Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2564
Творів: 46603
Рецензій: 90910

Наша кнопка

Код:



Рецензії

По повній програмі

(Рецензія на твір: Роз'ємність ч.4, автор: Михайло Нечитайло)

© Сергій Вікторович, 21-03-2018
Давно хотів написати щось подібне, але не знаходив, як писали Ільф та Петров, «плодотворной дебютной идеи». Ви застовпили «мою ділянку». Поки викладали окремі частини стримувався. А ось тепер, коли виклали закінчення критикувати буду нещадно.

Наведено приклад театральної знахідки. Лише один. Виникає запитання: «Ше шо»? Треба хоча б пару прикладів і далі три крапки ( розділовий знак, що означає: автор сказав все що знав, але хоче показати, що ще щось знає). До того ж згадується польське прислів’я: «То не штука вбити крука. Гарна думка нова свєжа голим дупом вбити єжа». Можливо треба було б написати, що Семен знаходив веселі рішення на грані здорового глузду та пристойності, а іноді і поза ними.

На заводах токарі, зазвичай, об’єднані в бригади. І в кожній бригаді є такий Сьома. Його не тільки не гонять, а навпаки бережуть. Я, коли вперше попав на виробництво, ніяк не міг збагнути, чому це так. А потім зрозумів. Такому Сьомі доручають робити деталі, які практично не можливо «запороти». Ну і розцінки на такі деталі відповідно копійчані. А передовикам, бригадиру та його друзям достаються деталі з височенними розцінками. Якби не було такого Семена, то копійчані деталі довелося б розкидати між усіма членами бригади. Деталь копійчана, а час забирає. За той час, поки зробиш пару дешевих деталей, можна зробити одну в десять раз дорожчу.
Семена ніхто не вижене. Він сам пішов. Бо в заробітку він нічого не втратив. Зате не доводиться цілий день в грязюці стояти на ногах (Варикоз ніг професійне захворювання токарів), нюхати горіле мастило та охолоджуючу рідину. ( Місце різання охолоджується спеціальною рідиною. Основні компоненти вода та господарське мило. Якщо вчасно цю рідину не міняти, та не промивати охолоджуючу систему, то вона починає воняти як гнила ганчірка, або дохла тварина. Зазвичай цим грішать «передовики». Їм ніколи займатися такими дрібницями – треба гнати план). До речі, різці теж частіше ламають «передовики». В погоні за продуктивності вони порушують всі норми та правила. Та на це ніхто не звертає уваги. Є інструментальний відділ або цех, вони все виправлять. Тай хлопцям, що працюють інструментальниками треба дати заробити.

Закохатися в ім’я – слабо віриться! Кажуть, що вухами любить жінка. Але кохання така неусвідомлена царина, що там може бути все що завгодно.

Занадто інтелігентно у ваших героїв ведеться сварка. Бачив багато сварок і в сусідів і в друзів і в рідні. Та й з свого досвіду знаю, що жінки після трьох слів переходять на істеричний вереск.

Про сцену у Вас сказано між іншим та ще й до того ж штампами: сцена надає крила; вдячність глядачів. А цей момент найблагодатніший ґрунт. Як на мене, Семен повинен був видати пристрасний монолог про сцену. Про ті відчуття, які охоплюють людину, коли на тебе дивляться десятки, а то і сотні пар очей, коли тебе слухають затамувавши подих, коли дихають з тобою в так одним повітрям. І в самий пафосний момент монологу жінка зрізає якоюсь прагматичною фразою. Як моя коли каже: «Займаєшся дурницями. Зробив би щось для душі – приніс додому щось матеріальне».

Невістка –чужа кістка. Який український дядько вижене сина і віддасть своє чужій людині. А мати?! Яка б не була гарна невістка, а син рідніший. Яким би не був син покидьком, а мати все одно його любить. Недаремно в кримінальному світі культ матері. А у вас батько не хазяїн, а мати не мати. Можливо Семен пішов з дому, та коли прийшов до батьків ті його не пустили. Іди додому, мирись та слухай жінку. В такому випадку батька рухає хазяйський прагматизм. Прийми сина – значить віддай своє чужій людині. А матір вважає, що з прагматичною дружиною сину буде краще.

Питання про «театральний роман» занадто суперечливе. Жінки вони ж відьми – відразу відчувають, що у чоловіка є ще хтось. Якби ви описали роман до відходу Семена із сім’ї, то характер Гліцинії відразу заграв би іншими фарбами. Бо у вас в другій частині вона виглядає якимось монстром. Але тоді б не було такого ефектного закінчення. Мабуть тому мене не покидає відчуття свекра: « Я не знаю як, але відчуваю, що не так».

Розрив з Катериною якийсь занадто швидкий, різкий та примітивний. Як на мене, Ви відчули, що трошки затягли і тому пішли на таке скорочення. Але від цього втратили більше ніж від затягнутості. Це питання занадто складне і вирішити без втрат вдається тільки великим майстрам.

Як кажуть професійні рецензенти, тема висвітлена, але потребує значного доопрацювання. На цьому побажаю Вам натхнення та успіху. Адже тема дійсно занадто благодатна і варта зусиль.

З повагою С.В.

Дякую за такий широкий спектр емоцій. Раз не полінувалися писати стільки тексту, отже, десь щось трохи зачепило. Але почнемо по порядку. Щодо пару прикладів і тьох крапок, то вважаю, що розписувати ще щось, крім сказаного, навряд чи варто, бо все, що хотів сказати, певно, сказав.
Про токаря. Все Ви вірно говорите, але бувають випадки, коли керівника просто доводять невмілістю й він зривається в рознос до останньої точки. Особливо, коли врахувати, що токарний верстат знаходиться не в токарному цеху, а в одному-двох екземплярах. І різці не представлені в широкому асортименті. А щодо того, що їх ламають тільки токарі екстра-класу, то як колишній керівник господарства зауважу, що ті, в кого руки не завжди ростуть з плечей, іноді "задовбують" неможливістю настачити їм інструмент. Одним словом, щодо виробничих питань можна дискутувати багато, і кожен буде правий в кожному конкретному випадку.
Про імя не будемо, бо в тексті я сказав, що Сем женився частково із уявної закоханості, а частково по необхідності. - бо й батьки наполягали, й сцена підпирала, й вік, і так далі.
Сварку згладив, не заперечу. Ну, не завжди ж варто викладати всю тираду, не опускаючи цитат. Та й хотілося подати більше змісту й суті розриву, ніж самої лайки.
Штампи, можливо, і є, особливо про крила, але їх дійсно часто повторюють навіть у інтервю знаменитості, що вже казати про районних артистів.
Невістка - чужа кістка, це так. Але є й випадки, коли батьки іншої половини стають на бік чи то невістки, чи то зятя. Особливо знаю родину, де син покинув невістку з дітьми, а батьки її й далі вважали за рідну, практично не прийнявши нової, а отже й сина, що горою стояв за неї. Тим паче в описуваному мною випадку мати й не гонить сина, гонить батько, але все ж і в нього проглядається думка, що все це вибрики й син від Гліцинії нікуди не дінеться.
Щодо компонування твору, коли театральний роман розкривається у всіх деталях у кінці твору, то так і задумувалося саме заради ефекту. В іншому випадку оповідь була б дещо спрощена й не так інтригувала.
Розрив з Катериною. Бувають і швидші. Коли ще серед ночі тікають назад до сімї. На прискорення оповіді не йшов, бо не вважаю, що затягнув. А що розрив примітивний. Не буду сперечатися, певно, частково так і є, але куди було чоловіку діватися, коли перед ним відразу ставлять умову покори. Та ще й без права маневру, а як ультиматум.
Щодо того, що в світі немає жодної досконалої речі й усе потребує доопрацювання, то тут з Вашою істиною сперечатися - марна справа. Хоча навряд чи доопрацьовуватиму, бо треба йти далі, до нових горизонтів, і вже там удосконалюватися для наступної критики. Бо не буде критики - не буде смислу публікувати свої твори.
Коли скрізь аплодуватимуть - можна ж оглухнути.
З повагою М.Н.

© Михайло Нечитайло, 22-03-2018

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 2.4091379642487 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …