Переполох, -ху, м. 1) Испугъ. Підкралися, щоб ізлякать; коли подивляться, що вбитий, — з переполоху ну втікать! Шевч. 32. Злякалась миша та притьмом, поміж травою, лопушком, з переполоху почухрала. Гліб. 2) Нездоровье отъ перепуга. ХС. VII. 415. Надіть сорочку пазухою назад од переполоху. Ном. № 285. Шепчу — уроки проганяю, переполохи виливаю. Котл. Ен. III. 13. Переполо́хати, -хаю, -єш, гл. Перепугать, встревожить. Вони мені всіх дівчат переполохають. Стор. II. 35. Переполохатися, -хаюся, -єшся, гл. Перепугаться, встревожиться. Переполо́шений, -а, -е. Перепуганный, испуганный. А чого ж ти сам себе боїшся? — поспитала його все переполошена. МВ. (О. 1862. І. 95). Переполоши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. = Переполохати. Одна така таємнича йстота переполошила кукуріківців. Г. Барв. 351. Переполоши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. = Переполохатися.
Це від Грінченка.
Щодо опасатися, то, певно, вилучу... хоча у словниках можна знайти синонім слову боятися як опасуватися...
Дякую за відгук!
© Сергій Двірний, 25-03-2020 |
