Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2551
Творів: 46234
Рецензій: 90339

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Ти не така як всі, автор: Євген Лінивий)

© Уляна Янко, 11-01-2019
авторе, ви закінчували середню школу? чи ще вчитеся?
чого питаю. в шкільній програмі є теорія віршування:, тобто ази силаботоніки. якщо з якихось причин у вас з цієї теми прогалина, пошукайте в неті, там є купа статей.
теорію варто було почитати перед тим, як братися за римовані вірші.
як можна братися за художній текст, не маючи поняття про технічні особливості жанру?
це те саме, якби хтось взявся пекти торт, поняття не маючи, які інгредієнти туди йдуть і як їх сполучати між собою).
мене, чесно кажучи, такий підхід дивує.

Дякую, Яно, за розуміння. Хочу вибачитися, я не повинен був це все писати, та зернятко кинуте, потрібно чекати його плодів...
Що до кредитів, то Ви праві, але без них, в наш час, звичайному працівнику, будинок не збудувати. І без телефонів ні як, особливо, якщо вони потрібні для роботи. Ну, так і живемо: кожному своє і у кожного своє, все інше - то не наш клопіт. Ще раз вибачте.
Дякую за увагу. З повагою Євген Лінивий

© анонім (46.211.42.—), 13-01-2019

ого, яка тут балачка безе мене. цікаво було почитати ))

Євгене тут і школярі ходять, от я і подумала спочатку, що ви школяр і ще не вивчали програмних основ версифікації, от і прийняла вас за одного з них.

після розказаної вами історії, визнаю, що помилилася.
ваша історія така печальна, що читаю і сльози навертаються на очі.
у вас стільки клопотів, то може й справді, не варто паритися з тією технікою, пишіть, як вмієте, як підказує серце і як вам диктує муза згори.
ну їх всі ті теорії і техніки віршування, це такі дрібниці.
сподіваюся тепер, дізнавшись із вашої сумної розповіді, хто ви, я висловила свою суб"єктивну думку (як ви того чекали), я вас не розчарувала).

п. с. Євгене, не беріть кредити, кредити - це зло. особливо, якщо тратитти їх на безлімітний нет))


© Уляна Янко, 13-01-2019

Вибачте, хочу сказати про батьків... Коли ти тримаєш чарку, на столі стоіть ще літра і ти розумієш, що ти лише в 10му класі... Боже, дякую, що вберіг мене і показав інший шлях. Про які уроки могла йти мова???. Про що ви??? Рима! Риса з дитинства і моїй голові. Правильна рима з понятиям... та потрібно було брати ремня й давати мені по попі, щоби я вчився й читав. Можливо б був би з мене непоганий укр. письменник. Ви навіть не уявляєте, що коїться в моїй голові, та я не можу висловитися через обсяг знань. Тяжко. Та іншого виходу поки що немає. В мене зара двоє синів, яким гамагаюся дати раду, плюс стройка. Взяди будмнок і вже шестий рік в нього влажуємо, і часу на все інше просто немає. Лише вночі, на зміні, на телеіон, де мвксимум видно чотири рядки. І дякувати Богу за кредити, бо якщо б не вони, я б не купиі би телефона і не зайшов би в інтернет, щоби викладати свою недонормальну творчість. Тож, дякую за розуміння. Спасибі бабусі і цінуйте тих, хто поряд. І памятайье, щоби збудувати стіну, повинен фундамент, тобто яма в низ... Я хочу працювати над собою, хоч в менк і не має вільного часу. Я все одно буду працювати над собою. Дякую.

© анонім (46.211.131.—), 12-01-2019

Ви плутаєте трохи поняття – вчяться не римувати, а ПРАВИЛЬНО римувати, те, що вам стукає, це не рима, а образи, образи, які ви поки що не вмієте правильно римувати. І цьому не вчать батьки, просто тому що це далеко не всім потрібно, а тим, кому потрібно, просто відкривають книгу і читають. Можу порекомендувати «русские стихи 1890-х — 1925-го годов в комментариях» російськомовна книга, зате достатньо ввести назву в гугл, аби одразу знайти і читати, дуже корисно для молодих поетів

© Інра Урум, 12-01-2019

Ще хочу додати, комусь потрібно вчитися, що би оце все писати і римувати, а комусь воно в голову стукає, а він не знає як це всевиразить, тому, сподіваюся, що Ви зрозумієте... якзо потрібно було мене брати за шкабари і вчити, то... небулоикому... вибачте, я сирота. Батько покинув нас, а марір вбили, ще в90х. Отже, я живу, такий собі, чудак, з незрозумілими думками в голові і... лише в 300 років я вирішив цьому придати уваги. А ви сені про.. Ше раз вибачте. Одне око розплющив, друге закрилося. На добра ніч

© анонім (46.211.132.—), 11-01-2019

Доброго вечора, Яно. Хочу повідомити Вам, що я вже прокинувся, і не тільки... Чесно кажучи, здивувала Ваша критика... От я не розумію авторів, які говорять загадками.. От уявіть собі чоловіка-рибака, який прийшов на кухню(де раніше, взагалі то і не був) і як Ви кажете, спік торт. Вибачте мене за реальність, та дружина цього чоловіка б цілувала би в... якщо б він ще посуд помив і поприбиравби на кухні, що доречі я роблюьчерез день... та це не чтосується критики... Мені не зрозумідло, що саме Вам не подобається: мля чередня освіта чи моя трійка в дипломі... Якщотна те пішло, то послухайте, про що співає молодь в піснях і пошукайте сенс і риму... Я впевнений, що Ви здивуєтесь...
Я чекав від Вас субєктивноі гцінки, та нажаль Ви мене розчарували... Я все своє життя римував... прочто так... незнаючи що... і хоч я не міг знайти себе, я добре за свої в одне правило: за своє стояти до кінця і не перед ким не прогибатися... Так, я згоден, що моїм віршам чогось не вистачає, та навряд чи б ви запропонували кращу риму і кращі рядки до мого тексту.
Все одно Вамдякую. Вибачте за увагу і за орфографія рафію. Пишу рдним оком. З повагою, Євген Лінивий

© анонім (46.211.132.—), 11-01-2019

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.93539500236511 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …
Топ-4 Великих книжок
Пропонуємо вашій увазі добірку з чотирьох великих романів Велич книги ніколи не вимірювалась кількістю …
Ірен Роздобудько «Прилетіла ластівочка»
Ми знайомимося з 99-літнім чоловіком – містером Ніколасом Леонтовичем (Ніком Лео) – у домі для людей …