Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2626
Творів: 47980
Рецензій: 92772

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Банда не банда

(Рецензія на твір: Банда, автор: Камаєв Юрій Статус: *Історик*)

© , 28-09-2007
Я вже рясно висловлювався в каментах до цього твору, але відчуваю, що мушу зазначити ще кілька речей. По-перше, твір мені сподобався. Назва добра. Розумію, що тут саме поняття банди автор ставить під сумнів і створює ширший контекст, що перегукується з сучасністю – адже хто з них насправді банда? Ідея з командирами протилежних таборів, що виглядають ніби близнюками й мають близький світогляд і почуття – досить цікава тема і втілено її досить непогано. Утім, погоджуюся з порадою Антона Санченка «зациклити» твір – вважаю це дуже слушним прийомом, який зміг би додати «літературності», художньої краси :)

А тепер кілька моїх особистих спостережень. Як завжди, найбільш прискіпливо дивимося на початок твору. Отже:

На дніпровській кручі стояло двоє чоловіків, навіть трохи схожих між собою – обоє стрижені «іжачком», обидва в хакі і перетягнуті портупеями.

По-перше, нмсд, слово «чоловіків» ліпше б або взагалі викинути, або замінити чимось менш нейтральним і більш барвистим, описовим, щоб воно працювало інтенсивніше – двоє молодців, красенів, бійців, вояків тощо. По-друге, згідно з цим описом, вони не «навіть трохи схожі між собою», а навіть дуже схожі!

хакі і – хакі та або хакі й

Втім, різниця була – у одного із них в кобурі був наган.
Ну, це ж різниця не між чоловіками! Нмсд, це речення варто переробити.

Далі, щодо того, як рухався труп на хвилях. Спершу тут описано стан природи й довкілля. Уважно занотовуємо:

Поволі котилися сині дніпровські хвилі і інший берег тонув у сірому серпанку. Ранок був вже по осінньому холодним.

Отже, вочевидь, течія тут не дуже сильна. Сірий серпанок, ранок – отже, вітру не було. Хвилі котилися поволі. До речі, там були саме «хвилі»? Адже без вітру на Дніпрі хвиль не дуже є. Хіба це було десь побіля тодішнього Запоріжжя…

…за мить хвилі понесли мертве тіло, наче бавлячись ним, воно то ховалося під воду, то знову виринало.

Юрію, це речення підводить мене до щасливої думки про те, що ти ніколи не бачив, як насправді труп може плисти по Дніпру. Адже це вже опис буцімто дніпрових порогів, чи гірської річки. На Дніпрі, десь на центральному відтинкові течії, у Середній Наддніпрянщині, важке тіло дорослої людини радше б залишилося прибитим до бережка, або, якщо й поплило б, то повільно разом з хвилями, які, як пригадуємо з цитати вище, котилися поволі – труп не міг їх ані випереджати ані стрибати на повільних хвилях!

хвилі і інший - хвилі й інший

Наступне. Епізод бою з місцевою бандою Грицька Кривого. Спершу, не зовсім зрозумів, для чого тут оцей епізод взагалі? У тексті його можна або зовсім позбутися, або суттєво змінити, щоб він не привертав зайвої уваги і не розпорошував кількість другорядних дійових осіб. Ось цей абзац:

Бій закінчився швидко, за кілька хвилин. Тридцять застрелених і зарубаних бандитів разом з отаманом, два десятка здалося і були замкнуті у старій панській клуні, решта розбіглася. Місцеву банду Грицька Кривого ліквідовано.

За кілька хвилин? Та де! Юрію, не можу повірити, що фронтальною кіннотною атакою проти засідки – проти ворога, який мав кулемета, мав купу часу добряче підготуватися заздалегідь, чудово знається на місцевості й міг миттєво зникнути за плетеними тинами, мазанками чи вуликами у вишневих садочках … Тому ж немісцеві війська ліквідовували «місцеві банди» довгими роками. Аж ніяк не за кілька хвилин!

Насамкінець, ось цей епізод у фіналі мене теж трохи спантеличив:

Пружний жовтий струмінь бив об стіну, лишаючи на ній темний вологий слід. Яскраві зорі хиталися і двоїлися на чорному нічному небі.

