Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2685
Творів: 50999
Рецензій: 95738

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: І цілитися близькістю в плече, автор: Куделя Оля)

© Щєпкін Сергій, 07-06-2021
"Хочете спробувати чогось реального? Чіпляйтеся на ГАК!"
Це слоган такий) До нього можна додати ще:
"Буде вам і відверта рецензія, і справжня радість за ваш справді вдалий твір (можливо навіть із заздрістю); і кепкування з насміханнями, і повне ігнорування, причому повне) І все це ніяк не залежить ні від чого, що б ви могли вгадати. Спробуйте!"
Особливо мені таке подобається) Отож):
Хотів написати рецензію відразу як прочитав, позавчора, потім передумав, тепер передумав знов. Бо поки не напишу, Ваш вірш не виходитиме з голови)
Справа в тім, що матеріал для цього вірша взятий з тієї самої площини, звідки й до мене іноді приходять, і це не про зміст, не про ідею, не про самі слова. Це про щось невідоме. А про невідоме, як це не дивно, іноді дуже легко сперечатися)
Насамперед - вірш дуже гарний! Але в ньому багато є того, що не дає його хазяїну піднятися ще вище і глянути на все з тієї висоти, з якої потім не захочеться спускатися)
Перше - слово "довно". Така неуважність не прикрашає нікого, якщо вона тільки не "спеціальна"))
Про "зАвжди" тільки з одним, і саме таким наголосом, говорити не буду) оскільки багато хто вважає "завждИ" теж правильним, але вони, мабуть, не знають, що в цього слова є його рідний брат-близнюк - "завше", і в ньому наголоси не обговорюються. Ну та то таке, близнюків рахувати в особисте)
А от "співставити" - це прокол, помилка. Виправляється дуже легко - "зіставити".
"НезАймане" і "зАймане". Автор хотів "займАне", але тоді потрібно додати ще одну літеру - "займАнне", оскільки тільки в цьому разі авторське право поета на нові слова буде хоч на чомусь базуватися - є слово "займАння", а отже можливе "займАнний", тобто той, якого зайняли або можна займати (до речі, у всіх сенсах цього слова)
Це щодо каліграфії)
По змісту - якщо розділити рядки вірша на плюсові і мінусові, то сильно мінусує другий, оскільки він на самому початку історії, а також сьомий і дев'ятий. У дев'ятому звідкись з'явилася низина, і тут же щезла. Просто мелькнула нізащо ні прО що, і все. Навіщо? Пророче у низині (з будь-яким із значень цього слова)? Дуже сумнівно... Зубаті критикани скажуть - для рими. А яке вірогідніше пояснення, якщо "тут, у низині", а не деинде.
У сьомому чуже слово "чужим". Звідки вони взялися, чужі? При чому тут чужі? Це ж не інопланетяни? Може инші? Це дуже модне нині слово, і воно мені теж подобається, хоча й не зАвжди) Принаймні москалі від нього аж киплять))
До чужих у сьомому рядку доєднується ще одна суперечка - і більшого чужим не повторити - як можна повторити, але ще більше? Це вже буде або не повтор, або не буде більше. Саме така думка з'являється, а те що з'явилося, як відомо, нікуди не зникає)
І в другому рядку якийсь кавардак) Якщо цілити коханням по мішені, то це означає, що заради тієї мішені, що б то не було - гроші, робота, чи щось инше, ти можеш вбити кохання? Саме кохання, а не якусь там прив'язаність чи уподобання, чи "вона така сексуальна". Саме це хотів сказати автор? Я не проти, але ... на мою думку це належить до тієї категорії, яка не обговорюється, особливо на таких високих нотах, у віршах високого штибу. Це приблизно все одно (на мою, знову ж, думку), що згадати у вірші, що не ватро йти до коханої з немитими пахвами. До того ж слова "цілитися" повторюються, що зовсім не дуже...
Так як вірш закінчується на "і - і" (початки останніх рядків), то і початок вірша на "і - і" повинен виглядати не кепсько), десь на кшталт - І цілитися близькістю в плече І не тягти кохання із кишені)
Ну і раз я вже такий розумний) із своїми зауваженнями, то ось десь так мав би виглядати вірш, на який би особисто я (а це ще нічогісінько не значить); сказав: "Просто супер!"

І цілитися близькістю в плече
І не тягти кохання із кишені
Заплутати безодню із м'ячем
Шукати самоти в дитячій жмені
І це змогли мов час полин стоїть
Самотністю зірок упоїть очі
Повтором незапам'ятних століть
А сік стікає з губ від ягід вовчих
Бо все пророче десь на низині
Незаймане й давно всіма займанне
І буде теж всіляко і мені
І ягоди і сповіді на зламі

Супер! Просто супер!
Дякую за насолоду!)
Бажаю Вам натхнення у розорюванні тієї площини, про яку казав))
І не забувайтеся - існують ще й инші площини)
:-) Щєпкін
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.41268396377563 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …