді із зовнішнім світом. Він хоче навчити її, щоб вона прийняла світ і себе саму такими, які вони є. Бо насправді — у світі існує гармонія і любов, яку не здатна впустити в себе Героїня.
Котик на руках у Героїні — символ брехні. (Коти у сні завжди символізували лукавство). Вона бреше собі. Бреше по-білому, вдень — котик білий. І її ця солодка брехня майже влаштовує. Але майже…
Жити в такій внутрішній брехні — дійсно боляче. «Плакала про те, яка ж це невимовно тяжка річ – жити в цім світі, день у день, і рости, і старітися, і в поті лиця свого їсти хліб свій, та й це не найстрашніше. Найстрашніше – любити »
До Раю їй дійсно далеко, бо вона створила собі своє власне пекло. Бо, як відомо персонального Раю не буває — любов об’єднує. Персональним може бути тільки пекло.
Дійсно, Фройд би плакав….

картинки котиків

© анонім (194.44.122.—), 12-03-2010

Шановна пані ND,
звісно, тут немає нічого образливого, а надто у Ваших словах. Мабуть, я занялася дурною справою - писати коментарі до твору. То, дійсно, ні до чого. Просто побачила нерозуміння, і нумо щось розжовувати. Насправді, що не зрозуміло з цього твору, може, вималюється з якогось іншого. Взагалі, читач завжди правий. Значить, автор мав на думці одне, а написав щось не те - то його проблеми.
Власне, я ж заперечувала не проти ставлення до мого твору, а до тих проблем, про які в ньому йдеться. Хоча і це, мабуть, зайве. У людей можуть бути різні погляди, це нормальна річ.
Дякую ще раз за увагу до твору і його проблематики. З цікавістю буду читати усі зауваження, якщо ще будуть.
Г.М.

© анонім, 03-04-2008

Пані Галино!

Ніхто і не сумнівався, що Ви лінгвіст.
Ну, хтось не дуже зрозумів, що Ви хотіли сказати - і все?
Ну я 31 числа написала оповідання - і що рецензент геть усе зрозумів?

Тут відбувається, можна сказати,найщасливіший момент - Ваше оповідання має такий вплив, що люди пишуть цілі простирадла, чого Ви сердитесь?
Ну, якщо ви вже сердитесь особисто на мене - я помовчу, але повірте мені, писатимуть все нові люди. От побачите.

З повагою, ND

© анонім, 03-04-2008

Спробую відповісти на відгуки.
1. Для шановної пані Noelle Daath :
Я погано знаюсь на символах, на речах абстрактних, чи узагальнених. От що таке "Сентиментальність та Жорстокість ходять вдвох за ручку і підгодовують одна одну, поять водою з рук."...? Це гарний образ, гарні слова. А що за ними? Багато разів доводилося чути, що Гебельс, здається, дуже любив кішок. А Гітлер є на фото , здається, з догами, чи ще якимось цуциками... Це немов ілюструє, що сентиментальність та жорстокість пов'язані між собою. Але це нісенітниця. Гебельс, що смикав би кота за хвіст, та Гітлеh, що давав би копняка собаці, від того не стали б більш моральними там, де справа стосується людей.
Я за фа[ом - лінгвіст та математик. Тож хочу сказати, що це, як в математиці - необхідня та достатня умови. Жаліти тварин - ще не обов'язково значить любити людей. Але можна бути певною, що людина, яка на очах у голодного собаки їсть пиріжок чи чебурек, як часто доводиться бачити, не поділиться хлібом із голодною людиною.
Та й чи сентиментальність це - любити тварин? Воні ж Божі створіння, так само як і ми, але не несуть в собі гріха. Може, це значить любити Бога, любити світ, що Він створив?
До пані М.М.:
Дякую за пропоновану літературу. Мабуть, все ж таки не стану читати... Такою розумною, як пані-психоаналітик, мені вже не стати. А про щось цікавеньке завжди зможу довідатися з її рецензій - ця наприклад, дуже цікава, як самостійний твір, хоча до істини не має жодного відношення.
Для пана RemiK:
Дякую, що Ви висловили очевидну і зрозумілу думку - блискуча рецензія пані М.М. стосується якогось іншого твору, певно, що захоплюючого, якщо він спричинив таку реакцію.
Шодо снів, Вам відповім чесно - на жаль, мені ніколи не доводилося бачити такого сна, хоч я б дуже хотіла. Декорація взята з одного давнього відпочинку взимку в Алазанській долині, у підніжжя Великого Кавказського хребта. В грудні гори білі від снігу, і водночас світить яскраве сонце. На терасі готелю були плетені кріслі (оті самі, що щось там таке уособляють... типу банан...) і в них можна було загоряти, дивлячись на вічнозелене листя, що визирає з-під снігу.
Із тварин мені тільки одного разу приснився ясно-блакитний бегемот (слово честі ! ...хоча і страшно, що там Фройд про це пише?), який погнався за мною, бо я розреготалася, його побачивши. І прокинулася я від регіту. Але не думаю, що то був символ, просто я читала на ніч Брема, де було описано такий випадок. А так мені сняться жахи про мого кота, ніби не можу його відшукати, або, що забула нагодувати безліч птахів, що сидять у клітках в мене вдома. Мабуть, все це щось таке страшне значить, але в мене просто жили два папужки, довго, і я завжди про них хвилювалася.
А, забула, ще раз для пані ND:
Щоб кожного разу не ламати голову, чи жебраку справді потрібно те, про що він просить, чи ні - я просто завжди подаю, та й край. Це дуже просто. Просити чи не простити - то його проблема з Богом. Дати чи не дати - то моя.
Циганок, щоправда, стараюся обминати - просто боюся. От і все. Що тут дискутувати?
Хлопчик був реальний. І проблема в тому, що вчити жити взагалі неможливо будь-кого, та й не треба. Проблема в тому, що та дитина мимоволі довірилася героїні оповідання. А за тих, хто нам довірився, відчуваємо відповідальність. Звісно, подаяння, якась одежина, копійчина, шматок хліба нікого не врятує. Але більше зробити майже неможливо. Ось тут також конфлікт, чи "Пекло", яке, на думку шановної М.М., героїня сама створює для себе... Ну, пекло - то, мабуть, занадто. Але і рай - на жаль, це не з категорій світу, у якому живемо. Тут мусимо страждати, думати, вирішувати вічні питання. Так що доводиться і "скиглити" - це змиває бруд з душі.
Усього буває на віку - як ото пише поет, якого наразі перекладаємо на конкурсі...
І, звісно, дяка панові Олегу за його слушне запитання. Я особисто не проти такого аналізу, мене він дуже посмішив, але ж, якщо з такою міркою підходити до усього, що на Гаку пишеться, то треба, мабуть, кликати санітарів для усього авторського колективу...
А ще маю життєві спостореження. що найнервовіші люди на світі - то невропатологи. У мене на очах один такий дав молоточком пацієнтові по голові...
А психотерапевти - то взагалі щось. Колись звернулася з приводу стійкого безсоння. спричиненого хворобою близької людини, відповідно, день і ніч переплуталися, ну, цілком зрозумілі речі...
А він мені у відповідь щось отаке - теж з Фройда, мабуть. І дитинство туди ж приплів, і секс... Бачу, зараз будемо малювати кола та трикутнички... Ну, я і пішла геть.І правильно зробила. То ж з тією наукою треба бути обережніше...
З повагою до усіх дописувачів, авторка.

© анонім, 03-04-2008

Це залежитиме вiд того, чи будуть оцi житiя ним написанi (тодi вiн - такий же гакiвець як i усi ми) чи нi (тодi вiн просто преться в монастир зi своїм талмудом).
Частота обертiв Фройда в трунi наближається до короткохвилевої :)
Олег

© анонім, 03-04-2008

Самий цимес, чи то самий Фройд цієї теми в тому, що кожен бачить своє. Оце вже точно Фройд, можна навіть і не сумніватися.

А щодо етичності застосування Фройда для критики... Ну, от наприклад, завтра прийде сюди батюшка і розпише все за житіями Святих мучеників - і шо Ви йому скажете? :)

ND

© анонім, 03-04-2008

А я саме зараз читаю Фройда. I от що цiкаво: чи етично застосовувати його методу для лiтературної критики без згоди письменника на це. Як i кожний медичний засiб, психоаналiз може бути й отрутою. Згадайте томас-маннiвського гiпнотизера з "Марiо i чарiвник".
Олег

© анонім, 03-04-2008

Оце вже нам пані Мар’яна таку гарненьку підбірочку надіслала! З бібліотеки Psylib !

Щодо героїні. В кінці оповідання вона змінюється, аякже.

А до цього вона просто не розуміє, що то в неї така любов. Любов, що перевдяглася страхом. Тобто, вона любить, але у півсвідомості ця любов перетворюється на страх втратити рідну людину, і чим більше любові, тим більший жах. Так само вона любить і дітей, але за звичкою оцінює їх, як її саму колись оцінювали батьки - отой ая-я-яй, який сопливий, отой з вовчим оскалом...
Таке можливе, якщо героїня в дитинстві не мала достатньої уваги батьків, їхньої любові "по дефолту", а не за якісь там п’ятірки. Така ситуація дуже знайома шкільним психологам, але буває, що задавнений невроз може мати подібні наслідки у середньому віці.

Людину треба вчити багато років,, котика достатньо привчити ходити на туалет та не красти зі столу, тому любов героїні до котиків-собачок-пташечок більш натуральна, аніж любов до людей.

Найголовніше – вона раптово, з жахом усвідомлює, що не змозі "вчити жити" отого малого жебрака, бо бачить перед собою підлітка, у якого гіркий життєвий досвід чи не більший за її дорослий. На цьому ламають зуби всі моралісти, вона не перша.

Панове, а як щодо теми на форумі про обговорення цього оповідання? Можна буде непогано поспілкуватися.

Взагалі, на життєвому моралізмі дуже наживаються цигани. Будь-яка міська жіночка, побачивши брудну дитинку, якщо не почне матері-циганці вичитувать, то одразу шукатиме, у що ту дитину взути, "бо так по-людськи". А що ще треба циганці, як не "улов", хоч би й продуктами, хоч би й старими речами? Достатньо поплакатися, що, мовляв, нема грошей і нема де взяти, а ми голодні - і жіночка біжить за гаманцем, а потім на кухню за куснем хліба і сала. А бува, що навіть і не питає, одразу дає.
Запитати треба у такому випадку в першу чергу себе - як ці люди виживають і чому вони не хочуть змінити своє життя, як вони взагалі живуть таким життям вже багато тисяч років?
Звичайно ж, якщо людина стала бомжом за якихось поганих обставин, ситуація буде трошки інша, такі люди зазвичай роблять все можливе, щоб повернутися у наше життя, бо їх з дитинства вчили - таке життя "найнормальніше в світі".

З повагою, ND

© анонім, 03-04-2008

Клас, оце психологічний аналіз. Знаєте, Фройда майже не читав, однак пам*ятаю його вислів. "Іноді банан у вашому сні - це всьгого лиш банан":)))
Мені от цікаво, чи то в пані Галини був такий сон чи то пробукт Ворда:)))?
А на рахунок початку рецензії, я ще подумав, що то за твір такий - мабуть не читав його. Може рімейк?:)))
По-перше, я в творі не помітив, коли це героїня пишалася своєю доброю вдачею. Вона навіть висміювала цю "наївну" рису (милосердя) в себе й чоловіка та ще й обом малювала на чолі "ЛОХ":)))
В мене якраз склалася думка, що чоловіка і сина вона любить, особливо як вкінці думала про їх рай і себе в ньому.
А питання діти і школа класно закінчується в частині, коли героїня йде додому із сином і дітьми. Вони там мов оживають після тієї школи.
З тигром, мені видається, що там він зображується як символ сили, впевненості і спокою. Хоча можливо я й не правий, адже не читав тих книжок.
А ще коли от все те вичитав, дуже захотілося таку от рецензію на свій твір, як це не егоїстично звучить:))). Цікаво, що б таке про мене написала пані ММ. Чесно, дуже-дуже. Я б навіть підказав, що проаналізувати - "Про пана Стресора". Тому, якщо будете мати час, будь-ласка - просимо. Сам психологію полюбляю, останнє, що вичитав - про жести людини - часто допомагає.
З повагою, RemiK

© анонім, 03-04-2008

Для початку раджу: (вибачаюся, що російською)
А. Адлер КОМПЛЕКС НЕПОЛНОЦЕННОСТИ И КОМПЛЕКС ПРЕВОСХОДСТВА
А. Адлер МОТИВ ВЛАСТИ
Ассаджоли Р. ПСИХОСИHТЕЗ
Ассаджоли Р. СИМВОЛЫ НАДЛИЧНЫХ ПЕРЕЖИВАНИЙ
Берн Э. ВВЕДЕНИЕ В ПСИХИАТРИЮ И ПСИХОАНАЛИЗ ДЛЯ НЕПОСВЯЩЕННЫХ
Берн Э. ИГРЫ, В КОТОРЫЕ ИГРАЮТ ЛЮДИ
Берн Э. ЛЮДИ, КОТОРЫЕ ИГРАЮТ В ИГРЫ
Гроф С. ОБЛАСТИ ЧЕЛОВЕЧЕСКОГО БЕССОЗНАТЕЛЬНОГО
Гегель Г. ФЕНОМЕНОЛОГИЯ ДУХА
Декарт Р. РАЗМЫШЛЕНИЯ О ПЕРВОЙ ФИЛОСОФИИ
Дюпрель К. ЗАГАДОЧНОСТЬ ЧЕЛОВЕЧЕСКОГО СУЩЕСТВА
Пьер Жане ШОКОВЫЕ ЭМОЦИИ
А. Маслоу ТЕОРИЯ ЧЕЛОВЕЧЕСКОЙ МОТИВАЦИИ
Мэй Р. ЛЮБОВЬ И ВОЛЯ
Мэй Р. НОВЫЙ ВЗГЛЯД НА СВОБОДУ И ОТВЕТСТВЕННОСТЬ
Мэй Р. ОТКРЫТИЕ БЫТИЯ
Мэй Р. СМЫСЛ ТРЕВОГИ
Мэй Р. (ред.) ЭКЗИСТЕНЦИАЛЬНАЯ ПСИХОЛОГИЯ
Перлз Ф. ПРАКТИКА ГЕШТАЛЬТТЕРАПИИ
Тайсон Ф., Тайсон Р. ПСИХОАНАЛИТИЧЕСКИЕ ТЕОРИИ РАЗВИТИЯ
Тиллих П. МУЖЕСТВО БЫТЬ
З.Фрейд НЕКОТОРЫЕ ЗАМЕЧАНИЯ ОТНОСИТЕЛЬНО ПОНЯТИЯ БЕСОЗНАТЕЛЬНОГО В ПСИХОАНАЛИЗЕ
Фромм Э. ИМЕТЬ ИЛИ БЫТЬ
Фромм Э. ИСКУССТВО ЛЮБИТЬ
Фромм Э. ЧЕЛОВЕК ДЛЯ СЕБЯ
З. Фрейд МЕТАПСИХОЛОГИЧЕСКОЕ ДОПОЛНЕНИЕ К УЧЕНИЮ О СНОВИДЕНИЯХ
З. Фрейд О НАРЦИЗМЕ
З. Фрейд ТОЛКОВАНИЕ СНОВИДЕНИЙ
Хорни К. САМОАНАЛИЗ
К.Г.Юнг СТРУКТУРА ПСИХИЧЕСКОГО БЫТИЯ ЧЕЛОВЕКА
Юнг К.-Г. ЛИЧНОЕ И СВЕРХЛИЧНОЕ, ИЛИ КОЛЛЕКТИВНОЕ БЕССОЗНАТЕЛЬНОЕ
Юнг К. ЖИЗНЕННЫЙ РУБЕЖ
Юм Д. ИССЛЕДОВАНИЕ О ЧЕЛОВЕЧЕСКОМ РАЗУМЕНИИ
Юнг К. АРХАИЧНЫЙ ЧЕЛОВЕК
Юнг К. О ПСИХОЛОГИИ ВОСТОЧНЫХ РЕЛИГИЙ И ФИЛОСОФИЙ
Юнг К. ПРОБЛЕМА ДУШИ СОВРЕМЕННОГО ЧЕЛОВЕКА
З повагою. М. М.

© анонім, 03-04-2008

Йопересете... оце реакція!! Пані Галино - бачте, до чого може дійти?

Пані Мар’яно, мій респект! Ви мабуть, ясновидиця, бо читаєте мої думки.

Я вже було хотіла написати з приводу сюжету, мовляв, дві старі діви, Сентиментальність та Жорстокість ходять вдвох за ручку і підгодовують одна одну, поять водою з рук... а Ви мене випередили. :)
Чи може, Ви хотіли сказати, що ці старі діви - то лише дві машкари Насильства?

З повагою, Noelle Daath

© анонім, 02-04-2008

Реготала від душі. Ніколи не читала Фрейда (звикла до такого написання). Але, якщо він увесь такий прикольний як аналіз, що робить базуючись на його теоріях, шановна рецензентка, то, мабуть, треба почитати... А ще ж і тлумачення снів....
Просто клас!
Щиро дякую.
Галина М.

© анонім, 02-04-2008

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.72050881385803 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …