ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Лімерик
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 848
Творів: 12981
Рецензій: 20396

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Приємно рецензувати файні твори!

(Рецензія на твір: Тінь (друга редакція), автор: Камаєв Юрій Статус: *Історик*)

© М.Гоголь, 29-06-2005
Тому що не треба обговорювати дитячі помилки і робити дитячі зауваження.
Вітаю Вас, пане Юрію! Це добрий твір. У вас впевнена рука, точні образи, розумні думки.
І тому ще більш дивно, що все це ви витрачаєте на такий штучний і, я б навіть сказав, мізерний жанр, яким є фентезі.
Що таке фентезі? Пластилін, з якого можна виліпити все, що завгодно. Але де ви бачили хоч одну вартісну скульптуру, вилеплену з пластиліну? У скульпторів є такий вираз - спротив матеріалу. Цей спротив - дуже корисна штука, оскільки він примушує творця боротися з матеріалом і таким чином допомагає самовиразитися. Пластилін не дає опору, тому і результат відповідний.
Так само і фентезі. Коли можна вигадати будь-якого героя, надати йому будь-яких рис, коли не треба слідкувати за тим, чи буває таке насправді чи ні і верифікувати події з епохою, суспільством і таке інше. Виходить гола гра розуму, в якій немає спротиву матеріалу - ані людського, ані суспільного, ані історичного. Гра може бути цікавою, але не більше.
Отже, пане Юрію, мені здається, що Ви вже вирослі из коротких штанців фентезі і фантастики взагалі. На превеликий жаль, там немає мистецтва, а значить, немає істини. А Вам, як на мене, до снаги великі завдання.
Чого Вам і бажаю.

До уваги дуже р-р-р-розумного пана М.Гоголя-с-Моголем уривок зіі статті Г.Л.Олді в "Реальності Фантастики":

Как мы уже говорили ранее, Вальтер Скотт, определяя метод, используемый Гофманом в его творчестве, назвал метод фантастическим, а произведения Гофмана - фантастикой. Через три года, в 1830-м, термин «фантастика» вводит французский литератор Шарль Нодье, глава кружка романтиков «Сенакль», куда входили де Ламартин и Виктор Гюго. Нодье разрабатывает теорию фантастического и жанра новеллы-сказки; в статье «О фантастическом в литературе» он призывает писателей обратиться к народным сказкам и легендам, утверждая, что необходимо вернуть фантастику в литературу, «несмотря на все усилия запретить ее.»
Чуете, знакомым ветром повеяло: запретить! ату ее, фантастику!
Впрочем, мы бы сейчас назвали то направление, к которому призывал Нодье, и которому отдали дань Гауф и Гофман, Жорж Санд, Новалис и Брентано — фэнтези. Если взять шире, то наша фантастика как течение в искусстве — плоть от плоти романтизма. Это они, романтики XVIII — первой половины XIX веков, обновили художественные формы: создали жанр исторического романа, фантастической повести, лирико-эпической поэмы, решительно реформировали сцену. Это они проповедовали разомкнутость литературных родов и жанров, взаимопроникновение искусств, синтез искусства, философии и религии, заботились о музыкальности и живописности литературы, отважно смешивали высокое и неизменное, трагическое и комическое, обыденное и необыденное, тяготели к фантастике, гротеску, демонстративной условности формы.
А им оттуда, из былых эпох, презрительно тыкали пальцем в грудь:
— Рома-а-антики...
И эхо подхватывает аж до XXI-го века:
— Фа-а-анта-а-асты... "

При всій моїй повазі до, від дитинства старезного, правильного і дуже раціонального п. М.Гоголя, мені іноді здається, що говорячи про літературні напрямки, треба хоча б приблизно знати, про що говориш.
Оригінал статті можна прочитати за адресою:http://www.rf.com.ua/article/606.
Дуже раджу. Корисно, знаєте, іноді і з просто розумною людиною поспілкуватись.

Олексій Спейсер Кацай

© Олексій Спейсер Кацай, 30-06-2005

Що ж, ми нерідні діти нашої літератури. Складається враження, що захват критики викликають виключно модернові псевдоінтелектуальні романи насичені брутальною лайкою.

© анонім, 30-06-2005

Гоголь зовсім не любить фантастику. Наїзжає на неї і наїзжає! :(((( А в минулому нею ж грішив!
SZ

© Академія, 30-06-2005

Пане Миколо, дякую за увагу до моєї творчості і прихильну рецензію. Зізнаюся, оцінка критикою і колегами цього твору хвилювала мене, мабуть, більше, ніж першого (“Нездолане прокляття”). На Ваш закид щодо жанру - я пишу на межі і ліплю трошки іншим пластиліном. Події оповідання майже історичні – падіння Ціньської імперії. Змінено лише трошки дріб’язку на догоду читачу: тоді ще не було порцеляни, шовку, декоративних рибок й історична розв’язка була іншою – правда відкрилась і могутня імперія впала від селянського постання. Зрештою, я гадав, що ця оповідка викличе певні алюзії з нашою недавньою історією.

З повагою,
Камаєв Юрій

Р.S.
Користуючись нагодою, передаю вітання Олесю Бережному.


© Камаєв Юрій Статус: *Історик*, 30-06-2005

Шановний Гоголь-Моголю,
Оце так непадєцькі!
Я теж зауважував, що від фентезі з фантастикою особисто не відстовбурчуюся, однак це не вважаю за достатню підставу робити огульний наїзд на цілий жанр! У нормальній і повнокровній літературі повинно бути місце для всіляких і різноманітних жанрів. Включно з фентезі, фантастикою, літературою для підлітків і навіть ... (тримайтеся за стільчика, класичний Ви наш Гоголю!) ... ДИТЯЧОЮ ЛІТЕРАТУРОЮ для ДІТЕЙ! Майстерність автора вимірюється не жанром, у якому він чи вона пише. Залиште авторові самому обирати, що його найбільше хвилює та спонукає чи надихає до писання. Не всім же писати "Мертві душі"! :-)

До речі, я погоджуюся з Вами в тому, що і мені кортіло б почитати якусь прозу пана Юрія, де б заторкалися "великі завдання". Однак, це не нам з Вами вирішувати, що і про що він писатиме. Це вирішує Муза!

А от про пластилін мені дуже сподобалося, шановний Гоголю. Навіть не гірше, ніж в Єшкілєва! :-)))) Виходить дууууже непадєцкі. Відтак вельми прошу, пишіть ще більше про пластилін, будь ласка!!!
Щиро,
Олесь Бережний

P.S. Про пластилін знаю з перших рук (!), бо і сам колись багато років займався скульптурою. Тому згоден з Вами стопудово.

© Олесь Бережний Статус: *Гуру*, 29-06-2005

  Додати свій відгук
 
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.0102009773254 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif