|
|
| Авторів: |
806 |
| Творів: |
12224 |
| Рецензій: |
18811 |
|
|
|
Код:
|
|
 |
|
 |
Любко Дереш намагається вивести хоч якимось чином людину за межу людського. Він не впадає в графоманство і не вариться у соковитому узварі філологів та естетів. Та книга справді може здатися непотрібною, але тільки для того, хто мислить стандартними людськими категоріями і не вміє пірнати в абстрактність його символів. Він єдиний з українських письменників, хто не згладжує творчість літературними прийомами(або згладжує погано). А в останніх творах з`являються взагалі геніальні, щоправда, запозичені від класиків психоделічної культури ідеї екзистенції. Звісно, легше сказати, що цю книжку читати не треба, вибрати кілька відштовхуюючих цитат, і що взагалі мені не зрозуміло - отримати схвальні відгуки за це. Віддамо ,напевно, шану авторці - після того, як я прочитав її слова мені теж не захотілося купувати ту книжку.
© Біруля Олександр Вікторович, 04-02-2008 |
Враховуючи фактичну відсутність обєктивної літературної критики на нашому культурному просторі і величезну кількість проплачених видавцями замовних рецензій, що поливають густою патокою дуже малоспоживні речі, вважаю, що справедлива негативна критика дуже потрібна. Дуже хочеться почути щось, що вибивається із дружних хорів клакерів-піарників. Досі шкода грошей і часу, витрачених на нєлєнки безпідставно розпіарених авторів, тоді як деякі книги, котрі наші критики практично минули увагою, дуже сподобалися.
Тож із цікавістю читатиму рецензії пані Тетяни. Пишіть ще.
Кам.Ю
© анонім, 21-11-2007 |
Дякую за те, що по суті Ви згодні з моєю думкою про Дереша. Т.Д.
© Тетяна Дігай, 21-11-2007 |
|
|
|
|