Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2648
Творів: 49108
Рецензій: 93761

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Інтернаціонал, автор: Dj. Djojz)

© Natalka Myshkevych, 12-06-2021
Ой, який же ви щасливий, ви маєте матеріалу не на один роман, а на цілу сагу. Дякую, що нагадали про цю тему. Я на Ломоносова була випадково лише двічі, але, прикидаю, цього вистачить десь на три оповіданнячка. Пишіть ще!

Так, тоді ці студенти були для нас єдиним зв'язком із світом. Хоча для дівчат це все було набагато складніше.

© Natalka Myshkevych, 15-06-2021

Ні, не били. Нас із ними цікавили різні дівчата. Та й взагалі іноземців ніхто не бив. Пам’ятаю лише один випадок. Хлопці з нашого факультету когось там віддухопелили, було за що. То їх виключили з університету.
В СРСР загалом до своїх ставилися гірше, ніж до іноземців. Коли були які конфлікти, адміністрація завжди робила винними наших. Іноземні студенти це просікали, і далі вже хто зловживав, а хто ні. Були різні люди і різні ситуації. Ми ( наша компанія з біофаку) товаришували із чорношкірим африканцем із ПАР, який прибув вчитися у СРСР через якусь третю країну. Напрочуд розумний, вихований і освічений. Багато на що відкрив нам очі і щодо Заходу, і щодо тодішнього СРСР.

© Dj. Djojz, 15-06-2021

До речі, той кубінець каза: "ми все такіє весьоліє, такіє весьоліє! Я самий невесьолій". розказував. як Фідель до їхньої школи приїздив і в волейбол з ними грав.

© Natalka Myshkevych, 14-06-2021

Так, люди з різним менталітетом і різною мораллю на малій площі. А чорних не били за дівчат?

© Natalka Myshkevych, 14-06-2021

А чому? )) Кубинці народ веселий і приємний.
А мій перший тиждень в гуртожитку закінчився бійкою. Комендант (гуртожитська номенклатура, студент кафедри історії КПРС) при поселенні не видав мені ключа від кімнати. Сказав, що немає більше копій, візьмеш у сусіда і зробиш дублікат. А сусід-африканець (здоровенний такий дядько) ключ мені не давав. Так я міг потрапити в кімнату лише коли він був там. Комендант ніяк не реагував. Я був ще майже дитиною, неповні 17 років. Вперше з дому. Зрештою одного вечора я чекав до 23:30 під дверима, а потім вибив двері ногою. Через 5 хв прийшов сусід і напав на мене з кулаками. Ночував я у одногрупників на підлозі, а на ранок пішов до факультетського начальства, і мене переселили в іншу кімнату.
І такого свинства було багато.

© Dj. Djojz, 14-06-2021

Мені короткий час довелося мешкати в гуртожитку. Спостерігала за кубинцями і алжирцями. побачила. що є якісь міжетнічні відтінки і уподобання. Подружилась з кубинцем (він мав маніакальну ідею одружитися з українкою, а я не мала таких планів). Дуже неприємно вразили позолочені африканці (А я тільки що з Парижу, ну я там і погуляяяв!). Потім у Парижі дивилась на його родичів і згадувала його. А на Ломоносова я один раз була на танцях, враження залишились на все життя. Може й напишу про них.
Думаю, ця тема ще не освоєна. Отже успіхів!

© Natalka Myshkevych, 14-06-2021

Правда, часу на це не так багато залишається. Знаєте, як у Леся Подерв‘янського: «роботу підтягнеш - п‘янку запустиш, п‘янку підтягнеш - роботу запустиш».
Disclaimer: це був жарт, я непитущий )))

© Dj. Djojz, 14-06-2021

Дякую за мотивуючий відгук. Так, в гуртожитках на Ломоносова життя було бурхливіше, ніж удома з батьками. Щоб комфортніше, то ні, але, можливо, цікавіше: більше різних людей, спілкування. Деякі студенти-кияни приходили в гості у гуртожиток проводити час.
Звичайно, жити по троє чи четверо в одній кімнаті ще той комфорт, але якщо підбиралася нормальна компанія, то було нічого. Тоді жили й по п‘ять. Доводилося мешкати в одній кімнаті й з іноземцями. Із п’яти років університету жив із ними три. Найчастіше це було нелегко. Часто конфліктували, причому адміністрація була на боці іноземців. Викривлене розуміння гостинності за чужий рахунок.
Підготовче відділення ще нормально. А інший варіант - це студенти-міжнародники. Зазвичай вони були старші й доволі нахабні. Ну, словом, еліта тих народів, звідки вони прибули.
Ті роки похитнули в мені віру в ідеї «пролетарського інтернаціоналізму» )))
А історій багато. Треба більше писати. Маєте рацію.

© Dj. Djojz, 14-06-2021

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.68938803672791 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …