Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50953
Рецензій: 95696

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Мої незграбні 5 копійок

(Рецензія на твір: Якось тихо..., автор: Щєпкін Сергій)

© козак Голота, 13-10-2021
(...це моє хронічне почуття, що я не доходжу до суттєвого в тексті, може бо в голову частіше їм, а не щось інше роблю. Єдине що це - спроба занотувати процес читання. Пробачте, наскільки змога. Мені дуже соромно.)
1. По діагоналі й по верхах наосліп. Приємний мирний текст. Тиша. Ніч. Спокій. Добре мені зараз лягло на стан і час. (Сьогодні бачив велииикий місяць у денному небі, суб"єктивна нитка...).
2. Звична процедура. Анапест (2 + пауза + 3). Вже цікаво (тут є навмисний художній намір). Рима ОК. Ага - двічі ага (куди я досі дивився?) - без (зайвого сміття) пунктуації та великих літер. Який комфортний чистий текст. І хочеться вчитатися, бо я ще ніц не зрозумів і не зфокусувався, бачу.
3. Будемо чіплятися до слів? (бо небагато що вмію, бо знаю про вас тільки текст межи нами, а вірш він же зі слів складається?).
- отже "на душі якось тихо... всі думки позникали...". Споглядальний, медитативний(?) стан. Дещо знайоме, можу викликати (пригадати) в собі. Суттєво спільне, дещо трошки "містичне" (як воно все), такий типу дзен, хіба(?). "якось" тихо - чи це на додачу значить, що стан не зовсім звичний або частий (чи я додаю зайве від себе?
- "в листі шепочеться вітер". Приємно, що вітер типу кублається усередині дерева, ніби наповнює його. Дерево з листя та вітру - це цікаве дерево. "шепочеться" це з кимсь ніби (із листям?) (Або, як людина цинічна кажу, це для втримання метру? Але це не псує.)
- "зійшли до мудріших осель". Я це собі бачу, що в небо. Домальовую зірки. Безпосередній екзіСТАнс, чуттєвий конкат, без "говорилки в голові", як той казав. Додатковий пункт до містики.
- "час" тут складний и дещо суперечливий.Бо його треба "кудись подіти" (типу згаяти?), але він "безперервно несе". Час маніпулює місяцем, але "а до сонця... не тримає признання". День, отже, позачасовий. А це нічне божевілля (я вже скорочуюсь, аби не зліпити "трактат").
- "чокнуте" виникає двічі. Не впевнений у тім.
- "з орхестри". Ви мене дуже потішили. Дякую.
- "і падає крапля остання з того келиха що самовпевнено зветься любов". Цікаво. Це вже все міняє, всю картину. Кінець почуття, стосунків, роману, втямлене прощання, повний гудбай і теде. Цікаво грає "самовпевнено", але я спинюся.
4. Дякую, що подарували мені ммм... годині дві? Це було справді приємно. Пробачте, коли що не так.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.77203607559204 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …