

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	806
Творів:	12224
Рецензій:	18811

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Шухляда

(Рецензія на твір: Шафа, автор: Олексій Тимошенко)

Так, найголовніша інтрига цього оповідання залишилася замкеною у шухляді. Инакше кажучи, щось дуже важливе і необхідне в цьому творі опинилося за його межами.
Спершу, скажу, що мені тут сподобалося. Назва влучна й приваблива. Тема цікава й важлива. Сюжет ніби почив закручуватися... Образи ніби почали набувати характерної опуклости...
Аж тут і виринають слабкі місця. По-перше, чому слідчий київського ГПУ Микола Буток має прізвисько Грозний? Жодних підстав для такого прізвиська в оповіданні помічено не було. Мабуть, кожний читач з першого ж рядочка уявив собі, що Микола Буток на прізвьсько Грозний у подальшому розгоротанні твору таки підтвердить це прізвисько... Але ж лагідна тригодинна розмова із запеклим ворогом Батьківщини, що вміло ховається під ягнячою личиною юного поетичного обдарування - це навряд свідчення того, що Буткові дали правильне прізвисько... Або якби ж чоботи були в нього запацьорені не брудом, а скажімо, ковзькими шматочками сірої речовини чи буряковими плямами...

У творі є добрі парості цікавих персонажів, але ж вони не встигають дозріти до кінця оповідання. Хто цей Левітін-Левітов? Яка його роль? Лише як декорація разом з кунштовою шафою? Нмсд, цього замало. Мусило б бути щось більше!

А юнак, український поет - яка його роль у цьому творі? Невже тільки для створення ландшафту? На кшталт, якщо ГПУ київське, то має справу з українською тематикою? Я був певен, аж до кінця твору, що юний поет має бути пов"язаним якимось чином з шафою, євреєм Левітіним і замкненою шухлядою... а може, навіть, і з безіменною дружиною слідчого Бутка!

Мені щиро шкода, що всі ці начебто цікаві сюжетні лінії персонажів урешті-решт не з"єдналися несподіваним чином у фіналі твору! Тобто, наразі закінчення мене дещо розчарувало. Таке закінчення могло б вважатися доречним і сильним, якби йшлося про ... трирічного хлопчика Миколку Бутка, ане слідчого ГПУ. Якби ж то вранці за ним прийшли, бо сусіди викликали міліцію з-за нічних пострілів - побачили б у ліжку розстріляну дружину. Спершу подумали б - ага! це кляті петлюрівські недобитки помстилися товаришу слідчому за свого нікчемного поетішку - аж тоді раптом у шафі надибали б тіло слідчого Миколи Бутка... який мирно спав з наганом у руці...
Попросту, коли йдеться про криваві роки ГПУ, криваві підвали Лукянівки і слідчого ГПУ на прізвисько Грозний - без річищ крови це обійтися ніяк не може! Ось чому я відчув себе дещо ошуканим, уоли прочитав це опоідання. Адже авторові тут обмежуватися миролюбністю злвсім не випадає, коли ми всі знаємо, що в той період загинуло кілька мільйонів людей. За найбезглуздіших і найбрутальніших умов.
Дайош розкриття таємниці шухляди, яка неодмінно повяже усіх персонажів разом!
Друже Олексію, будь ласка пишище!
Щиро,
Олесь Б :)

P.S. Наразі, на мовні й стилістичні вади я не звертав уваги. Але з цим треба ще щільно попрацювати. Згадаю лише на одну неоковирність: Ввалився у квартиру, тихо привітався із дружиною, скинув важкі чоботи, заляпані брудом у передпокої.
1) Чому ввалився, може він був напідпитку? 2) Гаразд, якщо він ввалився, то чому з дружиною привітався тихо? Він її боявся? Чи боявся розбудити сусідів? Хіба ж він не слідчий ГПУ, якому і море по коліно? 3) А чому це чоботи у нього важкі? Невже він не міг роздобути собі гарні й мякенькі, хромові, офіцерські? І, найголовніше, де він їх заляпав брудом - у передпокої?!

Дякую, Олесю за гарну рецензію. Щиро кажучи я чекав на вашу думку. Тому всі зауваги прийму до озброєння, ну, якщо не всі, то більшість.
Щодо Грозного то це реальний персонаж ( я вже писав у попередніх рецах), ну а інше... Так, сюжет не розкручено, персонажі не розкрито. Причин декілька. Перша. Твір і планувався як мініатюра, є шафа, і слідчий і т.д. Друга причина. Мені ще важко даються ці ніби другорядні лінії ( але не менш важливі), з цим треба працювати. Тим більше в мене багато виникає того, що не було у задумі ( як шухляда, яка зявилась випадково, без моєї волі). Третя причина. Це мій перше історичне оповідання. ТОбто перший блін... Хоча у спогадах, на які я спирався були і такі "миролюбні" типчики...
Щиро дякую.
О.Т.

Олексію, дякуювам що подякували нам ітеде ітеде... :)))
Щодо Грозного. Реальні персонажі не мають до діла з художніми творами. Якщо у художньому творі є персонаж на прізвисько Грозний - для цього в астора мусить бути причини. У житті все також має причини, утім для розхкриття їх іноді не вистачить і тисячі томів, не кажучи вже про тисячу слів... Отже те, що діялося в реальному житті з реальними персонажами має дуже опосередкований стосунок до того, що діється з художніми персовнажами в художніх творах. Тому автор має фантазію! Другорядні лінії важливі тоді, коли все в порядку з головними. Найпереше - тоа головна лінія. Слідчий у шафі! Але чому?
На реальні спогади можна, власне, тільки спиратися, відштовхуватися для стрибка з трампліну художньої творчости! Друже, не треба штучно стримувати свою креативність.
Бажаю успіхів у подальших творах на історичну тему!
Щиро,
Олесь Б :)

	Додати свій відгук

Згенеровано за 0.00971794128418 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design