Це відбувалося вночі? Друже, в такому разі раджу провести експеримент. :) Дочекайся ночі, вийди надвір – щоб зорі були на чорному небі, а партизанів щоб не було - тоді подивися на колір «пружного струменю». Я чомусь певен, що він буде кольору неба, тобто досить чорним, але ніяк не жовтим. У тексті нічого не згадується про місяць. Якщо б на чорному небі був повень, тоді можна було б розрізнити на стіні «темний вологий слід», а без місяця – навіть і цього навряд чи побачиш, особливо після такої кількости сивухи, яку перед цим спожив був Завгородній…

Як завжди, всі ці зауваги - НМСД і тільки.
Друже, будь ласка, пиши ще!

Олесь Б :)

Юрію,
Так за законами фізики тіло людини триматиметься на плаву. Якщо людина не вміє плавати - просто треба не сіпатися й вона не втопиться. Але ж лякається, починає робити зайві рухи, ковтає воду - відтак починає втрачати пловучість, і зрештою вже не може втриматися на поверхні. А труп - навпаки. Плаватиме аж доти, доки вода сама не просочиться в легені. Залежно від щільности води й інших чинників (течія, хвилі, важкий одяг тощо) це може тривати навіть годинами, або й довше... бо повітря у легенях залишається достатньо, щоб слугувати як буй. (Свого часу мене навчали як триматися на воді серед океану й залишитися при тому живим. Богу дяка, наразі не знадобилося :)

Струмінь вважаю потрібним, але не жовтим. Тобто на сонці - безперечно, але вночі - ні. До речі, чи вже експерементував? ;) Адже емпіріка в таких питаннях - найліпший аргумент! Утім, трупи людей в річках, на щастя, бачив здебільшого в кіно. А от мертву худобу чи тварин у річках бачив повно.
Успіхів!
Щиро,
Олесь Б :)

© , 03-10-2007

Друже Коко, дякую за твій відгук. Я теж за правду жизні в літературі. Я признаюся чесно - жодного трупа що пливе по Дніпру не бачив. Однак, автор подекуди мусить писати про речі, щодо яких він не має ніякісінького досвіду. Це штука досить підступна і уважний й прискіпливий читач (як ото ти, :)) може взагалі підняти на глум. Однак, у різній військовій мемуаристиціі, наприклад, щодо форсування Дніпра згадуються велика кількість вбитих, що пливуть рікою. Додам сюди спогади одного знайомого - учасника керченського десанту. Не задумувався над фізикою цього явища, можливо тіло тримає повітря в легенях.
Щодо жовтого струменя - я всеж вважаю цей епізод потрібним. Друже Коко, спробуй у такій ситуації швидко дістати ну хоча б мобілку. (звісно, якщо не маєш маузера). Крім того, герой стояв спиною до білого світу і обличчям до стіни - тому не міг побачити ворога. Власне через це отаману-лжечекісту вдалося легко роззброїти героя, досвіченого вояку.
Щодо того, що мертвий краском надто жваво себе поводив у воді - ти з Олесем мабуть маєте рацію - виправлю, бо таки він впав до Дніпра, а не до Черемошу.

Кам.Ю

© анонім, 29-09-2007

Привіт ! багато у чому згоден із заувагами Гуру.
Особливо щодо "пружного" струменя. О, тут можна було би написати ціле "Сказання про пружний жовтий струмінь" , цілий трактат, цілу "Кама-сутру пружний жовтих струменів". Але у мене є найголовніше питання - як наявність чи відсутність пружного жовтого струменю могла б змінити історичний хід подій ? Де "ефект метелика" ?

Про плавання трупа - гуру також має рацію. Таке враження, любий друже КамЮ, що у тебе мертве тіло пливло не чим іншим, як брасом : "за мить хвилі понесли мертве тіло, наче бавлячись ним, воно то ховалося під воду, то знову виринало. "
Дійсно, мертві тіла так не плавають, НМД. Я не багато на своєму віку бачив людських трупів на Дніпрі, можна навіть сказати із впевненістю - менше, аніж один. Але, слава Богу, знаю, як плавають живі тіла. Вони або відразу тонуть. або все-таки тримаються на поверхні. Такий спосіб плавання, як описаний вище, притаманний лише трупам, котрі уже довгий час побули у воді, вода проникла у всі закутки трупа, він вже трохи, звиняйте, розклався і його питома вага зрівнялася з питомою вагою води. Тоді він буде плисти, то потопаючи, то виринаючи. А свіженький труп , швидше за все, булькнув би собі у воду та й пішов на дно - тим більше в одязі і чоботях.

Щодо "Бій закінчився швидко, за кілька хвилин. " - тут можна розуміти двояко. Можна і так, як пан Олесь , а можна і отак : бій насправді починався довго, тривав довго, а закінчився - дійсно, за кілька хвилин. Нічого такого дивного у цьому нема. Людина он також - живе собі, живе, майже до ста років, а помирає в одну мить.

Щодо "Поволі котилися сині дніпровські хвилі". Пане Олесю, що ви даремно присікуєтеся до чоловіка - сказано ж : сині дніпровські хвилі. не "морські хвилі" котяться по Дніпру, а "дніпровські хвилі", а це дві великі різниці. Я б сказав, що десь так воно і є насправді - сині дніпровські хвилі котяться поволі. Причому, безвідносно до того, є вітер, чи нема. Бо "сині дніпровські хвилі" - це не , повторюся, звичні морські хвилі, не "дев"ятий вал", це просто такий поетичний синонім до слова "вода", це просто, якщо хочете, такий собі штамп.

З повагою,
К.Ч.

© анонім, 29-09-2007

Привіт, Юрію.
Най ніченька буде місячною ясною! Течія Дніпра без гребель була можливо швидшою, але ж ти сам писав, що хвилі котилися "поволі"...
Так, епізод з бандою. Уяви себе в цій банді з приблизно 50 сусідів і друзів дитинства - в своєму рідному куточку! Та жодна зальотна сволота вас не захопить зненацька! Більш того, про ескадрон червоних уже заздалегідь сповіщав би: по-перше - курний шлях, по-друге сірки й барбоси, не кажучи вже про третє - доброзичлівців (чи родичів) з сусіднього села, повз яке пройшов ескадрон. Крім того, серед тих 50х "бандитів" напевне були якісь ветерани Великої війни, ба навіть Георгіївські кавлери? Тобто, епізод і надалі виглядає не дуже переконливим. Те, що ескадроонівці могли за кілька хвилин вигнати загін Грицька Кривого з села - безсумнівно, бо останні за будь-яку ціну уникали б фронтального бою з регулярним і чисельно переважаючим ескадроном. Утім, аби потім успішно й переможно повернутися вночі, або тоді, коли червноі не очікуватимуть... Тобто, даремно ти так за кілька хвилин розправився з хлопцями Грицька Кривого. Скажімо, випадковою кулею могли вбити самого Грицька - а хлопці втекли в ліс абощось і в такий спосіб "банду було ліквідовано". Або, вони могли б піти за підмогою до Заболотного - і тоді червоні б очікували свома двома загонами відбиватися від двох банд... Коротше, варто трохи погратися з цим епізодом, або досягти більшої достовірности й щоб він не заважав у плинності сюжету, а тільки б сприяв...
Щиро,
Олесь Б :)

© анонім, 28-09-2007

Привіт Олесю. Дякую що відгукнувся на це оповідання. Я вже цілком ясно бачу його недоліки і гадаю, що повернуся до нього трохи згодом. Вдячний тобі за зауваги, особливо щодо непоборних законів фізики. Мабуть ніченька була місячна ясная,:). Крім того, підозрюю що течія Дніпра, тоді ще не перегородженого численими греблями була дещо швидшою. (хоч певно недостатньо,:( ).
Епізод з бандою потрібний - червоні несподіваною раптовою атакою розбили неочікуючих халепи стихійних народних повстанців Грицька Кривого і після перемоги втратили пильність, внаслідок чого полягли від рук регулярного партизансько-диверсійного рейдового загону Заболотного. Останній - реальна історична постать, один із найнебезпечніших і найзухваліших ворогів совіцької власті. (Куркуль, що підло стріляє у спину ідейному комуністу за відібране збіжжя - радянський міф). Повстанство було організованим, здебільшого кероване досвідченими командирами і із стійким національно-державницьким вектором. Спільно з унрівськими отаманами діяли махновці, есери-савенківці, колишні борьбисти і навіть врангелівці(!!!)

Кам.Ю

© анонім, 28-09-2007

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.72114896774292 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …