Так, дорогий Джордже, Ваша правда... Про таке тлумачення знаків - тієї ж ранньої, надто ранньої липи Прохасько чудово написав на Збручі. І так: і не кажіть потім, що я вас не попереджав!
Хтозна... десь у Вайнерів читав таке: не история лепилась по прецедентам, а прецеденты черпались в ней. - Отак і ті знаки: доки не гримне, не второпаєш. А сподіватися на краще - хіба можна собі заборонити? Честь безумцу, который навеет человечеству сон золотой...
Вже котрий рік жити в передчутті кінця... - аж і тепер чекати, що вчудить отеї вот на сході після фінального свисту чемпіонату... Хоч золотий сон! - а що як в руку?
Бодай сподіватися та радіти - аж впритул до кінця.
З повагою, Максим
