Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2685
Творів: 51002
Рецензій: 95741

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Колапс хвильової функції, автор: Богдан Горгота)

© Інра Урум, 23-10-2021
Десь на середині твору з’являється підозра, що назва радше для привернення уваги (таки привернула) – автор, може, і в стані пояснити яким вона боком тут, але мені, наприклад, з самого тексту її доцільність вивести було важко
Сам твір несподівано гарний, тобто під кінець там набігає ряд зауваг, але більшу частину читати напрочуд приємно, от реально приємно. Поки поруч з цілком природніми фразами героїв не починає виникати пряма мова на кшталт «тримай свої емоції в кулаці, а користуйся виключно розумом». І не те що б дівчина десь на вигоні не могла сказати так пацану, навіть щойно зацідивши в одне місце, але воно дисонує з природною атмосферою саме того моменту. В устах Сашка щось подібне б звучало, там одразу пояснюється, що він особливий, принаймні для головного героя, а так..
А потім таких фраз стає більше – «Вона житиме в місті, питиме чай і плюватиме на ту чорну роботу, в якій довіку погрузли ми, селюки» - складнопідрядність тут збиває і з темпу природного мовлення (не вкладається в подих) і б’є якоюсь штучністю – бувають тексти, де за умовами жанру, через пряме мовлення автору можна , а то і конче треба пояснити якісь деталі сюжету, наприклад фантастичні чи фентезійні романи, де так пояснюється як влаштовано даний світ абощо. В такому ж короткому реалістичному, не відірваному від життя оповіданні це вже звучить менш непереконливо. А в вашому випадку і просто прикро, на тлі инших абсолютно природних фраз.
«покірне волосся» - так і не вирішив – це смілива метафора, чи невдала – загалом воно лягає на текст, вже, мабуть, справа смаку
А от «кожна жінка генетично загострена на сім’ю» видається калькою з російської, в кінці кінців можна було, як вже треба, і просто «заточена на сім’ю» вжити
Це такі спорадичні зауваги, там-сям по тексту, а вже монолог батька до Ромчика в тексті дуже вирізняється – одразу, з самого початку його важко читати, не психологчно – просто очам ні за шо зачепитися, весь цей уступ неструктурований, може автор і хотів його таким потоком вилити, схвильований батько і все таке, тільки ж в читанні свої закони, і в цьому місці читання просто об’єктивно важке, легко відволіктись і забути де щойно читав, і це дуже контрастує з иншими частинами тексту
І ще трохи з граматичними родами наплутано – «Я б не була такою самовпевненою» каже Людмила Роману і, наскільки я зрозумів, про Романа. Він же не може бути самовпевненою, хіба що самовпевненим. Або ж вона справді каже про себе, але це не очевидно
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.51524782180786 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …